Постанова № 62542123, 08.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 760/13738/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Кізюн Л.І.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 листопада 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 05 вересня 2016 року у справі за адміністративний позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2016 року позивач - ОСОБА_2, звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, в якому просить:

визнати незаконними дії відповідача щодо припинення виплати допомоги при народженні дитини - ОСОБА_3;

зобов'язати відповідача поновити виплату при народженні дитини - ОСОБА_3 на користь позивача.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 05 вересня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

У судове засідання з'явилися не всі особи, які беруть участь у справі, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова. З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити, а постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 05 вересня 2016 року - скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв у передбаченому законодавством порядку, виплату допомоги було припинено на підставі вимог законодавства, оскільки при перевірці не вдалося підтвердити факт проживання ОСОБА_2 з сім'єю за вказаною ним адресою та у зв'язку з не цільовим використанням коштів допомоги при народженні дитини, позивач з заявою про поновлення виплати допомоги до Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації не звертався, а тому позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, 05 листопада 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації з заявою про призначення допомоги при народженні дитини, однак йому було відмовлено в призначенні такої допомоги на підставі надання недостовірної інформації про місце реєстрації дитини.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 03 квітня 2015 року зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації у встановленому порядку призначити ОСОБА_2 допомогу при народженні дитини ОСОБА_3 у розмірі 41 280,00 грн.

При перевірці цільового використання коштів при народженні дитини спеціалістом Солом'янського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді не вдалося підтвердити факт проживання ОСОБА_2 разом з сім'єю за вказаною в заяві та постанові суду адресою, про що було складено Акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 28 серпня 2015 року, форма якого затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 28 квітня 2004 року № 95.

Із повідомлення Департаменту соціальної політики Київської міської державної адміністрації від 27 липня 2015 року убачається, що з 01 грудня 2015 року було призупинено виплату ОСОБА_2 допомоги при народженні дитини, оскільки при здійсненні перевірки цільового використання коштів допомоги при народженні дитини спеціалістами Солом'янського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді не вдалося підтвердити факт його проживання з дитиною за адресою, вказаною у заяві та постанові суду.

Вважаючи дії щодо припинення виплати зазначеної допомоги протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом.

Обговорюючи правомірність вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (у редакції на час виникнення спірних відносин) громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Отже, для громадян України єдиною обов'язковою умовою, яка надає право на отримання вказаної державної допомоги, є виховання та проживання у сім'ї неповнолітньої дитини.

Умови призначення і виплати державної допомоги, зокрема при народженні дитини, визначено Порядком призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 (далі - Порядок № 1751).

Згідно із п. 10 Порядку № 1751 допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання.

Умови призначення вказаної допомоги та перелік документів, необхідний для її призначення, визначено статтею 11 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», а також пунктами 11, 12 Порядку № 1751.

Судом встановлено, що Управлінням праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації позивачу на підставі постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 03 квітня 2015 року було призначено державну допомогу сім'ям з дітьми у зв'язку із народженням ОСОБА_3

Відповідно до абз. 5 п. 2 Порядку № 1751 призначення і виплата державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюються управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі створення) рад (далі - органи соціального захисту населення).

У відповідності до пп.3.1 Положення про Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27 січня 2007 року №65, до головних завдань Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат віднесено забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту та обслуговування населення, надання соціальної допомоги громадянам, а також підготовка документів на виплату всіх видів соціальної допомоги.

В силу п.4 зазначеного Положення, Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат забезпечує облік та контроль документів з питань призначення соціальної допомоги, а також забезпечує оформлення з врахуванням наданих органами праці та соціального захисту населення документів, всіх необхідних документів на виплату соціальної грошової допомоги та відправку районним органам праці та соціального захисту населення оформлених документів на виплату соціальної допомоги та передачу документів з питань виплати соціальної допомоги у державні підприємства зв'язку та установи банків.

Слід відмити, що предметом спору є рішення відповідача про припинення виплати позивачеві вказаної допомоги, правомірність рішення про її призначення, питання наявності для цього визначених законом підстав, обставини щодо подання або неподання всіх необхідних документів, не є предметом доказування у цій справі.

Перелік підстав для припинення раніше призначеної допомоги при народженні дитини визначено положеннями ч. 9 ст. 11 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та абз. 18 Порядку № 1751, відповідно до яких виплата допомоги при народженні дитини припиняється у разі: позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; відмови отримувача допомоги від виховання дитини; нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини; відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання, крім дітей, які народилися під час перебування матері в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань за умови перебування дитини разом з матір'ю; припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини; перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду; усиновлення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування; смерті дитини; смерті отримувача допомоги; виникнення інших обставин.

Відповідно до абз. 34 п. 13 Порядку № 1751 контроль за цільовим використанням допомоги і створенням належних умов для повноцінного утримання та виховання дітей здійснюється головними державними соціальними інспекторами і державними соціальними інспекторами органів соціального захисту населення разом з управліннями (відділами) у справах сім'ї та молоді, службами у справах дітей і органами опіки та піклування шляхом проведення моніторингу виплат і використання допомоги, вибіркового обстеження окремих сімей.

Згідно із абз. 2 п. 4 Положення про головного державного соціального інспектора та державного соціального інспектора, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2001 № 1091 головний державний соціальний інспектор та державний соціальний інспектор мають право, серед іншого, проводити разом з представниками управління (відділу) у справах сім'ї, дітей та молоді і органу опіки та піклування або самостійно вибіркові обстеження окремих сімей з метою перевірки цільового використання допомоги для забезпечення належних умов для утримання та виховання дітей, на яких виплачуються відповідні суми державної допомоги при народженні дитини.

Таким чином, на державних соціальних інспекторів покладено обов'язок зі здійснення контролю за цільовим використанням допомоги і створенням належних умов для повноцінного утримання та виховання дітей.

У свою чергу, встановлення обставин нецільового використання такої допомоги є безумовною підставою для припинення її виплати.

Із листа відповідача від 051/Т-3006-002 убачається, що виплату ОСОБА_2 допомоги при народженні дитини було припинено у зв'язку із неможливістю проведення перевірки цільового використання допомоги.

Проте, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із судом першої інстанції, що виплату допомоги було припинено на підставі вимог законодавства, а відповідач діяв у передбаченому законодавством порядку.

З матеріалів справи убачається, що обставини цільового використання коштів відповідачем взагалі не досліджувалися та не перевірялися. Висновок відповідача зроблено на підставі актів обстеження матеріально-побутових умов. Проте в актах не встановлено жодної із передбачених ч. 9 ст. 11 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та абз. 18 Порядку № 1751 підстав для припинення виплати допомоги при народженні дитини.

Судова колегія критично оцінює доводи відповідача щодо можливого проживання позивача із сім'єю за межами України та неможливість у зв'язку із цим перевірити цільове використання коштів, як підставу для припинення виплати допомоги.

В силу ч.1 ст. 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач та його дочка є громадянами України. Отже, проживаючи за межам України, позивач має такі ж самі конституційні права як і інші громадяни України, оскільки законодавство України не допускає обмеження прав на соціальний захист, зокрема, права на отримання допомоги при народженні дитини, за ознакою місця проживання (перебування).

У свою чергу, відсутність механізму перевірки цільового використання коштів, у випадку не проживання заявника за місцем реєстрації, не може бути підставою для припинення соціальних виплат, право на які особа має в силу закону.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у п. 23 рішення "Кечко проти України" від 08.11.2005 якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

Отже, позивачем доведено його право на отримання державної допомоги при народженні дитини.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що відповідач припинив виплати ОСОБА_2 допомоги при народженні дитини за відсутності для цього правових підстав.

Суд апеляційної інстанції критично оцінює доводи відповідача про відсутність підстав для поновлення виплати державної допомоги, оскільки ОСОБА_2, як отримувач допомоги, із заявою про поновлення виплати допомоги в установленому законом порядку не звертався.

Відповідно до абз. 32 п. 13 Порядку № 1751 виплата допомоги поновлюється у випадках, передбачених абзацами сімнадцятим - двадцять третім, двадцять шостим і двадцять сьомим цього пункту, у разі, коли особа, що фактично здійснює догляд за дитиною (один з батьків дитини, опікун), звернулася протягом дванадцяти місяців після припинення виплати допомоги до органу, що призначив допомогу, з письмовою заявою.

Тобто, це право особи, що фактично здійснює догляд за дитиною, а не її обов'язок. В даному випадку позивач обрав інший спосіб захисту порушеного права - звернення до суду із цим позовом, що не суперечить приписам чинного законодавства України. Під час вирішення спору було встановлено протиправність припинення виплати допомоги, в силу чого посилання відповідачів на необхідність звернення позивача у вказаний строк для поновлення виплати, є необґрунтованими.

Отже, наявні правові підстави для захисту порушеного права позивача шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо припинення виплати позивачу допомоги при народженні дитини, а також зобов'язання відповідача поновити виплату позивачу допомогу при народженні дитини.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення неправомірного рішення. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити, постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 05 вересня 2016 року - скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 05 вересня 2016 року - скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації щодо припинення виплати допомоги при народженні дитини - ОСОБА_3;

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації поновити ОСОБА_2 виплату допомоги при народженні дитини - ОСОБА_3.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 сплачений ним судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 551,21 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна гривня двадцять одна копійка) та за подання апеляційної скарги у розмірі 1 212,67 грн. (одна тисяча двісті дванадцять гривень шістдесят сім копійок).

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.