Ухвала суду № 62532584, 01.11.2016, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/13246/16-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2016 року суддя Подільського районного суду м.Києва Декаленко В. С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання угоди дійсною, визнання права власності, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання угоди дійсною, визнання права власності.

Дослідивши матеріали позовної заяви, приходжу до висновку, що вона (позовна заява) подана з порушенням вимог чинного цивільно-процесуального законодавства, які ставляться до її форми та змісту, а тому підлягає залишенню без руху для усунення недоліків, виходячи з наступних підстав.

Стаття третя ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 1 ст. 118 ЦПК України, позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється, з дотриманням порядку, встановленого частинами другою і третьою статті 11-1 цього Кодексу, та не пізніше наступного дня передається визначеному судді.

Статті 119 та 120 ЦПК України встановлюють обов'язкові вимоги до змісту та форми позовної заяви, обов'язок дотримання яких покладається на позивача.

Так стаття 119 ЦПК України, визначає, що позовна заява повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви.

Мною встановлено, що незважаючи на вимоги вищезазначених норм цивільно-процесуального закону, позивачкою в своєму позові не зазначено свого поштового індексу та поштові індекси третіх осіб.

Крім того, ч. 5 ст. 119 ЦПК України визначає, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Стаття 79 ЦПК України визначає, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

На даний час таким законом, який визначає розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати при зверненні з позовом до суду в порядку цивільного судочинства є Закон України «Про судовий збір».

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір справляється, зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Проаналізувавши зміст поданої позивачкою до суду позовної заяви та врахувавши її предмет, приходжу до висновку, що вона носить, як немайновий так і майновий характер.

Частина друга статті четвертої ЗУ «Про судовий збір» визначає, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

За подання ж до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір в розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2016 рік», з 01.01.2016 року в Україні встановлено мінімальну заробітну плату на рівні 1 378,00 грн.

За приписами статті шостої ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Мною встановлено, що незважаючи на вимоги вищезазначених норм чинного законодавства України, позивачкою надано лише один документ, який підтверджує сплату нею судового збору позовну вимогу немайнового характеру, документів же, що підтверджували б сплату нею судового збору за вимогу майнового характеру, в розмірі визначеному ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» виходячи з ціни її позову, до суду не надано.

Суд не приймає до уваги заявлене позивачкою клопотання про зменшення сплати судового збору або звільнення від його сплати та не вбачає підстав для його задоволення, оскільки останньою не надано до суду належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України, які б підтверджували те, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. А ті які надані, не можуть бути взяті мною до уваги, оскільки остання знала про порушення свого права ще з 1984 року, а позов пред'явила лише в 2016 році, а тому в неї був час для того щоб підготуватися до подачі даного позову в тому числі і сплати судовий збір.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 29 своєї Постанови від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи… Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

З врахуванням вищевикладеного, приходжу до висновку про доведеність тієї обставини, що позовна заява не може вважатися такою, що відповідає вимогам чинного цивільно-процесуального законодавства, які ставляться до її форми та змісту.

Стаття 121 ЦПК України визначає, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

На підставі викладеного, ст.ст. 3, 4, 6 ЗУ «Про судовий збір», керуючись ст.ст. 3, 11, 79, 118, 119, 120, 121 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зменшення судового збору або звільнення від його сплати.

Позовну ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання угоди дійсною, визнання права власності, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 - залишити без руху.

Надати позивачці строк в 5 (п'ять) днів з дня отримання ухвали, для усунення недоліків.

Роз'яснити позивачці, що в разі невиконання вимог ухвали в указаний термін, матеріали позовної заяви будуть вважатись неподаними і повернуті їй.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяВ. С. Декаленко