Ухвала суду № 62539666, 07.11.2016, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/2062/16-ц

07 листопада 2016 року м. Надвірна

Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Вінтоняк М.Б., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

07.11.2016 року до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приват Банк" про захист прав споживача та заборону звернення стягнення на предмет іпотеки за кредитним договором.

Ухвалою судді від 07.11.2016 року відкрито провадження у справі.

Одночасно з позовною заявою надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову.

В порядку забезпечення позову просить заборонити Публічному акціонерному товариству комерційний банк "Приват Банк" вчиняти будь-які дії щодо відчуження житлового будинку № 20 загальною площею: 189,7 кв. м., розташованого за адресою: Івано-Франківська область, м. Надвірна, вул. Гаврилюка, в порядку, передбаченому іпотечним договором від 14 грудня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Надвірнянського районного нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 5413.

Заяву мотивує тим, що 14.12.2007 року ОСОБА_1 уклала кредитний договір № IFNAGA0000000402 з ЗАТ КБ "ПриватБанк" (на даний час змінено найменування на ПАТ КБ "Приват Банк"), за яким отримала кошти в розмірі 40 000,00 доларів США, строком до 14.12.2017 року під 11,04 % річних та зобов"язалася повернути кошти разом із процентами. Кредит був наданий під споживчі цілі.

12.05.2009 року було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 1 до кредитного договору № IFNAGA0000000402 від 14.12.2007 року. Згідно додаткової угоди відсоткова ставка складала 1,09 % на місяць, строком дії договору до 14.12.2022 року включно.

21.09.2010 року було укладено додаткову угоду № 1/1-1, згідно з якою, починаючи з 21.09.2010 року розмір відсоткової ставки складає 12,58 % річних. Всі інші умови залишаються в силі.

Крім того, з метою належного виконання взятого на себе зобов"язання за кредитним договором, між позивачем та відповідачем укладено договір іпотеки від 14.12.2007 року.

22.10.2016 року позивач отримала поштовим зв"язком простий лист з ПАТ КБ "ПриватБанк".

У відповідності до листа-повідомлення від 19.09.2016 року ОСОБА_4 акціонерне товариство комерційний банк "Приват Банк" повідомляє ОСОБА_1, що вона являється боржником по кредитному договору № IFNAGA0000000402 від 14.12.2007 року.

Вказується, що відповідно до п. 27 Іпотечного договору та ст. 38 ЗУ "Про іпотеку" після спливу 30-ти денного строку із дня отримання даного повідомлення, Банком буде укладено договір купівлі-продажу предмета іпотеки сторонній особі.

Таким чином, 30-ти денний строк спливає 22.11.2016 р.

У відповідності до п. 27 Договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотеко держателя може бути здійсненр у позасудовому порядку шляхом - продажу предмету іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом, на біржі, на підставі договору купівлі-продажу.

Позивач оскаржує право банку звернути стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку.

Зважаючи на те, що під час провадження по даній справі після 22.11.2016 р. відповідач ОСОБА_4 акціонерне товариство комерційний банк "Приват Банк" може відчужити предмет іпотеки в позасудовому порядку, існує досить висока ймовірність, що ці дії можуть значно утруднити або взагалі зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Вивчивши доводи заяви та матеріали цивільної справи, суд прийшов до висновку, що заява представника позивача підставна та підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Заява про забезпечення позову може бути повернута заявнику лише у випадку недодержання вимог ст. 151 ЦПК України.

У п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", роз'яснено, що за змістом ч.1 ст.151 ЦПК України єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.

Згідно роз'яснень, що містяться в п.16 Постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», зокрема, відповідно до частини першої статті 153 ЦПК заява про забезпечення позову розглядається судом у день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. У зв'язку з цим вжиття заходів забезпечення позову можливе не лише при проведенні попереднього судового засідання, здійсненні процесуальних дій з підготовки справи до судового розгляду чи під час судового розгляду, а й одночасно з відкриттям провадження у справі чи після постановлення такої ухвали.

Відповідно до ст.ст.151,152,153 ЦПК Українисуд за заявою осіб, які беруть участь у справі, вправі вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Із змісту п. 4постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Окрім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ч.3ст.152 ЦПК Українивиди забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Таким чином, суд прийшов до висновку про застосування заходів забезпечення позову, передбачених п.1 ч.1ст. 152 ЦПК України.

Невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Також суд враховує те, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, і можуть бути скасовані у випадку визнання позовних вимог необґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 151-153,210 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задоволити.

Заборонити Публічному акціонерному товариству комерційний банк "Приват Банк"

(49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570) вчиняти будь-які дії щодо відчуження житлового будинку № 20 загальною площею: 189,7 кв. м., розташованого за адресою: Івано-Франківська область, м. Надвірна, вул. Гаврилюка, в порядку, передбаченому іпотечним договором від 14 грудня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Надвірнянського районного нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 5413.

Ухвалу звернути до негайного виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пяти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Надвірнянський районний суд.

Суддя Вінтоняк М.Б.