Рішення № 62540589, 31.10.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" жовтня 2016 р.Справа № 916/2211/16

За позовом: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Козачий стан";

про стягнення 43 801,98 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність №129 від 21.01.2016р.;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Козачий стан", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 43 801,98 грн., яка складається з заборгованості з орендної плати у сумі 26 332,04грн.; заборгованості з компенсації ВЕР у розмірі 1 649,45 грн.; з компенсації податку на землю у сумі 747,48 грн.; пеню у розмірі 2 707,79 грн.; інфляційні втрати у сумі 4 435,22 грн. та 3 % штрафу у сумі 789,96 грн., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1 827, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 03.11.2005р. між Будинком офіцерів та ТОВ „Козачий стан було укладено оренди нежитлових приміщень № 6, до якого, у звязку із прийняттям на бухгалтерський облік (баланс) КЕВ м. Одеси будівель та споруд, а також з метою приведення умов вищевказаного договору у відповідність до вимог діючого законодавства, 01.09.2006р. укладено додаткову угоду № 79д-с/2006/КЕВ м. Одеси, згідно якої Орендодавцем нерухомого майна виступає КЕВ м. Одеси, а Орендарем залишається ТОВ "Козачий стан".

Згідно умов останньої додаткової угоди до договору термін дії договору оренди було визначено до 21.11.2015р., однак за заявою Орендаря від 29.10.2014р. договір було достроково розірвано, орендоване майно повернуто Орендарю, про що 01.11.2014р. було складено відповідний акт.

Однак, як вказує позивач, відповідачем порушено умови вищевказаного договору, в результаті чого у нього за період з серпня по жовтень 2014р. виникла заборгованість по орендній платі, заборгованість з компенсації ВЕР, компенсації податку за землю у розмірах, що заявлені до стягнення.

Крім того, позивачем у відповідності до умов договору та чинного законодавства на заборгованість з орендної плати було нараховано пеню, інфляційні втрати та 3% штрафу.

Позивач вказує, що він неодноразово намагався врегулювати спір мирним шляхом, направляючи на адресу відповідача численні звернення, які були залишені без реагування.

Вказане і призвело до звернення Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси до господарського суду Одеської області з відповідним позовом.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.08.2016р. було порушено провадження у справі №916/2211/16 із призначенням до розгляду в засіданні суду 21.09.2016р.

В судовому засіданні 21.09.2016р. представником позивача було надано уточнену позовну заяву (а.с.82-85), згідно якої останній просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у сумі 26 332,04грн.; заборгованість з компенсації ВЕР у розмірі 1 649,45 грн.; заборгованість з компенсації податку на землю у сумі 747,48 грн.; інфляційні втрати у сумі 14 283,05 грн. та штраф у сумі 789,96 грн., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1 827,00 грн.

Ухвалою суду від 21.09.2016р., з огляду на незявлення в судове засідання представника відповідача, від якого не надходило клопотання про розгляд справи за його відсутності, невиконання вимог ухвали суду, а також у зв'язку із необхідністю додаткового дослідження доказів, розгляд справи було відкладено 10.10.2016р.

Ухвалою суду від 10.10.2016р. строк розгляду справи за клопотанням представника позивача було продовжено на пятнадцять днів та, у звязку із незявленням в судове засідання представника відповідача, від якого не надходило клопотання про розгляд справи за його відсутності, поданням позивачем заяви про збільшення позовних вимог, невиконанням вимог ухвали суду, а також необхідністю додаткового дослідження доказів, розгляд справи було відкладено на 31.10.2016р.

У судове засідання 31.10.2016р. зявився представник позивача, який під час розгляду справи по суті в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги, з урахуванням їх уточнень, наполягав на їх задоволенні.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Козачий стан" про час та місце судових засідань повідомлений належним чином, шляхом надсилання вищевказаних ухвал суду на адресу, зазначену у спеціальному витязі з ЄДР (а.с.79-80), у судові засідання не зявлявся, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги зазначене та те, що вищевказані ухвали суду були повернуті з відміткою у довідках поштової установи „за закінченням терміну зберігання, „вибули (а.с.75-78, 92-95, 104-107), суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, надані в ході розгляду справи, суд встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, 03.11.2005р. між Будинком офіцерів ордена червоного прапора Південного оперативного командування (Орендодавець) та ТОВ „Козачий стан (Орендар) було укладено договір оренди нежитлових приміщень № 6 (а.с.11-17), згідно п. 1.1 якого Орендодавець здав, а Орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме військове майно нежитлові приміщення третього поверху будівлі Будинку офіцерів за генеральним планом № 3, загальною площею 230 кв.м., розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Пироговська, 7/9, військове містечко 61, що знаходиться на балансі Будинку офіцерів Південного ОК та обліковується в КЕВ м. Одеси, вартість якого визначена згідно з актом оцінки і становить за експертною оцінкою 443 926 грн.

Майно передано в оренду з метою відкриття кафе-бару (п.1.2).

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом міністрів України та за результатами конкурсу і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (серпень 2005р.) 3 699,38 грн.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавства.

Згідно п. 3.3 договору, орендна плата у розмірі 100% перераховується Орендарем до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний реєстраційний рахунок Будинку офіцерів Південного ОК в територіальному органі Державного казначейства щомісячно не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним.

Відповідно до п. 3.5 орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до держбюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно п. 5.2 договору, орендар зобовязаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Понад орендну плату за нерухоме майно Орендар повинен сплачувати щомісячно фактичні комунальні та загальноексплуатаційні витрати на його утримання (п.5.11); щомісячно компенсувати Орендодавцю кошти у розмірі частини податку за землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно (п.5.12).

Пунктом 10.1 договору сторони встановили, що він діє з 03.11.2005р. по 02.11.2006р.

Відповідно до п. 11.3 договору, за прострочення платежів по орендній платі, за надані комунальні послуги та за невиконання вимог п. 5.3 понад три місяці, Орендар сплачує штраф в розмірі 3% від вартості орендованого майна.

Яке встановлено судом, з огляду на прийняття на бухгалтерський облік (баланс) КЕВ м. Одеси будівель та споруд, а також з метою приведення умов вищевказаного договору у відповідності до вимог діючого законодавства 01.09.2006р. укладено додаткову угоду № 79д-с/2006/КЕВ м. Одеси (а.с.34), згідно якої Орендодавцем нерухомого майна виступає КЕВ м. Одеси, а Орендарем залишається ТОВ "Козачий стан".

При цьому сторонами неодноразово до вказаного договору було укладено додаткові угоди, зокрема, від 03.11.2006р. (а.с.35), від 02.01.2007р. (а.с.36-38), від 23.11.2010р. (а.с.43-47) та від 18.02.2013р. (а.с.51-53), якими змінювалася орендна плата за базовий місяць залежно від проведення оцінки орендованого майна та продовжувався термін дії договору.

Зокрема, згідно п. 9 додаткової угоди № 36д-с/2010/КЕВ від 23.11.2010р. (а.с.43-47) розділ 3 договору оренди доповнено п.3.9 наступного змісту:

„3.9 У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.

В свою чергу п. 10 розділ 3 договору оренди доповнено п.3.10 наступного змісту: „3.10 У разі припинення (розірвання) договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору не звільняє Орендаря від обовязку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції до державного бюджету.

Крім того, за умовами п. 6 останньої додаткової угоди № 08/д/2013/КЕВ від 18.02.2013р. (а.с.51-53), термін дії договору оренди від 03.11.2005р. визначено до 21.11.2015р.

Разом з тим, вказаний договір за заявою Орендаря від 29.10.2014р. за вих. № 3 (а.с.59 обор.) було достроково розірвано; орендоване майно було передано Орендодавцю 01.11.2014р., що підтверджується наявним в матеріалах справи актом повернення нерухомого військового майна (а.с.59).

Як зазначає позивач, відповідач, в порушення умов вищевказаного договору, несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував орендну плату, у звязку з чим у нього за період з серпня по жовтень 2014р. виникла заборгованість з орендної плати в сумі 26 332,04 грн., на яку було нараховано інфляційні втрати у сумі 14 283,05 грн. та штраф (3%) у розмірі 789,96 грн., а також заборгованість з компенсації ВЕР у розмірі 1 649,45 грн.; заборгованість з компенсації податку на землю у сумі 747,48 грн.

Вищезазначене і призвело до звернення Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси до суду з відповідним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Козачий стан" про стягнення вищевказаних сум.

Проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їх відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як свідчать матеріали справи, укладений договір № 6 від 03.11.2005р. (а.с.11-17), за своєю правовою природою відноситься до договорів найму, різновидом якого є оренда.

Приймаючи до уваги, що військове майно, яке виступає предметом договору, належить до державної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно до п. п.1,2 ст. 762 ЦК України, яка цілком кореспондується з ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За приписами ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар вносить орендну плату щомісячно, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Згідно до ст. 193 ГК України, яка цілком кореспондується із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з п.7 ст.180 ГК України строком дії договору є час, впродовж якого існують господарські зобовязання сторін, що виникли на основі цього договору.

Як вже було зазначено вище, договір оренди було достроково розірвано; орендоване майно передано Орендодавцю 01.11.2014р.

При цьому, як встановлено судом, пунктом 3.10 договору оренди № 6 від 03.11.2005р., в редакції згідно додаткової угоди від 23.11.2010р. (а.с.43-47), передбачено обовязок Орендаря у разі припинення (розірвання) договору оренди сплачувати орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору не звільняє Орендаря від обовязку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції до державного бюджету.

Як вбачається з матеріалів справи, в порушення взятих на себе зобовязань, Товариство з обмеженою відповідальністю "Козачий стан" в період з серпня по жовтень 2014р. не сплачувало своєчасно та у повному обсязі орендну плату, у зв'язку з чим за ним згідно розрахунку (а.с.98), перевіреного судом, виникла заборгованість у розмірі 26 332,04 грн.

Враховуючи, що наявність заборгованості з орендної плати у вищевказаному розмірі підтверджується матеріалами справи, а розрахунок її не спростовано відповідачем, ані в цілому, ані за його складовими, суд доходить висновку щодо задоволення вимог в цій частині.

Крім того, позивачем на адресу відповідача направлялися рахунки на сплату ВЕР за вищевказаний період, а саме рахунок № 2794 від 08.09.2014р. (а.с.64), № 3270 від 08.10.2014р. (а.с.63) № 3566 від 10.11.2014р. (а.с.62), які до теперішнього часу останнім сплачені не були.

Судом при перевірці розрахунку з плати ВЕР (а.с.86) встановлено правильність їх нарахування, у звязку із чим вимоги про стягнення компенсації ВЕР у розмірі 1 649,45 грн. є такими, що підлягають задоволенню.

Водночас, як встановлено судом, у відповідача внаслідок неналежного виконання ним господарського зобовязання, встановленого договором оренди від 03.11.2005р., а саме недотримання умов п.5.12 договору, відповідно до якого Орендар зобовязаний щомісячно компенсувати Орендарю кошти у розмірі частини податку за землю пропорційно площі, яку займає здане в оренду нерухоме майно, існує заборгованість за період з серпня 2014р. по жовтень 2014р. з компенсації податку на землю.

Приймаючи до уваги, що до обовязків відповідача безпосередньо входить оплата за землю, яка за розрахунком позивача (а.с.86), з яким погоджується суд, з урахуванням наявної в матеріалах справи податкової декларації (а.с.66-68) та доказів сплати позивачем податку на землю (а.с.69,70), сума якої складає за серпень 2014р. 249, 16 грн., за вересень 2014р. 249,16 грн. та за жовтень 2014р. 249,16 грн. (в сумі 747,48 грн.), вказана сума також підлягає стягненню.

Разом з тим, згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити, зокрема, суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Суд, з урахуванням вищевказаних приписів чинного законодавства п. 3.5 договору, а також положень ч. 5 ст. 254 ЦК України, перевіривши розрахунок інфляційних втрат (а.с.86), встановив часткову його неправильність, що повязано з невірним визначенням періоду нарахування інфляції, у звязку із чим судом самостійно за допомогою системи „Ліга-Закон здійснено власний розрахунок, згідно до якого сума інфляційних втрат становить 13 331,76 грн.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції16.09.2014 - 31.12.20158541.891.5404614.9313156.8216.10.2014 - 31.12.20158789.601.5044431.4513221.0518.11.2014 - 31.12.20159000.551.4764285.3813285.93 13 331.76

Враховуючи вищевикладене, стягненню підлягають інфляційні втрати у сумі 13 331,76 грн.

Водночас, суд перевіривши розрахунок 3% штрафу (а.с.86), вважає його вірним, а вимоги про його стягнення у розмірі 789,96 грн. такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги Квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси підлягають частковому задоволенню, що зумовлює відповідне пропорційне покладення на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Козачий стан" (65044, м. Одеса, Приморський район, вул. Пироговська, буд. 7/9, код ЄДРПОУ 31368530) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 13, код ЄДРПОУ: 08038284) заборгованість з орендної плати у розмірі 26 332 /двадцять шість тисяч триста тридцять дві/ грн. 04 коп.; заборгованість з компенсації ВЕР у сумі 1 649 /одна тисяча шістсот сорок девять/ грн. 45 коп.; заборгованість з компенсації податку на землю у розмірі 747 /сімсот сорок сім/ грн. 48 коп.; інфляційні втрати у сумі 13 331 /тринадцять тисяч триста тридцять одна/ грн. 76 коп.; штраф у розмірі 789 /сімсот вісімдесят девять/ грн. 96 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1 348 /одна тисяча триста сорок вісім/ грн. 07 коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07 листопада 2016 р.

Суддя Ю.М. Щавинська