Ухвала суду № 62532959, 08.11.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 234/8533/16-ц Номер провадження 22-ц/775/1472/2016

Головуючий 1 інстанції Лутай А.М.

Категорія 55 Доповідач Кішкіна І.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2016 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Кішкіної І.В.,

суддів Біляєвої О.М., Жданової В.С.,

за участю секретаря Кіпрік Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Бахмуті Донецької області справу за

апеляційною скаргою за апеляційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, на ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 01 червня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної адміністрації в інтересах департаменту освіти і науки, третя особа Головне управління державної казначейської служби України в Донецькій області, про часткове стягнення оплати за відпустку, неотриманої заробітної плати в зв'язку з вимушеним простоєм та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

В травні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Донецької обласної адміністрації в інтересах департаменту освіти і науки, третя особа Головне управління державної казначейської служби України в Донецькій області, про часткове стягнення оплати за відпустку, неотриманої заробітної плати в зв'язку з вимушеним простоєм в сумі 13323,17 грн. та відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 грн.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 01 червня 2016 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позиваці.

З вказаною ухвалою не погодилася позивачка ОСОБА_1 та оскаржила її в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу суду та передати справу на розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом не було застосовано право, яке підлягає застосуванню в даному випадку, а саме норми ЦПК про позовне провадження. Як вбачається з доданих до позову документів, в даному випадку є спір про право відносно соціальних та трудових виплат вимушено переміщених осіб.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали заяви, згідно яких просять справу розглянути за їх відсутності.

Представник відповідача Донецької обласної адміністрації та представник третьої особи Головного управління державної казначейської служби України в Донецькій області в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ч. 3 ст. 118 ЦПК України позовна заява щодо стягнення оплати за відпустку, неотриманої заробітної плати в зв'язку з вимушеним простоєм та відшкодування моральної шкоди може бути подана тільки у разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, або скасування його судом.

Проте, з таким висновком суду погодитися не можна.

Згідно із ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.ст. 11, 15 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 118 ЦПК України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції. Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 96 ЦПК України судовий наказ може бути видано у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати.

Відповідно до ч. 3 ст. 118 ЦПК України позовна заява щодо вимог, визначених у частині першій статті 96 ЦПК України, може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.

Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 121 ЦПК України позовна заява повертається у випадку, коли подана заява без дотримання порядку, визначеного частиною третьою статті 118 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, в травні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Донецької обласної адміністрації в інтересах департаменту освіти і науки, третя особа Головне управління державної казначейської служби України в Донецькій області, про часткове стягнення оплати за відпустку, неотриманої заробітної плати в зв'язку з вимушеним простоєм в сумі 13323,17 грн. та відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 грн., посилаючись на те, що в зв'язку з проведенням АТО в м.Шахтарську вона вимушена була виїхати з міста влітку 2014 року, при цьому їй не було проведена оплата за відпустку, крім того за вересень 2014 року їй не була виплачена заробітна плата в зв'язку з вимушеним простоєм. Також просила відшкодувати їй моральну шкоду.

Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» від 23 грудня 2011 року № 14, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати (пункт 1 частини першої статті 96 ЦПК), судовий наказ може бути видано не лише на суму заборгованості із заробітної плати, а й на суму компенсації за порушення строків її виплати, оскільки вона входить до структури заробітної плати (Закон України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», Закон України від 19 жовтня 2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»). До заяви має бути додано докази перебування заявника у трудових відносинах із боржником, а підтвердженням суми, яка стягується, може бути будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо. Не допускається розгляд вимог про стягнення заробітної плати у разі наявності спору щодо розміру заборгованості чи права на її отримання. При цьому частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України визначено, що працівник має право звернутися до суду з вимогою про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Частиною другою ст. 233 КЗпП України визначено, що працівник має право звернутися до суду з вимогою про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь яким строком.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції передчасно дійшов висновку про повернення позовної заяви позивачці на підставі ч. 3 ст. 118 ЦПК України, пославшись на п. 1 ч. 1 ст. 96 ЦПК України, що вимоги позивачки є вимогами про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати, щодо яких може бути видано судовий наказ, при цьому суд не перевірив чи дійсно позивачці було нараховано оплату за відпустку за період липень-серпень 2014 року та заробітну плату в зв'язку з вимушеним простоєм за вересень 2014 року. При цьому в перелік вимог, за якими може бути видано судовий наказ, не входить вимога щодо стягнення моральної шкоди.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що повертаючи позивачці заяву, суд першої інстанції порушив порядок, встановлений для вирішення питання про відкриття провадження по справі, а тому відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з передачею цього питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 312, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 01 червня 2016 року скасувати з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді