Рішення № 62540601, 02.11.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" листопада 2016 р.

Справа № 916/2269/16

За позовом: Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси";

до відповідача: Колективного підприємства "Костянтин";

про стягнення 7 886,51 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ: Комунальне підприємство „Теплопостачання міста Одеси” звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Колективного підприємства "Костянтин", в якій, згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог від 19.10.2016р. (а.с.53), просить суд з стягнути останнього заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 7 886,51 грн., а також витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на постачання теплової енергії №6454 від 01.10.2007р., в результаті чого у останнього в період з 01.11.2014р. по 01.06.2016р. виникла заборгованість у розмірі 13 386,51 грн., яка з урахуванням часткової оплати у розмірі 5 500 грн. становить 7 886,51 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.08.2016р. порушено провадження у справі № 916/2269/16 із призначенням розгляду в засіданні суду 28.09.2016р.

Ухвалою суду від 28.09.2016р., з огляду на нез’явлення в судове засідання представника відповідача, від якого не надходило клопотання про розгляд справи за його відсутності, невиконання вимог ухвали суду, а також необхідність додаткового витребування та дослідження доказів, розгляд справи було відкладено на 19.10.2016р.

Ухвалою суду від 19.10.2016р. строк розгляду справи за клопотання представника позивача було продовжено на п’ятнадцять днів та у зв’язку із нез`явленням в судове засідання представника відповідача, від якого не надходило клопотання про розгляд справи за його відсутності, невиконанням вимог ухвали суду, а також з урахуванням поданої представником позивача заяви про зменшення позовних вимог, розгляд справи було відкладено на 02.11.2016р.

У судове засідання 02.11.2016р. представник позивача не з’явився, про місце та час розгляду справи був цілком обізнаний, про що свідчить відповідна розписка від 19.10.2016р. (а.с.75).

Відповідач – Колективне підприємство "Костянтин", про час та місце судових засідань повідомлявся належним чином, шляхом надсилання вищевказаних судових ухвал на його адресу, зазначену у спеціальному витязі з ЄДР (а.с.43-44), у судові засідання не з’являвся, про поважність причин відсутності не повідомляв, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Враховуючи, що судом було ретельно дотримано вимоги закону щодо надсилання судової кореспонденції, а також з урахуванням отримання відповідачем ухвали про порушення провадження у справі від 22.08.2016р., що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.41), а також повернення ухвали суду від 28.09.2016р. з відміткою у довідці пошти „за закінченням терміну зберігання” (а.с.49-52), суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

При цьому суд вказує, що явка представників сторін в засідання суду 02.11.2016р. була визнана необов’язковою.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази та давши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Завданням суду при здійсненні правосуддя в силу ст.2 Закону України “Про судоустрій та статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

За змістом положень вищевказаних норм, правом на пред’явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб’єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з’ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

При цьому, приймаючи до уваги, що, розглядаючи справу, суд повинен дослідити усі правовідносини, що виникли між сторонами, та надати їм відповідну правову оцінку, суд вказує наступне.

Відповідно п.1 ч. 2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями ч. 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Зазначене цілком кореспондується зі ст.275 ГК України, згідно якої за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2007р. між Комунальним підприємством „Теплопостачання міста Одеси” (Теплопостачальна організація) та Колективним підприємством "Костянтин" (Споживач) було укладено договір на постачання теплової енергії № 6454 (а.с.11-12), згідно п.1 якого Теплопостачальна організація бере на себе зобов’язання постачати Споживачу теплову енергію, а Споживач зобов’язується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбаченими цим договором.

Згідно п. 2.1 договору, теплова енергія постачається Споживачу на опалювання перукарні по вул. Л. Толстого, 10 в обсягах згідно додатку 1 до цього договору.

Відповідно до п. 3.2.2 та п.3.2.4 договору, Споживач зобов’язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах та терміни, що передбачені цим договором; письмово оповіщати Теплопостачальну організацію про зміну власного найменування, організаційно-правової форми, місцезнаходження, банківських реквізитів не пізніше 5 днів з моменту настання зазначених подій.

Приписами п.5.3 договору сторони погодили, що кількість спожитої теплової енергії визначається розрахунковим способом: на опалення – згідно теплового навантаження будівлі з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел Теплопостачальної організації та кількості діб роботи теплоспоживчого обладнання Споживача в розрахунковий період.

Згідно п. 6.3-6.5 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації вартість заявленої та зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період.

Щомісяця Споживач та Теплопостачальна організація до 15 числа місяця після розрахункового складають акт звіряння взаєморозрахунків. Сальдо, що відображено в акті звіряння взаєморозрахунків, враховується для подальшої оплати.

У випадку, якщо сальдо, що відображено в акті звіряння взаєморозрахунків на користь Теплопостачальної організації, Споживач зобов’язаний сплатити його не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим (п. 6.6 договору).

Цей договір набуває чинності з 01.10.2007р. та діє до 31.12.2008р. (п. 10.1 договору).

Згідно п.10.4 договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, відповідно до п. 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМ України № 1198 від 03.10.2007р., споживач теплової енергії зобов'язаний, зокрема, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Як вбачається з матеріалів справи, і вказане не спростовано відповідачем, позивач свої зобов’язання за договором виконав належним чином, забезпечивши останнього в період з 01.11.2014р. по 31.03.2016р. тепловою енергією на суму 16426,87 грн.

Разом з тим, відповідач свої зобов’язання за договором на постачання теплової енергії виконував неналежним чином, в результаті чого у нього, з урахуванням часткової проплати у розмірі 8540,36грн. (в тому числі 5 500 грн. після порушення провадження у справі), яка підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками (а.с.54, 58-60), виникла заборгованість у розмірі 7 886,51 грн.

Враховуючи вищезазначене та те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 7 886,51 грн., відповідач, згідно приписів ст.ст. 33-34 ГПК України, суду не надав, суд вважає позовні вимоги Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси” є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи задоволення судом позовних вимог Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси”, витрати по сплаті судового збору, згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Колективного підприємства "Костянтин" (65020, м. Одеса, Приморський район, вул. Льва Толстого, буд. 10, код ЄДРПОУ 19043710) на користь Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси” (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, код ЄДРПОУ 34674102) заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 7 886 /сім тисяч вісімсот вісімдесят шість/ грн. 51 коп., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1 378 /одна тисяча триста сімдесят вісім/ грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07 листопада 2016 р.

Суддя Ю.М. Щавинська