Постанова № 62539299, 08.11.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08 листопада 2016 року 12 год. 30 хв. № 826/10972/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Данилишина В.М., суддів Качура І.А., Келеберди В.І., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, до Державної регуляторної служби України та Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування про визнання неправомірними дій та скасування рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд), з урахуванням усунення виявлених недоліків, надійшов позов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - позивач, НКРЕКП), до Державної регуляторної служби України (далі - відповідач-1, Регуляторна служба, ДРС) та Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування (далі - відповідач-2, Рада) про:

- визнання неправомірними дій Ради щодо прийняття рішення на засіданні, що відбулося 30 червня 2016 року, про зобов’язання НКРЕКП усунути порушення вимог Законів України "Про ліцензування видів господарської діяльності" (далі - Закон) та "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", скасувавши постанову від 06 червня 2016 року №911 щодо анулювання ліцензій приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль" (далі - ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ");

- скасування розпорядження Регуляторної служби від 02 липня 2016 року №74 про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування, виданого за результатами розгляду скарги ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" від 15 червня 2016 року (далі - оскаржуване розпорядження).

В обґрунтування позову зазначено, що порушено порядок розгляду скарги ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ", що є підставою для скасування оскаржуваного розпорядження; рішення про скасування постанови НКРЕКП від 06 червня 2016 року №911 щодо анулювання ліцензій ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" прийнято із порушенням вимог Закону.

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні колегією суддів.

У відповідному судовому засіданні судом задоволено відповідне клопотання та, згідно з ч. 2 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів залучено ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" (далі - третя особа).

Відповідною ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотань НКРЕКП про вжиття заходів забезпечення позову.

Під час переходу до розгляду справи по суті представники позивача підтримали позов та просили задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому та наданих на його обґрунтування доказах, а представники відповідача-1 не визнали позов та разом із представником третьої особи просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування.

Представник відповідача-2 у судові засідання не прибув, хоча про дати, час та місце судового розгляду справи сторона відповідача-2 повідомлена належним чином, заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача-2 до суду не надійшла.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Відповідними ухвалами суду, прийнятими у порядку письмового провадження, відмовлено у задоволенні відповідних клопотань представників сторін про закриття провадження у справі та про зупинення провадження у справі.

Оцінивши у порядку письмового провадження належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як з’ясовано у ході судового розгляду справи та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, постановою НКРЕКП від 06 червня 2016 року №911 "Про анулювання ліцензій на право провадження підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії та право провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, виданих ПрАТ "Білоцерківська теплоелектроцентраль" анульовано ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" ліцензію на право провадження підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії, видану згідно з постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 16 серпня 2000 року №849 "Про видачу ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії ЗАТ "Білоцерківська теплоелектроцентраль", та ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, видану згідно з постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 27 липня 2006 року №1001 "Про видачу ЗАТ "Білоцерківська теплоелектроцентраль" та переоформлення на безстрокові згідно з постановою НКРЕКП від 10 листопада 2015 року №2734 "Про переоформлення ліцензій на виробництво теплової енергії на теплоелектроцентралях та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії та виробництво електричної енергії, виданих ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" (далі - постанова №911).

Підставою для прийняття постанови №911 стала відмова ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" у проведенні перевірки органом ліцензування.

Зокрема, як вбачається зі змісту постанови№911, копія якої міститься у матеріалах справи, НКРЕКП, у результаті розгляду 06 червня 2016 року на засіданні, яке проводилося у формі відкритого слухання, акту про відмову ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" у проведенні позапланової перевірки Умов та правил здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і Умов та правил (ліцензійних умов) провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії від 30 травня 2016 року №72, встановлено, що ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" не допустило уповноважених осіб НКРЕКП до здійснення позапланової перевірки додержання Умов та правил здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і Умов та правил (ліцензійних умов) провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, без передбачених для цього законом підстав, що, відповідно п. 8 ч. 2 ст. 16 Закону, вважається відмовою ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування.

Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 16 Закону, акт про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування є підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії.

ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" на постанову №911 до Регуляторної служби подано скаргу, яку розглянуто 30 червня 2016 року на засіданні Ради, результати якого оформлено протоколом №07-16.

За результатами розгляду скарги Радою встановлено порушення НКРЕКП під час прийняття постанови №911:

- вимог Закону: ч. 2 ст. 9, п. 8 ч. 2 ст. 16, ч. 7 ст. 19: відсутність правових підстав для здійснення заходів контролю за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов та прийняття рішень (у тому числі складання акту про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування) за їх результатами за відсутності затверджених Кабінетом Міністрів України Ліцензійних умов з провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами, крім виробництва, транспортування та постачання теплової енергії за нерегульованим тарифом та Ліцензійних умов з провадження діяльності у сфері електроенергетики, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про електроенергетику", крім діяльності з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом (постачання незалежним електропостачальником), на момент здійснення заходів контролю (на сьогодні Умови та правила здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії затверджені постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 08 лютого 1996 року №3, Умови та правила (ліцензійні умови) провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 26 квітня 2006 року №540);

- ч. 10 ст. 19: не отримання НКРЕКП погодження спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування на проведення позапланової перевірки дотримання ліцензіатами вимог ліцензійних умов з підстав, передбачених п. 5 ч. 9 ст. 19; вимог ч. 1 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" в частині невідповідності підстав для здійснення позапланового заходу.

У зв’язку з викладеними обставинами, прийнято рішення зобов’язати НКРЕКП усунути порушення вимог Закону та Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" шляхом скасування постанови №911.

На виконання зазначеного, 02 липня 2016 року Регуляторною службою видано оскаржуване розпорядження, яким зобов’язано НКРЕКП усунути порушення вимог Закону та Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" шляхом скасування постанови №911.

Звернення НКРЕКП до суду із вимогами про визнання неправомірними дій Ради щодо прийняття рішення на засіданні, що відбулося 30 червня 2016 року, про зобов’язання НКРЕКП усунути порушення вимог Закону та Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", скасувавши постанову №911, та скасування оскаржуваного розпорядження обумовлено тим, що, за переконанням НКРЕКП, порушено порядок розгляду скарги ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" та прийняття за її результатами рішення.

У ході розгляду справи судом з’ясовано, що ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" оскаржено у судовому порядку наказ НКРЕКП про проведення позапланової перевірки ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ", дії посадових осіб НКРЕКП щодо проведення позапланової перевірки, а також постанову №911.

За результатами судового оскарження, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2016 року в адміністративній справі №826/8674/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року, визнано протиправним та скасовано наказ НКРЕКП від 18 квітня 2016 року №69 про проведення позапланової перевірки ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ", на підставі якого видано посвідчення про проведення позапланової перевірки від 25 квітня 2016 року №64, визнано протиправними дії посадових осіб НКРЕКП щодо проведення позапланової перевірки на підставі посвідчення про проведення позапланової перевірки від 25 квітня 2016 року №64, виданого відповідно до наказу НКРЕКП від 18 квітня 2016 року №69.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2016 року в адміністративній справі №826/9263/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2016 року, визнано протиправною та скасовано постанову НКРЕКП від 06 червня 2016 року №911.

Судові рішення в адміністративних справах №826/8674/16 та №826/9263/16, згідно з нормами КАС України, набрали законної сили, отже обставини, встановлені такими рішеннями не потребують додаткового доказування.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до п.п. 1, 2, 3 Положення про Державну регуляторну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2014 року №724, Державна регуляторна служба України (ДРС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності.

ДРС є спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності.

ДРС у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Основними завданнями ДРС є: реалізація державної регуляторної політики, політики з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності; координація дій органів виконавчої влади, інститутів громадянського суспільства і підприємництва з питань дерегуляції господарської діяльності.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 Закону, спеціально уповноважений орган з питань ліцензування: утворює Експертно-апеляційну раду з питань ліцензування та забезпечує її діяльність.

Експертно-апеляційна рада з питань ліцензування є постійно діючим колегіальним органом при спеціально уповноваженому органі з питань ліцензування та діє за регламентом, що затверджується спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.

Регламент Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування затверджено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Державної регуляторної служби України від 14 липня 2015 року №783/40.

Відповідно до ч.ч. 2, 11 ст. 5, п.п. 8, 9 ч. 1 ст. 4 Закону, обов'язками Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування є: розгляд апеляцій та інших скарг здобувачів ліцензії, ліцензіатів на дії органу ліцензування або інших заявників щодо порушення законодавства у сфері ліцензування; розгляд звернень органів ліцензування або спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування щодо проведення позапланових перевірок додержання ліцензіатами вимог ліцензійних умов на підставах, передбачених пунктами 4 та 5 частини дев'ятої статті 19 цього Закону.

Рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування приймається більшістю голосів її членів і оформлюється протокольним рішенням, що підписується особою, яка головувала на засіданні Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування, та секретарем ради, який призначається головою ради з числа її членів.

Спеціально уповноважений орган з питань ліцензування: видає розпорядження про усунення порушення законодавства у сфері ліцензування та розпорядження про відхилення або задовільнення апеляцій чи скарг з урахуванням рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування; порушує питання щодо відповідальності посадових осіб органів ліцензування, які прийняли рішення, скасоване на підставі рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування.

Стосовно тверджень НКРЕКП про порушення порядку розгляду скарги, суд зазначає наступне.

Доводи НКРЕКП про неповідомлення її про подання ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" скарги спростовуються наявною у матеріалах справи копією листа Регуляторної служби від 21 червня 2016 року №3788/0/2016, зі змісту якого вбачається, що НКРЕКП повідомлено про надходження скарги ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" від 15 червня 2016 року. НКРЕКП запрошено взяти участь у черговому засіданні Ради, яке відбудеться 30 червня 2016 року о 10 год. 00 хв. у приміщенні Регуляторної служби (адресу зазначено).

Факт направлення такого листа на адресу НКРЕКП 22 червня 2016 року підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Також про дату, час та місце розгляду скарги повідомлено членів НКРЕКП засобами електронного зв’язку 24 червня 2016 року.

Відповідно до п.п. 1, 2, 3 розділу ІІІ Регламенту, формою роботи Ради є засідання, що проводяться за потреби, але не рідше одного разу на місяць, та є правомочними за присутності не менше половини членів Ради.

У разі надходження апеляції до спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування вона реєструється відповідним структурним підрозділом ДРС та надходить безпосередньо до відділу, відповідального за забезпечення діяльності Експертно-апеляційної ради (далі - відділ). Посадова особа відділу протягом трьох робочих днів з дня одержання ним апеляції: повідомляє здобувача ліцензії чи ліцензіата і орган ліцензування про прийняття апеляції до розгляду; запрошує відповідного здобувача ліцензії чи ліцензіата і орган ліцензування до участі в засіданні Ради; запитує в органу ліцензування копії (фотокопії) документів, що стосуються прийняття оскаржуваного рішення; передає заяву (скаргу) до Ради.

Апеляції розглядаються на засіданні Ради у строк, що не перевищує десяти календарних днів з дня одержання від органу ліцензування запитуваних документів стосовно оскаржуваного рішення.

Тобто, НКРЕКП повідомлено про надходження скарги та про її розгляд (дата, час, місце) відповідно до визначеного порядку.

Як вже зазначено вище, 30 червня 2016 року на засіданні Ради розглянуто скаргу (апеляцію) ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" від 15 червня 2016 року щодо прийняття НКРЕКП постанови №911 щодо анулювання ліцензій на право провадження підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії та право провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях та установках з використанням нетрадиційних джерел енергії.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника органу ліцензування (НКРЕКП) та заявника (ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ"), Рада прийняла рішення №5.1 (витяг з протоколу №07-16), яким задовольнила скаргу, зобов'язавши НКРЕКП усунути порушення вимог Закону та Закону "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", скасувавши постанову №911.

Вказане рішення прийнято Радою виходячи із наступного:

НКРЕКП, у результаті розгляду 06 червня 2016 року на засіданні, яке проводилося у формі відкритого слухання, акту про відмову ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" у проведенні позапланової перевірки Умов та правил здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і Умов та правил (ліцензійних умов) провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії від 30 травня 2016 року №72, проведеної управлінням НКРЕКП у місті Києві та Київській області відповідно до Законів України "Про електроенергетику", "Про теплопостачання", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", п. 7 ч. 9 ст. 19 Закону, Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10 вересня 2014 року №715, та з урахуванням листа Служби безпеки України від 13 квітня 2016 року №8/2/2-4986, на підставі наказу НКРЕКП від 18 квітня 2016 року №69 та посвідчення на перевірку від 25 квітня 2016 року №64, установлено, що ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" не допустило уповноважених осіб НКРЕКП до здійснення позапланової перевірки додержання Умов та правил здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і Умов та правил (ліцензійних умов) провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, без передбачених для цього законом підстав, що відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 Закону вважається відмовою ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування.

Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 16 Закону, акт про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування є підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 Закону, Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10 вересня 2014 року №715, НКРЕКП анульовано ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" ліцензію на право провадження підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії, видану згідно з постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 16 серпня 2000 року №849 "Про видачу ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії ЗАТ "Білоцерківська теплоелектроцентраль", та ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, видану згідно з постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 27 липня 2006 року №1001 "Про видачу ЗАТ "Білоцерківська теплоелектроцентраль" та переоформлені на безстрокові згідно з постановою НКРЕКП від 10 листопада 2015 року №2734 "Про переоформлення ліцензій на виробництво теплової енергії на теплоелектроцентралях та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії та виробництво електричної енергії, виданих що ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ".

Одночасно, Радою з'ясовано наступне.

Відповідно до ст. 7 Закону, діяльність у сфері електроенергетики ліцензується з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про електроенергетику", крім діяльності з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом (постачання незалежним електропостачальником).

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про електроенергетику", ліцензія на здійснення діяльності з виробництва, передачі та постачання електричної енергії видається Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Ліцензія видається окремо на кожний вид діяльності відповідно до інструкції, умов і правил здійснення окремих видів діяльності, що затверджуються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Умови та правила здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії затверджені постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 08 лютого 1996 року №3

Діяльність з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії, крім виробництва, транспортування та постачання теплової енергії за нерегульованим тарифом ліцензується відповідно до Закону.

Ліцензійні умови з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії, на сьогодні не затверджені постановою Кабінету Міністрів України відповідно до вимог Закону.

Відповідно до ч. 7 ст. 19 Закону, контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов здійснюють у межах своїх повноважень органи ліцензування шляхом проведення планових і позапланових перевірок відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Умови та правила здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії затверджені постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 08 лютого 1996 року №3 (далі - Умови та правила №3) не приведені у відповідність до вимог Закону (не затверджені відповідні Ліцензійні умови).

Виходячи з наведеного, не приведення підзаконного нормативно-правового акту компетентного державного органу (Умов та правил №3), не може звужувати права суб'єктів тих чи інших правовідносин за наявності Закону, який регулює відповідні суспільні відносини.

Стосовно видачі оскаржуваного розпорядження суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 11 ст. 5, п. 8 ч. 1 ст. 4 Закону, рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування щодо розгляду апеляцій або інших скарг здобувачів ліцензії чи ліцензіатів, проектів нормативно-правових актів та/або пропозицій про запровадження чи скасування ліцензування виду господарської діяльності є обов'язковими для розгляду спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування у триденний строк з дня ухвалення відповідного рішення Експертно-апеляційною радою з питань ліцензування і є підставою для видання спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування розпорядження про задоволення апеляції або про відхилення апеляції, про розгляд скарг, про погодження чи відхилення проектів нормативно-правових актів та/або усунення порушень законодавства у сфері ліцензування.

Спеціально уповноважений орган з питань ліцензування видає розпорядження про усунення порушення законодавства у сфері ліцензування та розпорядження про відхилення або задовільнення апеляцій чи скарг з урахуванням рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 4 Закону, спеціально уповноважений орган з питань ліцензування порушує питання щодо відповідальності посадових осіб органів ліцензування, які прийняли рішення, скасоване на підставі рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування, тобто Закон презюмує відповідні повноваження Державної регуляторної служби України в розрізі такої дії впливу на рішення органів ліцензування як "скасування".

Як зазначалося вище, Регуляторна служба є спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування у сфері господарської діяльності.

02 липня 2016 року Регуляторною службою видано оскаржуване розпорядження, яким, аналогічно до вищевказаного рішення Ради, зобов'язано НКРЕКП усунути порушення вимог Закону та Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", скасувавши постанову №911.

Оскаржуване розпорядження видано відповідно до ст.ст. 4, 5 Закону, Положення про ДРС та з урахуванням рішення Ради від 30 червня 2016 року №5.1 (витяг з протоколу №07-16).

З огляду на викладене, оскаржуване розпорядження видано на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Законом.

Суд звертає увагу, що Регуляторна служба, відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону, тільки видає розпорядження про усунення порушення законодавства у сфері ліцензування та розпорядження про відхилення або задовільнення апеляцій чи скарг з урахуванням рішення Ради і жодним чином не впливає на рішення Ради.

Крім того, невиконання Регуляторною службою рішення Ради від 30 червня 2016 року №5.1 (витяг з протоколу №07-16), а саме не видача відповідного розпорядження було б невиконанням вимог Закону, тобто його порушенням з боку Регуляторної служби.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, підсумовуючи усе вище викладене, суд приходить до висновку, що зобов'язання спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування оскаржуваним розпорядженням скасувати постанову №911 є усуненням порушень НКРЕКП вимог законодавства у сфері ліцензування.

До того ж, суд ще раз акцентує увагу, що постанова №911 на час прийняття даного судового рішення, вже є скасованою у судовому порядку, судове рішення набрало законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з’ясованих судом обставин вбачається, що позов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, до Державної регуляторної служби України та Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування про визнання неправомірними дій та скасування рішення є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 24, 25, 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволені позову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Копії постанови направити сторонам та третій особі (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя В.М. Данилишин

Суддя І.А. Качур

Суддя В.І. Келеберда