Ухвала суду № 62534326, 03.11.2016, Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 689/2026/16-а

2-а/689/34/16

УХВАЛА

03.11.2016 року смт. Ярмолинці

Суддя Ярмолинецького районного суду Хмельницької області Баськов М.М., розглянувши матеріали за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Ярмолинецької селищної ради Ярмолинецького району Хмельницької області про визнання незаконним і скасування рішення селищної ради та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення Ярмолинецької селищної ради №52 від 04.10.2016 в частині відмови ОСОБА_2 в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Фрунзе, 9Б, для ведення особистого селянського господарства та зобов"язання Ярмолинецької селищної ради розглянути на пленарному засіданні заяву позивача, подану 28.08.2016, про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Фрунзе, 9Б, для ведення особистого селянського господарства в строки, порядку та у спосіб, передбачений ст. 118 ЗК України та прийняти належне, у відповідності до чинного законодавтсва, рішення.

На обґрунтування заявлених вимог позивач вказала, що 29.08.2016 вона в інтересах ОСОБА_2 звернулася до Ярмолинецької селищної ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовно площею 0,0300 га, що розташована біля будинку по вул. Фрунзе, 9Б, в смт. Ярмолинці для ведення особистого селянського господарства. 04.10.2016 рішенням №52 Ярмолинецької селищної ради в наданні дозволу відмовлено з тих підстав, що на графічних матеріалах вказана земельна ділянка надана у власність ОСОБА_3 згідно державного акта на право власності на земельну ділянку ХМ №00671, зареєстрованого 21.03.1997 за №184. Позивач вважає вказане рішення селищної ради незаконним, оскільки в ньому не зазначено кадастрового номеру земельної ділянки, а, спірна земельна ділянка, як відомо позивачу, ОСОБА_3 не виділялася.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно із пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Під суб'єктом владних повноважень слід розуміти орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Статтею 80 ЗК України установлено, що суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, на землі комунальної власності.

За змістом статей 2 та 5 ЗК України орган місцевого самоврядування (сільська рада) при здійсненні повноважень власника землі є рівноправним суб'єктом земельних відносин.

За статтею 122 ЗК України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, через які також згідно зі статтями 83, 84 ЗК України набувається та реалізується право комунальної власності на землю та право державної власності на землю.

Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого субєкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання.

Отже, в зв'язку з прийняттям суб'єктом владних повноважень ненормативного акта виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, зокрема, в сфері земельних правовідносин відповідний ненормативний акт слугує підставою виникнення, зміни або припинення конкретних прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб приватного права.

За таких обставин рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК України та пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (зокрема й права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень.

Саме такі висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду України від 11.11.2014 по справі №493А14, від 09.12.2014 по справі №21-308а14, від 16.12.2014 по справі №21-544а14 та від 16.12.2015 по справі №6-2510ц15, які в силу ст. 244-2 КАС України, мають враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернулася до суду з приводу протиправності рішення та дій органу місцевого самоврядування щодо передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, а тому вказаний позов, як такий, що ґрунтується на правовідносинах приватноправового характеру, не може розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір у разі відмови у відкритті провадження у справі сплачена сума судового збору повертається.

Керуючись ст. 2, 3, 17, 109, 165 КАС України, суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Ярмолинецької селищної ради Ярмолинецького району Хмельницької області про визнання незаконним і скасування рішення селищної ради та зобов'язання вчинити дії.

Повернути ОСОБА_1 сплачену нею за реквізитами: отримувач коштів УК у Ярмолинецькому районі; код отримувача - 37852525, банк отримувача ГУ ДКСУ у Хмельницькій області, рахунок 31219206700590, МФО 815013, призначення платежу:*;101;2892821967; Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) ОСОБА_1;;; - суму судового збору у розмірі 551,20 грн., згідно квитанції №154 від 24.10.2016.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції, протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.

У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя підпис

Копія вірна:

Суддя М.М.Баськов