Ухвала суду № 62541473, 03.11.2016, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/11325/16ц

2/638/4098/16

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2016 року Дзержинський районний суд м.Харкова

У складі- головуючого судді Наумової С.М.

Секретаря Токарєвої М.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м.Харкова цивільну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКО», третя особа директор ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за договором підряду.

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м.Харкова з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКО», третя особа директор ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за договором підряду.

В судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про закриття провадження у справі на підставі того, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства .

Між ТОВ «АЛЕКО» та ФО-П ОСОБА_1 було укладено договір підряду № 28/11 від 28 листопада 2013 року.

Даний договір за своєю правовою природою є господарським, який виник з господарських правовідносин.

Тому на підставі ч. 1 ст. 12 ГПК України даний спір підвідомчий господарському суду.

Представник позивача в судове засідання не з*явилась з невідомої суду причини, про час та дату розгляду справи повідомлена належним чином , про що в матеріалах справи мається явочний аркуш.

3-я особа директор ОСОБА_2 в судове засідання не з*явився , надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Суд , заслухавши клопотання представника відповідача , прийшов до наступного.

Судом встановлено :

В своїй позовній заяві, позивач стверджує, що відповідачем недобросовісно було виконано умови вищевказаного договору, тому просить стягнути з відповідача суму основного боргу за договором підряду № 28/11 від 28 листопада 2013 року з урахуванням індексу інфляції, 3 % річних та пені в розмірі 3 639, 36 грн. (три тисячі шістсот тридцять дев'ять гривень 36 коп.).

Згідно з п. 2, 3 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ»: «2...Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності. Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (стаття 15 ЦПК). Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 108 - 114 ЦПК). 3. Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) (далі -КАС), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12; далі ГПК), Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК) або Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства. У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є як правило, фізична особа)».

За змістом ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення; У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Абз. З п. 1.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено: «Згідно зі статтею 21 ГПК України сторона судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Це правило встановлено лише для сторін у судовому процесі і не стосується третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Отже, такими особами можуть бути і громадяни, які не мають статусу суб*єкта підприємницької діяльності».

Пунктом 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 року «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» визначено: «З огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 4-1, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК , а правовідносини , з яких виник спір , мають господарський характер».

Відповідно до ч.1 ст.12 ГПК України господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна.

Пунктом 14 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» визначено: «Спір фізичної осо( яка має статус суб'єкта підприємницької діяльності, у цивільно-правових, житлових чи інших правовідносинах, що не має ознак господарського та не пов'язаний з господарською діяльністю, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Наприклад, вирішую належність спору про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним , цивільної чи господарської юрисдикції, у разі виникнення такого спору між господарські товариством і фізичною особою, яка є приватним підприємцем, суду належить з урахуванням змісту договору та інших правовстановлюючих документів з'ясувати, з використанням якого правового статусу при укладенні такого договору діяла фізична особа: як фізична особа чи: фізична особа - підприємець, а також врахувати, які саме правовідносини між сторонами виникли».

Відповідно до п. 3.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 року «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам «Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: - участь у спорі суб'єкта господарювання; - наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спор про право, що виникає з відповідних відносин; - наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; - відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Суд вважає, оскільки даний спір виник між громадянином, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи (фізичною особою підприємцем) та юридичною особою що має господарський характер, тому не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з п.п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України: «Суд своєю ухвалою закриває провадження ; справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства».

Керуючись п.п 1 ч.1 ст.205 ЦПК України , суд

У Х В А Л И В :

Цивільну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКО», третя особа директор ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за договором підряду- провадженням закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м.Харкова протягом 7 днів з моменту проголошення ухвали.

Суддя С.М. Наумова.