Рішення № 62540264, 25.10.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2016

Справа №904/7067/16

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом виробничо-технічного об’єднання "Миколаївкоопавтомех"

до приватного акціонерного товариства "Телесистеми України"

про стягнення 10 380,20 грн.

Представники:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився.

ВСТАНОВИВ:

Виробничо-технічне об’єднання "Миколаївкоопавтомех" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" про стягнення 10 380,20 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01 січня 2012 року між виробничо-технічним об’єднанням "Миколаївкоопавтомех" та приватним акціонерним товариством "Телесистеми України" укладено договір № 012 оренди майна, відповідно до якого на підставі взаємної згоди сторін орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування залізобетонні фундаменти демонтованої освітлювальної башти площею 12 кв.м. для розміщення антенно-маштової споруди та контейнеру з облаштуванням зв’язку, призначених для зв’язку мобільних абонентів з комунікаційним центром ПрАТ «Телесистеми України».

Відповідач не виконує зобов’язання за договором оренди, тому позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за договором оренди, що становить 10 054,49 грн., 3% річних в розмірі 325,71 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2016 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 904/7067/16.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2016 р. надіслано матеріали справи №904/7067/16 за підсудністю до господарського суду м. Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.09.2016 р. прийнято справу до провадження, призначено розгляду справи на 11.10.2016 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.10.2016 р. відкладено розгляд справи на 25.10.2016 р., у зв’язку із неявкою представників сторін у судове засідання.

У судове засідання 25.10.2016 р. представники сторін не з’явилися, вимоги ухвали суду від 26.09.2016 р. не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та дату судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

01 січня 2012 року між виробничо-технічним об’єднанням "Миколаївкоопавтомех" та приватним акціонерним товариством "Телесистеми України" укладено договір № 012 оренди майна

Відповідно п. 1.1. договору, на підставі взаємної згоди сторін орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування залізобетонні фундаменти демонтованої освітлювальної башти площею 12 кв.м. для розміщення антенно-маштової споруди та контейнеру з облаштуванням зв’язку, призначених для зв’язку мобільних абонентів з комунікаційним центром ПрАТ «Телесистеми України».

Зазначений об’єкт оренди є частиною об’єкту нерухомості, розташованого за адресою: 54018, м. Миколаїв, вул. Старофортечна, 1.

Відповідно до 5.1. договору, цей договір укладено з 01.01.2012 р. до 31.12.2013 р., але в будь-якому випадку, до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за цим договором. Договір укладено з можливістю його подальшої пролонгації за 2 місяці до закінчення строку дії договору. Сторона, яка бажає припинити його дію або продовжити її з коригуванням умов договору, повинна письмово попередити про це іншу сторону. Якщо у вказаний термін зазначене повідомлення н6е було зроблене, новий договір вважається укладеним сторонами на тих самих умовах на аналогічний строк.

Згідно з п.п. 2.3., 2.4. договору, при передачі об’єкта оренди сторонами складається двосторонній акт прийому-передачі об’єкта оренди (додаток № 1), який підписується уповноваженими представниками сторін і є невід’ємною частиною цього договору. В акті передачі вказується технічний стан об’єкта оренди на момент передачі його в оренду.

Об’єкт оренди вважається переданим орендарю в користування з моменту підписання акта прийому-передачі уповноваженими представниками сторін.

Позивач на виконання умов договору надав відповідачу в оренду приміщення, знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Старофортечна, 1, площею 16 кв.м.,що підтверджується актом прийому-передачі службових приміщень до договору № 012 від 01.01.2012 року від 01.01.2012 р.

В даному акті зазначено, що технічний стан приміщень на момент передачі в орендне користування в задовільному стані. Приміщення оснащені електропостачанням.

Згідно з п. 4.1. договору, за об’єкт оренди орендар сплачує орендну плату у розмірі 2772,00 грн. без ПДВ за календарний місяць. Орендна плата встановлена по цьому договору включає плату за користування об’єктом оренди і плату за користування земельною ділянкою, на які воно знаходиться, а також яка прилягає до об’єкта оренди і необхідна для досягнення мети оренди.

Відповідно до п. 4.3. договору, орендна плата вноситься один раз на місяць, починаючи з моменту фактичної передачі об’єкта оренди орендареві за актом прийому-передачі, не пізніше 10 числа поточного місяця.

Пунктом 4.4. договору передбачено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної лати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (індексація), що дорівнює 1 (одиниці). Розмір орендної плати може бути змінено за взаємною згодою сторін.

Платежі за електроенергію провадяться орендарем самостійно відповідно до фактичного споживання згідно показань лічильників електричної енергії по прямих договорах з відповідними організаціями або на підставі виставлених орендодавцем рахунків за тарифом ВАТ «ЕК «Миколаївобленерго» на даний період за ці послуги до 25 числа поточного місяця (п. 4.5.).

Відповідно до п.п. 3.3.8., 3.3.9. п. 3.3. договору, орендар зобов’язаний у встановлений термін вносити орендну плату за орендований об’єкт оренди. Цілком звільнити об’єкт оренди протягом тридцяти календарних днів після припинення строку дії договору, якщо додатковою угодою сторін не передбачено інше.

Пунктом 4.6. договору встановлено, що нарахування орендної плати починається з дати підписання обома сторонами акта прийому-передачі об’єкта оренди (додаток № 1). Датою припинення нарахування орендної плати вважається дата припинення дії договору або його дострокового розірвання. У цим випадках обома сторонами підписується акт прийому-передачі про повернення об’єкта оренди від орендаря до орендодавця.

Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ст. 530 ЦК України).

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідач у листі вих. № 15/ПдТУ/0083 від 17.08.2015 р. зазначив, що розуміє, що існує непогашена заборгованість перед позивачем за орендну плату та даним листом гарантує сплату грошового зобов’язання у повному обсязі згідно акту звірки на рахунок виробничо-технічного об’єднання "Миколаївкоопавтомех".

Позивач направив відповідачеві листа вих. № 108 від 04.09.2015 р., разом із актом звірки взаєморозрахунків та просив сплати заборгованість, яка станом на 15.09.2015 р. становила 12 600,59 грн.

Суду не надано будь-яких доказів сплати заборгованості по договору оренди з 01.05.2015 р. по 30.10.2015 р. яка становить 10 054,49 грн. та доказів звільнення орендованого приміщення, а саме підписаного обома сторонами акт прийому-передачі про повернення об’єкта оренди до 30.10.2015 р.

Відповідач не виконав зобов’язання за договором оренди.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором № 012 оренди майна від 01.01.2012 р. у відповідача перед позивачем в розмірі 10 054,49 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Крім основного боргу, позивач просив також стягнути з відповідача індекс інфляції в розмірі 175,71 грн. та 3 % річних в розмірі 150,00 грн.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов’язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та положень статті 625 Цивільного кодексу України.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача індекс інфляції в розмірі 175,71 грн. та 3 % річних в розмірі 150,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно до ч. 5 статті 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 7, ідентифікаційний код 22599262) на користь виробничо-технічного об’єднання "Миколаївкоопавтомех (54018, м. Миколаїв, вул. Старофортечна, буд. 1, ідентифікаційний код 01738506) заборгованість по орендній платі у сумі 10 054 (десять тисяч п’ятдесят чотири) грн. 49 коп., індекс інфляції у сумі 175 (сто сімдесят п’ять) грн. 71 коп., 3 % річних у сумі 150 (сто п’ятдесят) грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення 08.11.2016 року.

Суддя С.М.Мудрий