Постанова № 62538789, 27.10.2016, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2016 р. Справа №818/895/16

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Сєдєлєвої Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/895/16

за позовом ОСОБА_1

до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області

про визнання дій незаконними,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (надалі - відповідач 1, Сумське ОУПФУ Сумської області), Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області (надалі - відповідач 2, ДПІ у м. Суми), в якій, згідно заяви про уточнення позовних вимог (а.с.54-58), просить:

- визнати незаконними дії Сумського об'єднаного УПФУ України Сумської області по донарахуванню ОСОБА_1, як пенсіонеру за віком та фізичній особі-підприємцю, що перебувала на спрощеній системі оподаткування, після його виходу на пенсію за віком 8234 грн. 39 коп. єдиного соціального внеску;

- визнати незаконними дії ДПІ у м.Сумах по донарахуванню ОСОБА_1, як пенсіонеру за віком та фізичній особі-підприємцю, що перебував на спрощеній системі оподаткування, після його виходу на пенсію за віком 8234 грн. 39 коп. єдиного соціального внеску;

- зобов'язати ДПІ у м. Сумах області вчинити дії щодо списання заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 8234 грн. 39 коп.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 у період часу з 03.11.2003 р. і до 07.07.2016 р. здійснював підприємницьку діяльність, як фізична особа - підприємець, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування та фінансової звітності.

В цей час, на початку 2011 року ОСОБА_1 оформив пенсію, яка йому була призначена відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" довічно, як особі, що досягла 50-річного віку і має трудовий стаж, який давав право на зменшення пенсійного віку на 10 років.

А тому, на час призначення пенсії ОСОБА_1 він продовжував залишатись деякий час фізичною особою - підприємцем, що перебуває на спрощеній системі оподаткування, але згідно до частини 4 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», як пенсіонер за віком (особа, яка вийшла на пенсію по досягненню пенсійного віку і пенсія йому призначена довічно), став особою, яка звільнена від сплати за себе єдиного внеску, а тому надалі до дати припинення підприємницької діяльності та виключення з ЄДР 07.07.201 6року, перестав нараховувати та сплачувати за себе єдиний соціальний внесок.

Після виключення з ЄДР як фізичної особи - підприємця, ОСОБА_1 дізнався, що за ним у ДПІ у м. Сумах рахується заборгованість по єдиному соціальному внеску у сумі 8234,39 грн., яка у свій час була нарахована та передана до стягнення Сумським ОУПФУ. Тому, 12.07.2016 р. ОСОБА_1 звернувся з відповідною заявою до 1-го відповідача про надання роз'яснень.

19.07.2016 р. за № 318/к Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області надало відповідь, у якому посилається як на підставу до нарахування єдиного соціального внеску після виходу ОСОБА_1 на пенсію - відсутність чіткого визначення у законодавстві поняття «пенсіонер за віком», а тому пенсіонерам, яким призначена пенсія зі зниженням пенсійного віку на підставі п. «а- б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», були донараховані зобов'язання зі сплати єдиного соціального внеску.

У поясненнях ДПІ у м. Сумах від 19.07.2016 за вих.№ 7822/К/18-28-13-02-09 зазначено аналогічні підстави для рахування недоїмки у ОСОБА_1 по єдиному соціальному внеску.

Позивач не згоден з такими діями першого відповідача та позицією другого відповідача, а тому просить визнати їх дії незаконними та зобов'язати списати заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 8234,39 грн.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник другого відповідача проти позовних вимог заперечила, просила відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_1 з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с.36-37). В обгрунтування своєї позиції представник ДПІ в м.Сумах зазначає, що згідно даних особових карток платників податків єдиного внеску, переданих Пенсійним фондом України до органів доходів і зборів, станом на 01.10.2013 року за позивачем значилася недоїмка зі сплати єдиного в сумі 8234,39 грн.

З 01.10.2013р. платником сплачено єдиного внеску в сумі 910,12 грн.(13.062016р.), заборгованість станом на 01.07.2016р. становить 7324,27 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-УІ «Про збір та бблік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування» платниками єдиного внеску є також роботодавці - фізичні особи- підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контрактуй або інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором.

Фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця (абз.1 ч.8 ст.9 Закону №2464).

При аналізі особового рахунку єдиного соціального внеску (код платежу 71040000) станом на 01.09.2016 наявний податковий борг в сумі 7324,27 грн. та код платежу 71010000 в сумі 910,12 грн.

Платником ОСОБА_1 13.01.2012 року за січень - липень 2011 року самостійно задекларовано та нараховано за ставкою234,7% єдиного соціального внеску в сумі 2312,07 грн.(копія поданого звіту додається).

Сумським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Сумської області 30.09.2013 року платнику ОСОБА_1 було донараховано 1698,23 грн. за серпень- грудень 2011 року, 4572,42 грн. за 2012 рік, 2388,06 грн. за січень - червень 2013 року.

За період з 01.01.2011 по 30.09.2011 року сплачено 2736,39 грн.

Станом на 01.10.2013 року обліковувалась заборгованість 8234,39 грн., 13.06.2014 року платником було сплачено єдиного внеску в сумі 910,12 грн.

ФОП ОСОБА_1 11.06.2014р. до ДПІ у м. Сумах подано звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації ) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, звітний період-травень 2014. Самостійно задекларована сума єдиного внеску 910,12 грн. ( з заробітної плати в сумі 2440 грн., яка нарахована 2 застрахованим особам) платником не сплачена.

Зазначена сума єдиного внеску автоматично нарахована в ІКП 20.06.2014р. по термін нарахування травневої звітності.

Дана сума єдиного соціального внеску не сплачена.

Отже, загальна сума заборгованості по єдиному внеску ФОП ОСОБА_1 становить 8234,39 грн., основна сума заборгованості по єдиному внеску ФОП ОСОБА_1 «за себе» виникла до 01.10.201 Зр.( до початку адміністрування єдиного соціального внеску органами доходів і зборів).

Відповідач-ІІ (ДПІ в м.Сумах) вважає, що позовні вимоги є неправомірними та просив суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в частині, що стосується податкового органу, оскільки на переконання відповідача-ІІ звільнення від сплати єдиного внеску фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, можливе лише у разі призначення пенсії згідно ст.26 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІУ від 09.07.2003р. Усі інші категорії осіб, що отримують пенсію на пільгових умовах, зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Представник першого відповідача (Сумське об"єднане управління ПФУ Сумської області) у судове засідання не з'явився, просив судове засідання проводити без участі представника Сумського ОУПФУ (а.с.68). Позиція відповідача-І викладена у письмовому запереченні (а.с.45).

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню частково виходячи з наступного:

Як вбачається з пояснень сторін та матеріалів справи, позивач - ОСОБА_1 в період з 03.11.2003 по 07.07.2016 був фізичною особою-підприємцем (а.с.8-10).

З гідно пенсійного посвідчення НОМЕР_1 від 15.03.2011 р. позивач є пенсіонером за віком (а.с.11) на підставі п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»(Закон №2464-VI).

Пунктом 4 частини першої статті 4 Закону №2464-УІ встановлено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. За приписами частини четвертої цієї статті особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

А тому, позивач, керуючись ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», як пенсіонер за віком (особа, яка вийшла на пенсію по досягненню пенсійного віку і пенсія йому призначена довічно), вважаючи себе особою, яка звільнена від сплати за себе єдиного внеску, надалі до дати припинення підприємницької діяльності та виключення з ЄДР 07.07.2016 року не нараховував та не сплачував за себе єдиний соціальний внесок.

В судовому засіданні позивач просив суд врахувати, що про існування заборгованості в сумі 8234 грн. 39 коп., яка виникла внаслідок донарахування оспорюваних грошових сум по єдиному соціальному внеску ОСОБА_1 дізнався лише 12.07.2016 р. (після виключення з ЄДР як фізичної особи -підприємця). А про підстави донарахування позивач дізнався лише з листа від 19.07.2016р., який надійшов поштою 21.07.2016 р. Жодних письмових вимог, рішень про донарахування грошових сум відповідачем-1 позивачу не надходило. Представником відповідача-1 також не було надано до суду доказів інформування позивача про факт донарахування зобов"язань по єдиному соціальному внеску.

В подальшому, у зв'язку з набранням чинності Законами України від 04.07.2013р. №404-УІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» та від 4 липня 2013 року №406-УІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи»( далі - Закон №406), функція адміністрування єдиного соціального внеску передана від Пенсійного фонду України до Міністерства доходів і зборів України.

Згідно даних особових карток платників податків єдиного внеску, переданих Пенсійним фондом України до органів доходів і зборів, станом на 01.10.2013 року за позивачем значилася недоїмка зі сплати єдиного в сумі 8234,39 грн.

Зазначена недіїмка виникла внаслідок наступного:

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VI для фізичних осіб - підприємців, в тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Отже, позивачем було нараховано та задекларовано зобов'язання зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за ставкою 34,7%:

13.01.2012 р. - позивачем було самостійно задекларовано 2312,07 грн. за січень - липень 2011 року;

30.09.2013 р. донараховано 1698,23 грн. за серпень - грудень 2011 року;

30.09.2013 р. нараховано 4572,42 грн. за 2012 рік;

30.09.2013 р. нараховано 2388,06 грн. за січень - червень 2013 року.

При цьому, у 2011 році позивачем було сплачено 2736,39 грн.

За 2012 рік позивачем було переплачено коштів у сумі 424,32 грн. Донараховано за серпень - грудень 2011р, 2012р. та 2013 р. борг в сумі 8658,71 грн. В порядку календарної черговості виникнення боргу залишок суми боргу позивача склав 8234,39 грн.

Виходячи з вищевказаного, станом на 30.09.2013 р. на особовому рахунку за ставкою 34,7% обліковувалась заборгованість в сумі 8234,39 грн.

Як зазначає відповідач-ІІ, і не заперечує позивач, згідно даних особових карток платників податків єдиного внеску, з 01.10.2013р. платником сплачено суму єдиного внеску в розмірі 910,12 грн.(13.06.2016р.), заборгованість станом на 01.07.2016р. становить 7324,27 грн.

При аналізі особового рахунку єдиного соціального внеску (код платежу 71040000) станом на 01.09.2016 наявний податковий борг в сумі 7324,27 грн. та код платежу 71010000 в сумі 910,12 грн.

Отже, станом на 01.10.2013 року за позивачем обліковувалась заборгованість 8234,39 грн., 13.06.2014 року платником було сплачено єдиного внеску в сумі 910,12 грн.

ФОП ОСОБА_1 11.06.2014р. до ДПІ у м. Сумах подано звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації ) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, звітний період-травень 2014. Самостійно задекларована сума єдиного внеску 910,12 грн. ( з заробітної плати в сумі 2440 грн., яка нарахована 2 застрахованим особам) платником не сплачена.

Зазначена сума єдиного внеску автоматично нарахована в ІКП 20.06.2014р. по термін нарахування травневої звітності.

Дана сума єдиного соціального внеску не сплачена.

Отже, загальна сума заборгованості по єдиному внеску ФОП ОСОБА_1 становить 8234,39 грн., основна сума заборгованості по єдиному внеску ФОП ОСОБА_1 «за себе» виникла до 01.10.2013р.( до початку адміністрування єдиного соціального внеску органами доходів і зборів).

Як вже зазначалось вище, з урахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог (а.с.54-58), позивач вбачає порушення в діях як Сумського об"єднаного управління ПФУ Сумської області так і в діях ДПІ в м.Сумах. Однак, суд не бачає будь-яких порушень з боку відповідача -2 (ДПІ в м.Сумах), оскільки ДПІ в м.Сумах не приймало участі у донарахуванні у 2013 році грошових зобов"язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування. Станом на вересень 2013 року дані повноваження ще відносились до повноважень органів Пенсійного фонду України.

У зв'язку з проведенням адміністративної реформи»( далі - Закон №406), функція адміністрування єдиного соціального внеску передана від Пенсійного фонду України до Міністерства доходів і зборів України, отже, згідно даних особових карток платників податків єдиного внеску, переданих Пенсійним фондом України до органів доходів і зборів, станом на 01.10.2013 року за позивачем вже значилася недоїмка зі сплати єдиного в сумі 8234,39 грн.

Відповідно, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання незаконними дій ДПІ в м.Сумах по донарахуванню ОСОБА_1 як пенсіонеру за віком та фізичній особі -підприємцю, що перебуває на спрощеній системі оподаткування, після його виходу на пенсію за віком 8234 грн. 39 коп. єдиного соціального внеску, є необгрунтованими, неправомірними і, відповідно, не підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги відносно визнання незаконними дій Сумського об"єднаноно управління ПФУ Сумсткої області по донарахуванню позивачу єдиного соціального внеску в сумі 8234 грн. 39 коп. та щодо позовної вимоги відносно зобов"язання ДПІ в м.Сумах вчинити дії щодо списання заборгованості зі сплати єдиного внеску у сумі 8234,39 грн., як помилково нарахованої, суд їх вважає правомірними, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" від 7 липня 2011 року №3609-VI, який набув чинності з 6 серпня 2011 року, статтю 4 Закону №2464-VI доповнено частиною четвертою, якою встановлено, що особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Крім того, процедура нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками, яка закріплена Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а також нарахування і сплата фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів врегульовані Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 9 вересня 2013 №455, затвердженою наказом Міністерства доходів і зборів України від 9 вересня 2013 року №455.

За нормами підпункту 3 пункту 2.1 такої Інструкції платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Пунктом 2.5 Інструкції передбачено, що особи, зазначені у підпункті 3 пункту 2.1 цього розділу, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно ст.1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991року, громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. За цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років (статті 2 вказаного закону). Право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років (статті 12 закону).

Відповідно п. а ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991 року на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Судом встановлено, що позивачу призначена пенсія за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991 року.

Матеріали справи не містять доказів того, що позивач у відповідності до статті 12 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", уклав з Пенсійним фондом договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, позивач, як пенсіонер за віком, не є платником єдиного внеску.

Згідно статті 1 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсіонер це особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію.

Отже, в зв'язку з тим, що позивач отримує довічну пенсію за віком, а ч.4 ст.4 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не містить застережень щодо її незастосування до осіб, яким пенсія за віком призначена на пільгових умовах, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач не повинен сплачувати за себе єдиний внесок з дня призначення пенсії за віком.

Таким чином, враховуючи ту обставину, що позивач має статус пенсіонера за віком, яка дає йому право сплачувати єдиний внесок у добровільному порядку, суд дійшов висновку про безпідставність здійснення донарахування відповідачем-І грошових зобов"язань ФОП ОСОБА_1 у 2013 році щодо сплати єдиного соціального внеску, сума якого станом на 01.10.2013р. становила 8234,39 грн.

Згідно даних особових карток платників податків єдиного внеску, переданих Пенсійним фондом України до органів доходів і зборів, станом на 01.10.2013 року за позивачем значилася недоїмка зі сплати єдиного в сумі 8234,39 грн.

Зважаючи на відсутність правових підстав для донарахування СОУ ПФУ Сумської області грошових зобов"язань зі сплати єдиного соціального внеску в суім 8234,39 грн. та зважаючи на те, що відповідачем-1 не доведено парвомірність своєї позиції по даній справі (зокрема зважаючи на відсутність будь-якого рішення ПФУ Сумської області щодо визначення грошових зоюов"язань зі сплати соціального внеску з визначенням підстав та періоду нарахування), суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання незаконними дій Сумського об"єднаноно управління ПФУ Сумсткої області по донарахуванню позивачу єдиного соціального внеску в сумі 8234 грн. 39 коп. є правомірними, обгрунтованими і, відповідно, підлягають задоволенню.

Щдо позовної вимоги відносно зобов"язання ДПІ в м.Сумах вчинити дії щодо списання заборгованості зі сплати єдиного внеску, як помилково нарахованої, суд зазначає, що належним способом захисту, який відновить порушені права позивача є проведення коригування даних інтегрованої картки платника - ОСОБА_1 шляхом вчинення дій щодо списання заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування у сумі 8234 грн. 39 коп., що відновить порушені права позивача.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області про визнання дій незаконними - задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області по донарахуванню ОСОБА_1, як пенсіонеру за віком та фізичній особі-підприємцю, що перебуває на спрощеній системі оподаткування, після його виходу на пенсію за віком 8 234 грн. 39 коп. єдиного соціального внеску.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області вчинити дії щодо списання заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 8234 грн. 39 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 01.11.2016 року.

Суддя О.М. Кунець