Ухвала суду № 62532962, 08.11.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 227/2788/16-ц Номер провадження 22-ц/775/1807/2016

Головуючий в 1 інстанції Тітова Т.А.

Доповідач Папоян В.В.

Єдиний унікальний номер 227/2788/16-ц

Номер провадження 22-ц/775/1807/2016

Категорія 26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2016 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді: Папоян В.В.

суддів: Гапонова А.В., Новікової Г.В.

за участю секретаря Кіпрік Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 02 вересня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок отримання професійного захворювання,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров'я, в обґрунтування якого зазначав, що під час роботи у шахті отримав професійне захворювання, внаслідок якого висновком МСЕК від 01.07.2014 року йому було вперше встановлено 40 % втрати професійної працездатності, у зв'язку з чим просив стягнути на його користь моральну шкоду у розмірі 20 000 грн.

Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 02 вересня 2016 року позовні вимоги задоволено частково та стягнуто на користь позивача на відшкодування моральної шкоди 12 000 грн. та розподілено судові витрати.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове про відмову в позові, оскільки вважають, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилаються на те, що судом не в повному обсязі були з'ясовані обставини справи, а висновки суду суперечать встановленим по справі обставинам. Вважає, що позивачем не доведений факт спричинення йому моральної шкоди, оскільки не наданий висновок медичних органів про наявність факту заподіяння моральної шкоди та її характер.

Сторони в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник відповідача надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що вимоги позивача про стягнення на його користь моральної шкоди підлягають задоволенню частково.

Судом встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що позивач тривалий час працював на підприємстві вугільної промисловості, у тому числі на підприємстві відповідача, у шкідливих та небезпечних умовах, внаслідок чого отримав професійне захворювання: хронічна вертеброгенна поперекова-крижова радикулопатія. Висновком МСЕК від 01.07.2014 року йому вперше встановлено 40 % втрати професійної працездатності за вказаним професійним захворюванням та ІІІ групу інвалідності на два роки. В подальшому висновком МСЕК від 23.06.2016 року позивачу було підтверджено 40 % втрати професійної працездатності за професійним захворюванням та ІІІ групу інвалідності безстроково.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Стаття 237? КЗпП України передбачається відшкодування власником або уповноваженими ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань, або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про охорону праці» відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Згідно ч. 8 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV відшкодування моральної (немайнової) шкоди потерпілим від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань і членам їхніх сімей не є страховою виплатою та здійснюється незалежно від часу настання страхового випадку відповідно до положень Цивільного кодексу України та Кодексу законів про працю України.

Оскільки на час виникнення спірних правовідносин Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, у зв'язку зі зміною спеціального закону, не відповідав за моральну шкоду, завдану внаслідок професійного захворювання, то таку шкоду позивачу, законні права якого порушено, згідно ст. 237? КЗпП України повинен відшкодовувати роботодавець, тобто ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля».

Доводи апеляційної скарги, що позивачем не надано обґрунтованого розрахунку моральної шкоди, не надано медичних документів, які б підтверджували перенесення позивачем моральних страждань, є безпідставними і не ґрунтуються на законі, який не передбачає обов'язковість висновків МСЕК в даному випадку. Сам факт ушкодження здоров'я свідчить про заподіяння моральної шкоди.

При визначені суми відшкодування моральної шкоди судом першої інстанції було повно, всебічно і об'єктивно досліджені всі обставини по справі, ступень втрати працездатності, звільнення останнього з роботи за станом здоров'я та з урахуванням тривалості роботи позивача на підприємстві відповідача суд дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог. Визначена судом сума відшкодування моральної шкоди є справедливою та такою, що відповідає обставинам справи.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами, повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав правильну правову оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи тому відсутні підстави для скасування рішення суду.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» відхилити.

Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 02 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: