Постанова № 62541371, 02.11.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2016 р. Справа№ 910/11298/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

при секретарі судового засідання: Огірко А.О.

за участю представників:

від позивача: Шахматенко Р.С. за довіреністю від 28.09.2016, Кобець О.В. за довіреністю від 06.09.2016;

від відповідача 1: Земницький Д.П. за довіреністю від 11.07.2016;

від відповідача 2: Маранда В.О. за довіреністю від 25.10.2016;

від третьої особи 1: Башаров В.Є. за довіреністю від 09.11.2015, Шевченко Ю.А. за довіреністю від 01.11.2016;

від третьої особи 2: не з'явився;

від третьої особи 3: особисто;

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.08.2016

про відмову у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову

у справі № 910/11298/16 (суддя - Карабань Я.А.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Плеяда"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фагор"

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

1.Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

2. Національний банк України

3. ОСОБА_8

про застосування наслідків нікчемності правочину, відновлення становища, яке існувало до порушення права

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2016 у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" про вжиття заходів до забезпечення позову відмолено.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Банк Михайлівський" звернувся з апеляційною скаргою в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.08.2016, якою задовольнити заяву Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський".

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2016 апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.08.2016 про відмову у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Жук Г.А., судді - Мальченко А.О., Дикунська С.Я. та призначено розгляд справи на 12.10.2016.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача 1 надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив залишити ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.08.2016 без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача 2 надійшов відзив на апеляційну скаргу.

В судове засідання представники третіх осіб 2, 3 не з'явились, про причини не явки не повідомили, хоча про час, місце, дату проведення засідання були повідомлені належним чином.

Представник відповідача-1 подав заяву про продовження розгляду спору в порядку ст. 69 ГПК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 апеляційну скаргу відкладено до 19.10.2016.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача 1 надійшли додаткові пояснення.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від третьої особи 3 надійшло доручення доказів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2016 в розгляді апеляційної скарги оголошено перерву до 21.10.2016.

На підставі розпорядження керівника апарату від 21.10.2016 №09-52/5634/16 здійснено повторний автоматичний розподіл справи №910/11298/16, за наслідками якого апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.08.2016 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Смірнової Л.Г. судді Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2016 апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.08.2016 про відмову у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 02.11.2016.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного Господарського суду від ОСОБА_8 надійшли додаткові докази по справі.

У судове засідання 02.11.2016 з'явились представники позивача, відповідача 1,2 та третьої особи 1,3. Представники третьої особи 2 у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте представники третьої особи 2 не скористалися своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) України, та виходячи з того, що явка учасників апеляційного провадження судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалася, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників третьої особи 2.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.08.2016 у справі №910/11298/16 скасувати та задовольнити заяву Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський".

Представники відповідача 1,2, третьої особи 1 та ОСОБА_8 в судовому засіданні заперечили проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просили залишити ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.08.2016 без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

У червні 2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства "Банк "Михайлівський" (далі - позивач або ПАТ "Банк "Михайлівський") до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Плеяда" (далі - відповідач 1 або ТОВ "ФК "Плеяда") та товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фагор" (далі - відповідач 2 або ТОВ "ФК "Фагор") про застосування наслідків нікчемності правочину, відновлення становища, яке існувало до порушення права.

В обґрунтування позовних вимог позивач пояснив, що 23.05.2016 рішенням Правління Національного банку України № 14/БТ ПАТ "Банк "Михайлівський" віднесено до категорії не платоспроможних, а рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 812 розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк "Михайлівський" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації.

19.05.2016 між ПАТ "Банк "Михайлівський" та ТОВ "ФК "Плеяда" був укладений договір факторингу № 1905 (далі - договір факторингу № 1905), згідно з умовами якого ТОВ "ФК "Плеяда" зобов'язувалось передати грошові кошти в розпорядження ПАТ "Банк "Михайлівський", а ПАТ "Банк "Михайлівський" зобов'язувалось відступити на користь ТОВ "ФК "Плеяда" право вимоги до третіх осіб (боржників).

20.05.2016 між ТОВ "ФК "Плеяда" та ТОВ "ФК "Фагор" також був укладений договір факторингу № 1 (далі - договір факторингу № 1), згідно з умовами якого ТОВ "ФК "Плеяда" за плату відступило на користь ТОВ "ФК "Фагор" права вимоги, отриманні ним від ПАТ "Банк "Михайлівський" на підставі договору факторингу № 1905.

30.05.2016 наказом Тимчасової адміністрації ПАТ "Банк "Михайлівський" № 37 було затверджено результати проведеної перевірки, викладені в акті про проведення перевірки правочинів (у тому числі договорів), які відповідають критеріям нікчемності № 1 від 30.05.2016, згідно з якими встановлено нікчемність договору факторингу № 1905 від 19.05.2016, та прийнято рішення застосувати наслідки його нікчемності.

09.06.2016 ПАТ "Банк "Михайлівський" направило ТОВ "ФК "Плеяда" повідомлення про нікчемність правочинів № 05-53 від 01.06.2016, зазначило про нікчемність договору факторингу № 1905 від 19.05.2016 та вимагало негайно повернути усі отримані на підставі нікчемного договору документи. Проте, ТОВ "ФК "Плеяда" вказані вимоги не виконало.

У зв'язку з цим, вважаючи, що договір факторингу № 1905 є нікчемним в силу п. 2, 3, 7, 9 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", позивач звернувся до суду, просив застосувати наслідки нікчемності правочину, а саме:

- зобов'язати ТОВ "ФК "Плеяда" передати ПАТ "Банк "Михайлівський" документи, що були отримані ТОВ "ФК "Плеяда" від ПАТ "Банк "Михайлівський" згідно договору факторингу № 1905 від 19.05.2016 та актів прийому-передачі № 1 і № 2 від 20.05.2016 до нього;

- визнати відсутніми у ТОВ "ФК "Плеяда" будь-які майнові права (права вимоги) до боржників, перелік яких зазначено у договорі факторингу № 1905 від 19.05.2016, реєстрах прав вимог № 1 від 19.05.2016 та № 2 від 20.05.2016 до нього та актах прийому-передачі № 1 і № 2 від 20.05.2016 до вказаного договору факторингу;

- визнати недійсним договір факторингу № 1 від 20.05.2016, укладений між ТОВ "ФК "Плеяда" та ТОВ "ФК "Фагор";

- зобов'язати ТОВ "ФК "Фагор" передати ПАТ "Банк "Михайлівський" документи, що були отримані ТОВ "ФК "Плеяда" від ПАТ "Банк "Михайлівський" згідно договору факторингу № 1905 від 19.05.2016 та актів прийому-передачі № 1 і № 2 від 20.05.2016 до нього;

- визнати відсутніми у ТОВ "ФК "Фагор" будь-які майнові права (права вимоги) до боржників, перелік яких зазначено у договорі факторингу № 1905 від 19.05.2016, реєстрах прав вимог № 1 від 19.05.2016 та № 2 від 20.05.2016 до нього та актах прийому-передачі № 1 і № 2 від 20.05.2016 до вказаного договору факторингу, а також договорі факторингу № 1 від 20.05.2016 та додатках до нього.

16.06.2016 через загальний відділ діловодства суду представник ПАТ "Банк "Михайлівський" подав клопотання про забезпечення позову, в якому просив суд:

- заборони ТОВ "ФК "Плеяда" та ТОВ "ФК "Фагор" здійснювати відчуження майнових прав (права вимоги), що були отримані ТОВ "ФК "Плеяда" від ПАТ "Банк "Михайлівський" згідно договору факторингу № 1905 від 19.05.2016 та актів прийому-передачі № 1 і № 2 від 20.05.2016 до вказаного договору факторингу;

- заборонити ТОВ "ФК "Плеяда" та ТОВ "ФК "Фагор" здійснювати будь-які дії щодо прийняття платежів в погашення заборгованості за кредитними договорами, що були отримані ТОВ "ФК "Плеяда" від ПАТ "Банк "Михайлівський" згідно договору факторингу № 1905 від 19.05.2016 та актів прийому-передачі № 1 і № 2 від 20.05.2016 до вказаного договору факторингу, в тому числі, проте не виключно: приймати грошові кошти в рахунок погашення такої заборгованості, поширювати в будь-який спосіб інформацію про платіжні реквізити для погашення такої кредитної заборгованості та про те, що ТОВ "ФК "Плеяда" та/або ТОВ "ФК "Фагор" є кредитором за вказаними кредитними договорами.

Вказане клопотання було обґрунтоване тим, що ПАТ "Банк "Михайлівський" відомо, що ТОВ "ФК "Плеяда" та ТОВ "ФК "Фагор" намагаються як найшвидше реалізувати отриманні незаконним способом майнові права та уникнути їх повернення на користь ПАТ "Банк "Михайлівський", про що на думку останнього свідчить договір факторингу № 1, укладений наступного ж дня після відчуження прав вимоги ПАТ "Банк "Михайлівський" на користь ТОВ "ФК "Плеяда". Оскільки отримання ТОВ "ФК "Плеяда" та ТОВ "ФК "Фагор" грошових коштів від боржників банку матиме наслідком відсутність можливості відновити права ПАТ "Банк "Михайлівський" на вказані грошові кошти, а зазначені Товариства мають намір та можливість розпорядитись майновими правами шляхом їх подальшого відчуження, ПАТ "Банк "Михайлівський" вважав необхідним вжити заходи до забезпечення позову.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії (ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" № 16 від 26.12.2011 (далі - Постанова Пленуму ВГСУ № 16), особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Частиною 1 ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами: письмовими і речовими доказами (ч. 2 вказаної статті).

Згідно з ч. 1 ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

У п. 3 Постанови Пленуму ВГСУ № 16 роз'яснено, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

ПАТ "Банк "Михайлівський", в порушення вимог ст. 33 ГПК України, доказів, які свідчать про вчинення ТОВ "ФК "Плеяда" та ТОВ "ФК "Фагор" дій, спрямованих на відчуження прав вимоги, отриманих на підставі спірних договорів факторингу, та уникнення повернення вказаних прав на користь ПАТ "Банк "Михайлівський", суду не надав.

Укладення ж договору факторингу № 1 від 20.05.2016 відбулось до пред'явлення вимоги (09.06.2016) чи подання позову до суду (16.06.2016) ПАТ "Банк "Михайлівський" та не може свідчити про наявність намірів ТОВ "ФК "Плеяда" та ТОВ "ФК "Фагор" віджувати спірні права вимоги в подальшому.

Судом встановлено, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2016, клопотання про вжиття заходів забезпечення позову ТОВ "ФК "Плеяда" задоволено частково, заборонено ПАТ "Банк Михайлівський" вчиняти будь-які дії щодо прийняття платежів в погашення заборгованості за кредитними договорами, право вимоги за якими було відступлене на користь ТОВ "ФК "Плеяда" за договором факторингу №1905 від 19.05.2016, в тому числі, проте не виключно: приймати грошові кошти в рахунок погашення такої заборгованості, поширювати в будь-який спосіб інформацію про платіжні реквізити для погашення такої кредитної заборгованості та про те, що ПАТ "Банк Михайлівський" залишається кредитором за вказаними кредитними договорами до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Положеннями ч. 4 ст. 41 Конституції України та ч. 1 ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що вжиття заходів до забезпечення позову, про застосування яких просить ПАТ "Банк "Михайлівський", за умови чинності ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2016, порушить право на розпорядження власним майном (грошовими коштами) осіб, що не є учасниками даного судового процесу - боржників, право вимоги за кредитними договорами яких були відступлені на користь ТОВ "ФК "Плеяда" та ТОВ "ФК "Фагор".

Крім того, враховуючи зміст позовних вимог та зважаючи на відсутність серед них позовних вимог майнового характеру, як то вимог повернути грошові кошти, сплачені боржниками банку на користь ТОВ "ФК "Плеяда" та ТОВ "ФК "Фагор", як нових кредиторів, суд дійшов висновку про те, що такий захід як заборона приймати платежі в оплату заборгованості від боржників банку та поширювати відомості про зміну кредиторів і платіжні реквізити для сплати такої заборгованості не спроможний забезпечити фактичне виконання рішення суду у випадку задоволення позову в даній справі, оскільки не пов'язаний із заявленими позовними вимогами.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 31.08.2016 у справі №910/11298/16.

Керуючись ст. ст 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.08.2016 у справі №910/11298/16 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.08.2016 у справі №910/11298/16 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/11298/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Л.Г. Смірнова

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко