Рішення № 62541005, 03.11.2016, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2016 р.Справа № 924/871/16

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Субботіна Л.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Бондар" м.Хмельницький

до Приватного підприємства "Кейт-К" м.Хмельницький

про стягнення 3340,37грн., з яких 1172,27 грн. 3% річних, 2168,10 грн. інфляційних втрат

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 - представник згідно довіреності від 01.09.2016р.,

відповідача: не з'явився

Рішення приймається 03.11.2016р., оскільки в судовому засіданні 24.10.2016р. оголошувалась перерва.

В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 3340,37грн., з яких 1172,27 грн. 3% річних, 2168,10 грн. інфляційних втрат. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 14.07.2015р. по справі №924/949/15, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.09.2015р. та постановою Вищого господарського суду України від 01.12.2015р., позов Приватного підприємства "Бондар" до Приватного підприємства "Кейт-К" задоволено частково та вирішено стягнути на користь позивача 31883,85грн. основного боргу, 11883,48грн. пені, 1035,13 3% річних, 18628,28грн. інфляційних. 06.10.2015р. видано наказ про примусове виконання вищевказаного рішення суду. Проте, відповідач не вчинив жодних дій у здійсненні розрахунку, у зв'язку із чим позивач нарахував відповідачу в порядку ст. 625 ЦК України 1172,27 грн. 3% річних, 2168,10 грн. інфляційних втрат.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, у запереченні на позов та письмових поясненнях, поданих до суду 27.10.2016р., вказує, що 09.10.2015р. державним виконавцем Першого відділу ДВС міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області було відкрито виконавче провадження № 48970402 з примусового виконання наказу № 924/949/15. 28.12.2015р. відділ ДВС було повідомлено, що відповідач здійснив оплату коштів на користь ПП "Бондар", що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів на суму 64 978,03 грн. На підставі наданих документів державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження від 28.12.2015р., у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Вказує, що ухвалою господарського суду Хмельницької області у справі № 924/949/15 від 23.05.2016р. визнана недійсною вищевказана постанова державного виконавця. Однак, постановою Вищого господарського суду України від 04.10.2016р. ухвалу суду від 23.05.2016р. скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні скарги ПП "Бондар" відмовлено. Таким чином, на даний час постанова державного виконавця від 28.12.2015р. про закінчення виконавчого провадження є дійсною. Отже, зважаючи на приписи ч. 3 ст. 35 ГПК України, станом на 28.12.2015р. ПП "Кейт-К" фактично сплатило борг позивачу. Посилаючись на приписи ст. 534 ЦК України відповідач вказує, що сума 31 883,85грн. основного боргу, з якої позивачем була розрахована ціна позову, була сплачена у період з 18 по 24 грудня 2015 року. Тобто, нарахування інфляційних втрат та 3 % річних після 24.12.2015р. є необґрунтованим.

Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступне.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 14.07.2015р. у справі №924/949/15, яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.09.2015р. та постановою Вищого господарського суду України від 01.12.2015р., було частково задоволено позов приватного підприємства "Бондар" до приватного підприємства "Кейт-К" про стягнення 65208,12 грн.

Вищевказаним рішенням та постановами встановлено, що 15.05.2013р. між приватним підприємством "Бондар" (підрядник) та приватним підприємством "Кейт-К" (замовник) було укладено договір підряду №08, за умовами якого підрядник зобов'язався на свій ризик та за завданням замовника виконати, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити визначені види робіт в обсягах та за ціною, що наводиться в проектно-кошторисній документації, яка підписується та скріплюється печатками обох сторін та є невід'ємною частиною договору.

На виконання умов договору ПП "Бондар" виконало будівельні роботи на загальну суму 339226,95 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт. ПП "Кейт-К" здійснило лише часткове погашення заборгованості за виконанні роботи в сумі 307 343,10 грн.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за вищевказаним договором, рішенням господарського суду Хмельницької області у справі № 924/949/15 від 14.07.2015р. стягнуто з відповідача на користь позивача 31883,85 грн. основного боргу, 11883,48 грн. пені, 1035,13 грн. 3% річних, 18628,28 грн. нарахувань за встановленим індексом інфляції. Вирішено питання щодо розподілу витрат на оплату судового збору. В позові в частині стягнення 1777,38 грн. нарахувань за встановленим індексом інфляції відмовлено.

06.10.2015р. господарським судом Хмельницької області у справі №924/949/15 видано наказ на примусове виконання рішення, який був пред'явлений для примусового виконання.

Постановою державного виконавця Першого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції від 09.10.2015р. відкрито виконавче провадження № 48970402 з примусового виконання наказу № 924/949/15, виданого 06.10.2015р., та надано боржнику строк для добровільного виконання.

Згідно наявних в матеріалах справи квитанцій до прибуткових касових ордерів №7 від 17.12.2015р. на суму 4978,03грн., №8 від 18.12.2015р. на суму 10 000,00 грн., №9 від 21.12.2015р. на суму 10 000,00грн., №10 від 22.12.2015р. на суму 10 000,00грн., №11 від 23.12.2015р. на суму 10000,00 грн., №12 від 24.12.2015р. на суму 10 000,00грн., №13 від 25.12.2015р. на суму 10000,00грн. ПП "Кейт-К" сплатило ПП "Бондар" кошти в загальній сумі 64 978,03 грн. Підстава оплати - по рішенню суду від 14.07.2015р.

В зв'язку із вказаним, постановою державного виконавця Першого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції від 28.12.2015р. закінчено виконавче провадження з примусового виконання наказу № 924/949/15 від 06.10.2015р. на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою господарського суду Хмельницької області у справі № 924/949/15 від 23.05.2016р., яка була залишена без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.07.2016р., було задоволено скаргу ПП "Бондар", визнані незаконними дії Першого міського відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 48970402 від 28.12.2015р., визнана недійсною постанова Першого міського відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції про закінчення виконавчого провадження № 48970402 від 28.12.2015р.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.10.2016р. постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.07.2016р. та ухвалу господарського суду Хмельницької області від 23.05.2016р. у справі № 924/949/15 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні скарги ПП "Бондар" відмовлено.

Позивач вважає, що кошти, які були стягнуті згідно рішення господарського суду Хмельницької області від 14.07.2015р. у справі №924/949/15, перераховані на рахунок позивача лише 01.09.2016р., що підтверджується платіжним дорученням № 3577 від 31.08.2016р. Тому він звернувся з позовом до суду про стягнення в порядку ст.625 ЦК України 1172,27 грн. 3% річних за період з 12.06.2015р. по 01.09.2016р. та 2168,10 грн. інфляційних втрат за період з 01.07.2015р. по 31.08.2016р.

Матеріали справи містять також ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 29.07.2016р., якою скасовано постанову слідчого СВ Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області від 07.07.2016р. про закриття кримінального провадження № 12016240010000689 від 04.02.2016р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, а також заяву (повідомлення) ПП "Кейт-К" № 260 від 12.08.2016р., адресовану Хмельницькому ВП Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, про кримінальне правопорушення за ст.383 та ст. 384 Кримінального кодексу України, вчинене директором ПП "Бондар", та витяг з кримінального провадження за вказаною заявою.

Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, суд приймає до уваги наступне:

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду (ч.5 ст. 11 ЦК України).

За приписами ст.509 ЦК України та ст.173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.05.2013р. між приватним підприємством "Кейт-К" та приватним підприємством "Бондар" було укладено договір підряду №08, за умовами якого позивач зобов'язався на свій ризик та за завданням відповідача виконати, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити визначені види робіт в обсягах та за ціною, що наводиться в проектно-кошторисній документації, яка підписується та скріплюється печатками обох сторін та є невід'ємною частиною договору.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 14.07.2015р. у справі №924/949/15, яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.09.2015р. та постановою Вищого господарського суду України від 01.12.2015р., було стягнуто з приватного підприємства "Кейт-К" на користь приватного підприємства "Бондар" 31883,85 грн. основного боргу, 11883,48 грн. пені, 1035,13 грн. 3% річних, 18628,28 грн. нарахувань за встановленим індексом інфляції.

Вищевказаними судовими рішеннями встановлено, що відповідач допустив порушення умов договору підряду №08 від 15.05.2013 року в частині оплати вартості виконаних робіт.

Згідно ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, у зв'язку із несплатою суми основного боргу, стягнутої за рішенням господарського суду Хмельницької області у справі №924/949/15 від 14.07.2015р., нарахував відповідачу 1172,27 грн. 3% річних за період з 12.06.2015р. по 01.09.2016р. та 2168,10 грн. інфляційних втрат за період з 01.07.2015р. по 31.08.2016р.

Суд враховує, що згідно п. 7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи квитанцій до прибуткових касових ордерів №7 від 17.12.2015р., №8 від 18.12.2015р., №9 від 21.12.2015р., №10 від 22.12.2015р., №11 від 23.12.2015р., №12 від 24.12.2015р., №13 від 25.12.2015р. ПП "Кейт-К" сплатило ПП "Бондар" кошти в загальній сумі 64 978,03 грн. згідно рішення господарського суду Хмельницької області у справі № 924/949/15 від 14.07.2015р.

Відповідно до ст. 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Згідно висновків Верховного Суду України, викладених в Аналізі практики застосування ст. 625 Цивільного кодексу України, при застосуванні норм стосовно черговості погашення вимог за грошовим зобовязанням у разі недостатності суми проведеного платежу (ст. 534 ЦК) судам необхідно виходити з того, що під процентами, які погашаються раніше основної суми боргу, розуміють проценти за користування чужими грошовими коштами, що підлягають сплаті за грошовим зобовязанням, зокрема проценти за користування сумою позики, кредиту тощо. Проценти, передбачені ст. 625 ЦК за порушення грошового зобовязання, погашаються після суми основного боргу.

Зважаючи на вищевикладені норми законодавства, сума основного боргу в розмірі 31883,85 грн., стягнута за рішенням суду у справі № 924/949/15 від 14.07.2015р., була сплачена відповідачем в наступні строки:

18.12.2015р. - 1547,26 грн. згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №8 від 18.12.2015р.;

21.12.2015р. - 10 000,00 грн. згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №9 від 21.12.2015р.;

22.12.2015р. - 10 000,00 грн. згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №10 від 22.12.2015р.;

23.12.2015р. - 10 000,00 грн. згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №11 від 23.12.2015р.;

24.12.2015р. - 336,59 грн. згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №12 від 24.12.2015р.

Зважаючи на викладене, суд провів перерахунок та встановив, що позивач правомірно заявив до стягнення лише 505,32 грн. 3% річних та 364,73 грн. інфляційних втрат. У стягненні 666,95 грн. 3% річних, 1803,37 грн. інфляційних втрат слід відмовити.

Доводи позивача з приводу того, що надані відповідачем квитанції до прибуткових касових ордерів є неналежними доказами, а сплата коштів за рішенням суду була проведена відповідачем лише 01.09.2016р. суд до уваги не приймає, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б спростовували факт проведення оплати згідно наданих відповідачем квитанцій, зокрема, доказів підробки вказаних документів, тощо.

Більш того, ухвала господарського суду Хмельницької області у справі № 924/949/15 від 23.05.2016р. та постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 21.07.2016р., якими визнані незаконними дії Першого міського відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №48970402 від 28.12.2015р. та визнана недійсною постанова Першого міського відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції про закінчення виконавчого провадження №48970402 від 28.12.2015р. з підстав недоведеності фактичного виконання рішення суду, були скасовані постановою Вищого господарського суду України від 04.10.2016р. та прийнято нове рішення, яким у задоволенні скарги ПП "Бондар" відмовлено.

Таким чином, на даний час постанова державного виконавця Першого міського відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції про закінчення виконавчого провадження №48970402 від 28.12.2015р., якою встановлений факт сплати заборгованості відповідачем згідно наявних в матеріалах справи квитанцій, є дійсною.

Відповідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного підприємства "Бондар" м.Хмельницький до Приватного підприємства "Кейт-К" м.Хмельницький про стягнення 3340,37грн., з яких 1172,27 грн. 3% річних, 2168,10 грн. інфляційних втрат задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Кейт-К" (АДРЕСА_1, код 38045467) на користь Приватного підприємства "Бондар" (АДРЕСА_2, код 32995097) 505,32 грн. (п'ятсот п'ять гривень 32 коп.) 3% річних, 364,73 грн. (триста шістдесят чотири гривні 73 коп.) інфляційних втрат, 358,92 грн. (триста п'ятдесят вісім гривень 92 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

У стягненні 666,95 грн. 3% річних, 1803,37 грн. інфляційних втрат відмовити.

Повне рішення складено 07.11.2016р.

СуддяЛ.О. Субботіна

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу (м.Хмельницький, пр.Миру, 95/1-А) ,

3 - відповідачу ( м.Хмельницький, вул.Кам'янецька, 19А) надіслати рекомендованим.