Рішення № 62539972, 02.11.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2016Справа №910/15309/16

За позовомПублічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»доТовариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ»простягнення 5 350 025, 08 грн.Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:Сидоренко А.С. - представник за довіреністю;від відповідача:Волощук П.Ю. - представник за довіреністю;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (надалі - ПАТ «НАК «Нафтогаз України») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» (надалі - ТОВ «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ») про стягнення 5 350 025, 08 грн., з яких 4 748 278, 54 грн. - пеня, 317 404, 22 грн. - 3% річних та 284 342, 32 грн. інфляційні втрати, відповідно до договору № 15-741-Н купівлі-продажу природного газу від 30.06.2015 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив умови Договору № 15-741-Н від 30.06.2015 р. в частині своєчасної оплати вартості переданого природного газу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2016 р. порушено провадження по справі № 910/15309/16, розгляд справи призначено на 05.10.2016 р.

05.10.2016 р. від представника відповідача через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого просили відмовити у задоволені позовних вимог.

05.10.2016 р. через відділ діловодства та документообігу господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 26.08.2016 р.

Представник позивача у судовому засіданні 05.10.2016 р. підтримав позовні вимоги, просив задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні 05.10.2016 р. заперечив проти задоволення позовних вимог, просив залишити позов без задоволення.

В судовому засіданні 05.10.2016 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 12.10.2016 р.

У судовому засіданні 12.10.2016 р. представник позивача звернувся до суду із клопотанням про продовження строку розгляду даного спору додатково на 15 днів.

Представник відповідача у судовому засіданні 12.10.2016 р. заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві.

Відповідно ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

З метою усунення порушення рівності та змагальності учасників судового процесу, суд задовольнив клопотання позивача про продовження строку розгляду спору додатково на 15 днів та створюючи сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи та доказів на їх підтвердження, оголосив в судовому засіданні перерву до 28.10.2016 р.

28.10.2016 р. через відділ діловодства та документообігу господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли додаткові документи по справі.

Представник позивача у судовому засіданні 28.10.2016 р. підтримав позовні вимоги, просив задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні 28.10.2016 р. заперечив проти задоволення позовних вимог, просив залишити позов без задоволення.

В судовому засіданні 28.10.2016 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 02.11.2016 р.

Представник позивача в судове засідання 02.11.2016 р. з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 02.11.2016 р. з'явився, проти позовних вимог заперечував та просив залишити їх без задоволення з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

В судовому засіданні 02.11.2016 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.06.2015 р. між ПАТ «НАК «Нафтогаз України», надалі компанія або продавець, та ТОВ «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ», надалі товариство або покупець, укладено Договір № 15-741-Н купівлі-продажу природного газу, надалі Договір, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця у 2015 році природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах Договору (пункт 1.1 Договору).

Продавець передає покупцю у період з 01.07.2015 р. по 31.12.2015 р. газ в обсязі до 472 900, 00 тис. куб.м., у тому числі по місяцям кварталів: липень 2015 року - 18 300, 000 тис. куб.м.; серпень 2015 року - 18 600, 000 тис. куб.м.; вересень 2015 року - 28 000, 000 тис. куб.м.; жовтень 2015 року - 90 000, 000 тис. куб.м.; листопад 2015 року - 128 000, 000 тис. куб.м.; грудень 2015 року - 190 000, 000 тис. куб.м. (пункт 2.1 Договору).

Відповідно до п.3.1 Договору продавець передає покупцю у загальному потоці газ:

- у разі передачі газу власного видобутку - у пунктах приймання-передачі газу від газодобувних підприємств та від підземних сховищ газу (далі - ПСГ) у газотранспортну систему;

- у разі передачі імпортованого газу (за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України Компанією) - у пунктах приймання-передачі газу на газовимірювальних станціях, які знаходяться на кордоні України, та в пунктах приймання-передачі газу з ПСГ в газотранспортну систему.

Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцю у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу (пункт 3.3 Договору).

Згідно з п.3.4 Договору не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцю підписані та скріплені печаткою покупця два примірники акта приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість; продавець не пізніше 8-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобов'язується повернути покупцю один примірник оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Підписані акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Відповідно до п.5.1 Договору ціни (граничні рівні цін) на природний газ установлюються НКРЕКП та на дату укладення цього договору становлять:

5.1.1. у разі використання природного газу для приготування їжі та/або підігріву води - 7 188, 0000 гривень за 1000 куб.м., в т.ч. ПДВ 20%;

5.1.2. у разі використання природного газу для індивідуального опалення або комплексного споживання (індивідуальне опалення, приготування їжі та/або підігрів вода):

1) у період з 01 травня по 30 вересня (включно) - 7 188, 000 гривень за 1000 куб.м., в т.ч. ПДВ 20%;

2) у період з 01 жовтня по 30 квітня (включно): за обсяг, спожитий до 200 куб.м. природного газу на місяць (включно), - 3 600, 000 гривень за 1000 куб.м., в т.ч. ПДВ 20%; за обсяг, спожитий понад 200 куб.м. природного газу на місяць, - 7 188, 000 гривень за 1000 куб.м., в т.ч. ПДВ 20%.

Відповідно до п.5.2 Договору, ціни за 1000 куб. м. природного газу без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ (4%), тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом становлять:

5.2.1 газ, що використовується населенням для приготування їжі та/або підігріву води - 5 040, 0962 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ 20%;

5.2.2. газ, що використовується населенням для індивідуального опалення або комплексного споживання (індивідуальне опалення, підігрів іжі/підігрів води):

1) у період з 01 липня по 30 вересня включно - 5 040, 0962 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ 20%;

2) у період з 01 жовтня по 31 грудня включно:

- за обсяг, спожитий до 200 куб.м. на місяць включно - 2 165, 0962 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ 20%;

- за обсяг, спожитий понад 200 куб.м. на місяць - 5 040, 0962 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ 20%.

У разі зміни НКРЕКП ціни на природний газ вона є обов'язковою для сторін за Договором з моменту введення її в дію, про що сторонами підписується додаткова угода до Договору (п.5.3 Договору).

Відповідно до п.5.4 Договору загальна сума вартості природного газу за Договором становить 1 358 624 617, 98 грн., крім того ПДВ - 20 %, усього з ПДВ - 1 630 349 541, 58 гривень.

Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки; у разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 20-го числа місяця, наступного за місяцем реалізації газу, на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі газу за розрахунковий місяць (пункт 6.1 Договору).

Оплата за газ здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця відповідно до вимог Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідною постановою НКРЕ, та зараховується як оплата за газ; за наявності заборгованості за попередні періоди покупець перераховує кошти з поточного рахунка на поточних рахунок із спеціальним режимом використання продавця (пункт 6.2 Договору).

При невиконанні покупцем вимог, передбачених пунктом 6.1 Договору, продавець має право обмежити передачу газу покупцеві або припинити передачу газу до повного погашення заборгованості за переданий газ за Договором (п.6.3 Договору).

Сторони погоджуються, що покупець не зазначає призначення платежу лише у випадку перерахування коштів з поточного рахунку із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця; у всіх інших випадках посилання на призначення платежу та розрахунковий період є обов'язковими (пункт 6.4 Договору).

Сторони погоджуються, що сума, яка була сплачена покупцем понад вартість фактично отриманого газу за розрахунковий місяць, зараховується сторонами як погашення заборгованості покупця перед продавцем за минулі періоди за Договором, а у випадку відсутності простроченої заборгованості за Договором сума, яка була сплачена покупцем понад вартість фактично отриманого газу за розрахунковий місяць, зараховується продавцем як авансовий платіж на наступний розрахунковий місяць (пункт 6.5 Договору).

У разі якщо до 20 числа місяця, наступного за місяцем закінчення строку дії Договору в частині реалізації газу, покупець не здійснив повну оплату фактично отриманого за Договором природного газу, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (пункт 7.2 Договору).

За приписами п.11 Договору, останній набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін і діє в частині реалізації газу до 31.12.2015 р., а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

Додатковою угодою від 15.10.2015 р. № 1 з 01.10.2015 р. викладено пункти 5.1, 5.2 і 5.3 Договору в такій редакції:

Пункт 5.1 - ціни (граничні роздрібні ціни) на природний газ установлюються Кабінетом Міністрів України та на період з 01.10.2015 по 31.03.2016 (включно) становлять:

5.1. у разі використання природного газу для приготування їжі та/або підігріву води - 7188,0000 грн. за 1000 куб.м, в т.ч. ПДВ 20%;

5.1.1. У разі використання природного газу для індивідуального опалення або комплексного споживання (індивідуальне опалення, приготування їжі та/або підігрів води):

- за обсяг, використаний до 200 куб.м природного газу на місяць (включно), - 3 600, 000 грн. за 1000 куб.м, в т.ч. ПДВ 20%;

- за обсяг, використаний понад 200 куб.м природного газу на місяць, - 7 188, 000 грн. за 1000 куб.м, в т.ч. ПДВ 20%.

5.2. ціни за 1000 куб. м. природного газу без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ (4%), тарифів на транспортування і розподіл природного газу, торгової націнки постачальника газу із спеціальними обов'язками з 01 жовтня 2015 по 31 березня 2016 (включно) становлять:

5.2.1. газ, що використовується населенням для приготування їжі та/або підігріву води - 5 045,5769 гривень за 1000 куб.м, крім того ПДВ 20%;

5.2.1. газ, що використовується населенням для індивідуального опалення або комплексного споживання (індивідуальне опалення, підігрів їжі та/або підігрів води):

- за обсяг, спожитий до 200 куб.м на місяць (включно) - 2170,5769 грн. за 1000 куб.м, крім того ПДВ 20%;

- за обсяг, спожитий понад 200 куб.м на місяць - 5 045,5769 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ 20%

У разі зміни ціни на природний газ та/або зміни тарифів на транспортування та розподіл газу, торгової націнки, вони є обов'язковими для сторін за Договором з моменту введення їх в дію, про що сторонами підписується додаткова угода до Договору (п. 5.3 Договору).

Загальна сума вартості природного газу за Договором становить - 2 203 441 937,71 грн., крім того ПДВ - 20 %, усього з ПДВ - 2 644 130 325, 25 грн. (п.5.4 договору).

Додатковою угодою №2 від 04.11.2015р. сторони з 04.11.2015р. погодили викласти пункти 5.1, 5.2 у наступній редакції:

Пункт 5.1 договору - ціни (граничні роздрібні ціни) на природний газ установлюються Кабінетом Міністрів України та па період з 01.10.2015 по 31.03.2016 (включно) становлять:

5.1.1. у разі використання природного газу для приготування їжі та/або підігріву води - 7 188, 0000 грн. за 1000 куб.м, в т.ч. ПДВ 20%.

5.1.2. у разі використання природного газу для індивідуального опалення або комплексного споживання (індивідуальне опалення, приготування їжі та/або підігрів води).

- за обсяг, використаний до 1 200 куб.м природного газу (включно) на період з 01.10.2015 по 31.03.2016 (включно), - 3600,000 грн. за 1000 куб.м, в т.ч. ПДВ 20%;

- за обсяг, використаний понад 1 200 куб.м природного газу на період з 01.10.2015 по 31.03.2016 (включно), - 7188,000 грн. за 1000 куб.м, в т.ч. ПДВ 20%.

5.2. ціни за 1000 куб. м. природного газу без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ (4%), тарифів на транспортування і розподіл природного газу, торгової націнки постачальника газу із спеціальними обов'язками з 01 жовтня 2015 по 31 березня 2016 (включно) становлять:

5.2.1 газ, що використовується населенням для приготування їжі та/або підігріву води - 5 045,5769 гривень за 1000 куб.м, крім того ПДВ 20%;

5.2.2. газ, що використовується населенням для індивідуального опалення або комплексного споживання (індивідуальне опалення, підігрів їжі та/або підігрів води):

- за обсяг, використаний до 1 200 куб.м природного газу (включно) на період з 01.10.2015 по 31.03.2016 (включно), - 2170,5769 грн. за 1000 куб.м, крім того ПДВ 20%;

- за обсяг, використаний понад 1 200 куб.м природного газу на період з 01.10.2015 по 31.03.2016 (включно), - 5 045,5769 грн. за 1000 куб.м, крім того ПДВ 20%.

18.12.2015р. між сторонами погоджено Додаткову угоду №3, відповідно до якої п.6.2 Договору сторони виклали в наступній редакції: кошти, які надійшли від продавця, будуть зараховані як переплата за умови відсутності заборгованості за цим Договором або якщо погашення такої заборгованості передбачено спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, підписаними сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. №20.

Позивач поставив на адресу відповідача протягом липня - грудня 2015 року, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 1 154 706 766, 27 грн., про що сторонами складено та підписано акти приймання-передачі природного газу від 31.07.2015 р. на суму 89 348 464,66 грн., від 31.08.2015 р. на суму 80 970 512,32 грн., від 30.09.2015 р. на суму 88 207 167,13 грн.. від 31.10.2015 р. на суму 200 333 739,71 грн., від 30.11.2015 р. на суму 28 363 563,11 грн., від 30.11.2015 р. на суму 261 948 316,04 грн., від 31.12.2015 р. на суму 405 535 003,30 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає про те, що відповідач в порушення умов Договору здійснив оплату спожитого природного газу однак з порушенням строків, тому позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача пені у розмірі 4 748 278, 54 грн., 3% річних у розмірі 317 404, 22 грн. та інфляційні втрати у розмірі 284 342,32 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Як передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов Договору за період з липня - грудня 2015 року поставив на адресу відповідача природний газ на загальну суму 1 154 706 766, 27 грн., про що сторонами складено та підписано акти приймання-передачі природного газу від 31.07.2015 р. на суму 89 348 464, 66 грн., від 31.08.2015 р. на суму 80 970 512, 32 грн., від 30.09.2015 р. на суму 88 207 167, 13 грн.. від 31.10.2015 р. на суму 200 333 739, 71 грн., від 30.11.2015 р. на суму 28 363 563, 11 грн., від 30.11.2015 р. на суму 261 948 316, 04 грн., від 31.12.2015 р. на суму 405 535 003, 30 грн.

Акти приймання-передачі підписані сторонами, що свідчить про підтвердження прийняття відповідачем зазначеного в них обсягу природного газу та на вказану суму.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки; у разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 20-го числа місяця, наступного за місяцем реалізації газу, на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі газу за розрахунковий місяць (пункт 6.1 Договору).

Відповідно до п. 9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013р. якщо у договорі виконання грошового зобов'язання визначається до настання певного терміну, наприклад, до 1 серпня 2014 року (частина друга статті 252 ЦК України), то останнім днем виконання такого зобов'язання вважається день, що передує цьому терміну (в даному прикладі - 31 липня 2014 року). Водночас коли у тексті договору виконання грошового зобов'язання визначено «по 1 серпня 2014 року» або «включно до 1 серпня 2014 року», то останнім днем виконання такого зобов'язання буде 1 серпня 2014 року.

Таким чином, відповідачем грошове зобов'язання з оплати вартості природного газу поставленого позивачем у липні 2015 р. мало бути виконано по 19.08.2015 р. включно, у серпні 2015 року по 19.09.2015 р. включно, у вересні 2015 року по 19.10.2015 р. включно, у жовтні 2015 року по 19.11.2015 р. включно, у листопаді 2015 року по 19.12.2015 р. включно, у грудні 2015 року по 19.01.2061 р. включно.

Суд відхиляє заперечення відповідача щодо залежності настання строку оплати за газ від виконання позивачем обов'язків, встановлених п. 3.4 Договору, а отже відсутність з боку відповідача порушення грошового зобов'язання, з огляду на таке.

З аналізу умов Договору вбачається, що положення Договору не ставлять зобов'язання оплатити фактично поставлений газ в залежність від повернення підписаних актів приймання-передачі природного газу. Закон таку залежність також не встановлює і Відповідач протилежного не довів.

Укладений між сторонами Договір встановлює момент виникнення зобов'язання з оплати газу - шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. І лише у разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 20-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі (п.6.1).

Окрім того, п.4.1 Договору передбачено спосіб визначення кількості фактично переданого природного газу - за показами комерційних вузлів обліку споживачів покупця.

У матеріалах справи наявні копії актів приймання-передачі природного газу за період липень - грудень 2015 року, які підписані сторонами, скріплені печатками та зауважень не містять.

Не є встановлені п. 3.4 та п. 6.1 Договору обов'язки повернути акти та оплатити за поставлений газ зустрічними зобов'язаннями в розмінні ст. 538 ЦК України, натомість обов'язки продавця поставити газ, а покупця його оплатити - носять зустрічний характер. Так само, зустрічний характер носять обов'язки покупця передати продавцю підписані акти, а продавця ці ж акти, за відсутності зауважень, підписати і повернути.

Разом із цим, пунктом п. 3.4 Договору акти приймання-передачі газу визначаються в якості підстави для остаточних розрахунків сторін, але, з урахуванням змісту п. 6.1 Договору, несвоєчасне підписання продавцем актів приймання-передачі за минулий місяць жодним чином не змінює встановлений конкретний строк оплати поставленого газу. Тобто, настання обов'язку з оплати спожитого газу не прив'язується до моменту підписання вказаних актів.

Отже, пункт 6.1 Договору та його інші положення не ставлять обов'язок відповідача щомісячно сплачувати за отриманий газ до 20-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, в залежність від дати оформлення відповідного акта приймання-передачі природного газу, тому, у випадку оплати після 20-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, таке прострочення грошового зобов'язання Відповідача за Договором не є пов'язаним з моментом реального підписання відповідного акта.

Умови Договору не містять жодних застережень з цього приводу, зокрема, щодо можливості відліку 20-денного строку оплати з дня підписання акта приймання-передачі газу, тому час підписання сторонами відповідного акта ніяк не впливає на момент виникнення прострочення за грошовим зобов'язанням Відповідача.

При цьому, акти приймання-передачі газу лише фіксують остаточний обсяг переданого газу за минулий місяць, а тому, виходячи з показників своїх комерційних вузлів обліку газу, Відповідач мав усі дані щодо фактичних щомісячних обсягів отриманого природного газу для своєчасного проведення розрахунків з постачальником. Крім того пункт 3.4 Договору зобов'язує саме покупця надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства два примірники акта приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість.

З огляду на наведене, несвоєчасне повернення позивачем актів приймання-передачі природного газу не є відкладальною умовою в розумінні ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України, а тому наявність або відсутність актів не звільняє відповідача від обов'язку сплатити вартість фактично поставленого природного газу. Правова позиція, аналогічна вищенаведеній, була викладена Вищим господарським судом України у постанові від 05.09.2016 у справі № 904/11154/15 за позовом ПАТ «НАК «Нафтогаз України» до ПАТ «Дніпрогаз» про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за порушення грошового зобов'язання.

Крім того, наявність оплат за спірний період, які були внесені відповідачем, та зарахування яких визнається позивачем, також свідчить про визнання з боку відповідача настання строку для розрахунків у тому числі без отримання підписаного з двох сторін акта приймання-передачі газу та обізнаність відповідача про розмір заборгованості.

Отже, оплата за отриманий у період липень - грудень 2015 року на підставі Договору газ мала бути здійснена відповідачем шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки, а у разі неповної оплати Відповідач був зобов'язаний остаточно розрахуватися до 20-го числа місяця, наступного за місяцем реалізації газу, чого відповідачем дотримано не було, тому, виходячи з положень ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, ч. 2 ст. 193 ГК України, відповідач є порушником грошового зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених Договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення:

Отже, як свідчать матеріали справи, відповідач оплатив поставлений газ за вказаними актами, однак з порушенням строків вказаних у Договорі.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Згідно ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Положеннями п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У разі якщо до 20 числа місяця, наступного за місяцем закінчення строку дії Договору в частині реалізації газу, покупець не здійснив повну оплату фактично отриманого за Договором природного газу, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (пункт 7.2 Договору).

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені за прострочення по сплаті вартості природного газу в розмірі 4 748 278,54 грн.

Суд здійснює перевірку розрахунку пені наданого позивачем виходячи з наступного.

По-перше, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Тобто, пеня нараховується за перші шість місяців прострочення, а не за весь період прострочення.

По-друге, п. 1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013 р. визначено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Після проведення перевірки наведеного позивачем розрахунку, судом встановлено, що останній є арифметично вірним, у зв`язку із чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в сумі 4 748 278, 54 грн.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові №48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові №3-12г10 від 08.11.2010 р.).

У пункті 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначено, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97р при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно слід вважати, що сума, яка внесена за період з 01 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Крім того, абзацом третім пункту 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 встановлено, що аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Після проведення перевірки наведеного позивачем розрахунку, судом встановлено, що останній є арифметично вірним, у зв'язку із чим 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання складають 317 404,22 грн., а інфляційні втрати - 284 342,32 грн.

Статтею 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язань.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги «Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» (04108, м. Київ, проспект Свободи, 2Г, літ А; ідентифікаційний код 3959294) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6; ідентифікаційний код 20077720) пеню в розмірі 4 748 278, 54 грн., 317 404, 22 грн. - 3% річних, 284 342, 32 грн. інфляційні втрати та судовий збір у розмірі 80 250, 38 грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 07.11.2016 р.

Суддя Ю.О. Підченко