Рішення № 62540652, 03.11.2016, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2016 р.Справа № 917/1624/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Куп"янський молочноконсервний комбінат", вул.Ломоносова, 26, м.Куп"янськ, Харківська область, 63702

до Колективного підприємства "Медея", АДРЕСА_1, 36000

про стягнення грошових коштів у сумі 880 000,00 грн

Суддя Гетя Н.Г.

Представники :

від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2

від відповідача: відсутній

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення згідно ст.85 ГПК України та повідомив дату складання повного рішення.

Суть спору: розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 880000,00 грн сплачених за непоставлений товар коштів, згідно договору №0814050361 від 10.03.2016.

Представники позивача на задоволенні позовних вимог наполягають, з підстав, викладених у позовній заяві, зокрема посилаються на неналежне виконання відповідачем умов договору в частині поставки товару.

Відповідач явку представника у засідання не забезпечив. Ухвала суду від 13.10.2016 р. про порушення провадження у справі направлялася відповідачу за адресою, вказаною у позові та повернулася до суду з відміткою поштової установи: За закінченням терміну зберігання.

Відомості про державну реєстрацію відповідача підтверджуються даними, що містяться на веб-сайті Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (діє відповідно до наказу Міністерства юстиції України №18 46/5 від 14.12.2012 р. "Про затвердження порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

Таким чином, відповідно до пп. 3.5.10 Інструкції з діловодства в господарських судах України та пп. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" відповідач вважається належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання та про покладені на нього обов'язки.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача, встановив:

10.03.2016 р. між сторонами був укладений договір №0814050361 (далі - Договір, а.с. - 10-13), згідно умов якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити масло солодковершкове "Селянське" з вмістом жиру 73%, далі - Товар, партіями, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Згідно п. 1.4 Договору поставка товару здійснюється на умовах FCA м. Полтава, вул. Харчовиків, 6 згідно з умовами Правил INKOTERMS-2010, якщо інші умови не вказані в Специфікаціях або в рахунках-фактурах.

Відповідно до п. 2. Договору покупець протягом двох банківських днів здійснює попередню оплату в розмірі 100% від суми, яка вказана в рахунку-фактурі, якщо інше не зазначено в Специфікації.

Даний Договір набирає сили з моменту його підписання та діє до 31.12.2016 р., а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами грошових зобов'язань.

Згідно Специфікації №1 до Договору № НОМЕР_1 від 10.03.2016 р., яка є невід'ємною частиною вказаного Договору (а.с. - 14) постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити масло солодковершкове "Селянське" з вмістом жиру 73% (далі - Товар) в кількості 20 т. за ціною 88 000,00 грн. Загальна сума партії товару складає 1760000,00 грн. Строк поставки товару - 11-12.03.2016 р.

Як зазначає позивач, відповідач дане замовлення прийняв, що підтверджується виставленим відповідачем рахунком №29 від 10.03.2016 р. для здійснення попередньої вартості товару, обумовленої в рахунку (а.с. -38).

З матеріалів справи слідує, що вказаний рахунок позивачем було оплачено в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №269 від 11.03.2016 р. на суму 900000,00 грн та платіжним дорученням №1763 від 11.03.2016 р. в розмірі 860000,00 грн. (а.с. - 39-40).

Позивач зазначає, що відповідач прийняте замовлення у повному обсязі не виконав, товар поставив частково у кількості 10 тон на загальну суму 880000,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №29 від 11.03.2016 р. (а.с. - 33). Інші 10 тон замовленого товару на суму 880000,00 грн позивачу у встановлений в Специфікації №1 від 10.03.2016 р. до Договору строк, а саме 11-12.03.2016 р., поставлено не було.

В зв'язку з зазначеним, 17.03.2016 р. на адресу відповідача була направлена вимога вих. №254, яку відповідач згідно з поштовим повідомленням отримав 25.04.2016 р. Даною вимогою позивач повідомив відповідача про відмову від прийняття виконання зобов'язання в натурі та вимагав повернути сплачені за непоставлений товар кошти у розмірі 880000,00 грн. Проте відповідач відмовився виконувати своє грошове зобов'язання перед позивачем та повернути йому сплачену суму попередньої оплати за товар.

З метою досудового врегулювання спору позивач 07.06.2016 р. та 08.09.2016 р. звертався до відповідача з претензією за №890, якою вимагав повернути сплачені за непоставлений товар кошти. Вказані претензії залишилися без реагування з боку відповідача.

Зважаючи на те, що відповідач, одержавши попередню оплату у сумі 1760000,00 грн, зобов'язання щодо поставки товару виконав частково на суму 880000,00 грн, кошти в сумі 880000 грн на вимогу позивача не повернув, позивач звернувсь до суду з позовом про стягнення з відповідача боргу за непоставлений товар, розмір якого дорівнює 880000,00 грн.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного:

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Правова природа договору поставки визначена частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно частини 2 вищевказаної статті, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до пункту 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Як вже зазначено вище, позивач здійснив передплату за товар. Суд, дослідивши надані позивачем копії платіжних доручень, вважає, що вони повністю відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та містять обов'язкові реквізити первинних документів. Вказані платіжні доручення також містять посилання на рахунок №29 від 10.03.2016 р.

Таким чином, суд встановив, що відповідач гроші отримав, однак поставку на вказану суму не здійснив, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем на суму 880000,00 грн. Докази того, що відповідач здійснив повернення сплаченої позивачем передплати в матеріалах справи відсутні.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 880000,00 грн. передплати за товар підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для їх задоволення.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Позивач надав належні докази обґрунтованості та правомірності позовних вимог; відповідач правами, наданими йому ГПК України, не скористався, жодних заперечень проти позову не надав.

За викладеного, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, зясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спору, господарський суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог. Судовий збір, сплачений позивачем, підлягає відшкодуванню йому за рахунок відповідача (ст.49 ГПК України).

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.33,43,49,75,82-85 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Колективного підприємства "Медея" (АДРЕСА_1, 36000, код ЄДРПОУ 25168924) на користь Публічного акціонерного товариства "Куп"янський молочноконсервний комбінат" (вул.Ломоносова, 26, м.Куп"янськ, Харківська область, 63702, код ЄДРПОУ 00418142) 880000,00 грн. заборгованості та 13200,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07.11.2016 р.

Суддя Н.Г. Гетя