Вирок № 62532544, 03.11.2016, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/11342/16-к

Провадження № 1-КП/758/556/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.11.2016 Подільський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Зубця Ю.Г.,

з участю секретаря - Ханенко Ю.Я.,

прокурора - Вовка І.В.,

захисника - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві кримінальне провадження №220161011100000052 відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, громадянина України, освіта середня, працює ФОП «ОСОБА_2», не одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.359 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 у березні 2007 року зареєструвався як фізична особа-підприємець з метою здійснення підприємницької діяльності. Після отримання відповідних документів, які дають право займатись підприємницькою діяльністю, останнім створено інтернет - магазин «ІНФОРМАЦІЯ_2», у якому ОСОБА_2 здійснював продаж технічного обладнання, за допомогою якого здійснюється аудіо - та відео - спостереження.

На початку 2016 року у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на придбання та збут спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, а саме відеокамер, вмонтованих у датчики руху охоронних систем. На виконання даного умислу, розуміючи протиправність своїх дій, останній, перебуваючи у м.Києві, на радіо - ринку «Караваєві дачі», за невстановлених досудовим розслідуванням обставин придбав в невстановлених досудовим розслідуванням осіб спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації, вмонтовані у датчики руху охоронних систем, з метою подальшого збуту за грошову винагороду.

За телефонним номером, зазначеним на сайті інтернет - магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» 19 травня 2016 року зателефонував громадянин України ОСОБА_3. В ході вказаної телефонної розмови останнього з ОСОБА_2, він поцікавився чи займається ОСОБА_2 продажом та монтажем будь-якого роду технічних засобів, за допомогою яких здійснюється аудіо - та відео - спостереження, на що ОСОБА_2 дав ствердну відповідь. Окрім того, в ході даної розмови ОСОБА_2, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, запропонував ОСОБА_3 придбати в нього чотири датчики руху для охоронної системи, в яких вмонтовано спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації, на що ОСОБА_3 погодився.

За наслідками зазначеної телефонної розмови, ОСОБА_2 попередньо домовився із ОСОБА_3, який діяв на виконання постанови прокурора відділу прокуратури міста Києва про контроль за вчиненням злочину у формі контрольованої закупки від 19 квітня 2016 року, про встановлення 20 травня 2016 року за адресом: АДРЕСА_2, спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, що замасковані у датчиках руху охоронної системи, попередньо обумовивши вартість даних послуг.

Розуміючи протиправність своїх дій щодо незаконного збуту та використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, згідно попередньої домовленості, 19 травня 2016 року в ході зустрічі із замовником, ОСОБА_2 отримав у якості передплати за встановлення вищевказаного обладнання грошову винагороду у розмірі 22 000 гривень.

Того ж дня ОСОБА_2 на виконання злочинного умислу щодо незаконного збуту спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, зателефонував на мобільний телефонний №(НОМЕР_2 який належить та яким користується підозрюваний ОСОБА_4, та запропонував йому за грошову винагороду обладнати приміщення засобами аудіо - та відео - спостереження, не вказавши при цьому адресу, де необхідно встановити обладнання та не зазначивши якими саме засобами спостереження необхідно обладнати приміщення. Не будучи обізнаним щодо злочинних намірів ОСОБА_2 з приводу незаконного збуту та використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, ОСОБА_4 погодився на зазначену пропозицію.

ОСОБА_2 20 травня 2016 року приблизно о 09-05 год. зателефонував ОСОБА_3 та повідомив, що замість нього з метою встановлення вказаних спеціальних засобів негласного отримання інформації приїде його співробітник ОСОБА_4

Приблизно о 08-00 год. 20 травня 2016 року підозрюваний ОСОБА_2 зателефонував ОСОБА_4 на мобільний телефон та повідомив, шо останній має прибути за адресом: АДРЕСА_3, з метою обладнання приміщення засобами відеоспостереження. Також ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_4 те, що у зазначеному будинку його очікує невідомий йому чоловік, а саме замовник ОСОБА_3 Крім того, за вказівкою ОСОБА_2 під час вищевказаної телефонної розмови, ОСОБА_4 дорогою до приміщення замовника попередньо мав прибути до станції метро «Оболонь» та отримати від ОСОБА_2 обладнання для монтажу відеоспостереження.

Приблизно о 08-30 год. 20 травня 2016 року підозрюваний ОСОБА_4 прибув до станції метро «Оболонь», де зустрівся із ОСОБА_2, під час чого останній передав ОСОБА_4 обладнання (спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації) для монтажу аудіо - відео - спостереження у приміщенні за адресом: АДРЕСА_4, не попередивши ОСОБА_4 про те, що обладнанням є спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації.

Приблизно о 09-20 год. 20 травня 2016 року ОСОБА_4 прибув за адресом: АДРЕСА_3, де його зустрів замовник ОСОБА_3 та провів до приміщення НОМЕР_3. У вказаному приміщенні замовник показав ОСОБА_4 внутрішнє розташування кімнат, а саме три кімнати та коридор. Замовник ОСОБА_3 повідомив, що ОСОБА_4 має монтувати засоби відеоспостереження по кутах кімнат так, що б було добре видно приміщення, де вони будуть встановлені. Громадянин ОСОБА_4 на виконання замовлення ОСОБА_3 розкрив пакет, який передав йому незадовго до цього того ж дня ОСОБА_2, та побачив у ньому засоби відеоспостереження та необхідну для цього апаратуру, а саме: відео реєстратор з блоком живлення, «wi-fi» роутер з блоком живлення, кабель «ізернет», інструкція та пульт до відео реєстратора, чотири датчики руху із вмонтованими у них прихованими засобами аудіо - та відео - спостереження (мікрокамерами).

ОСОБА_4 із ОСОБА_2 про встановлення прихованих засобів аудіо - та відео - спостереження попередньо не домовлявся. Проте, підозрюваний ОСОБА_4, відкривши пакет, побачивши обладнання та чітко усвідомлюючи те, що передане ОСОБА_2 обладнання для встановлення за адресом: АДРЕСА_3, приміщення НОМЕР_3, є спеціальними технічними засобами негласного отримання інформації, розуміючи те, що незаконне придбання, збут та використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації без відповідних дозвільних документів є кримінально караним діянням, погодився встановити (монтувати) вищевказані чотири датчики руху із вмонтованими у них прихованими засобами аудіо - та відео - спостереження (мікрокамерами).

ОСОБА_4 20 травня 2016 року на виконання злочинного умислу щодо незаконного збуту та використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, перебуваючи у приміщенні НОМЕР_3 будинку АДРЕСА_3 почав монтувати (встановлювати) передане йому вранці того ж дня ОСОБА_2 обладнання, а саме чотири датчики руху із вмонтованими у них прихованими засобами аудіо - та відео - спостереження (мікрокамерами). Таким чином, ОСОБА_4 встановив по кутах у кожній з кімнат та коридорі під стелею по одному датчику руху із вмонтованими (прихованими) у них мікрокамерами, встановив у коридорі відео реєстратор з блоком живлення, «wi-fi» роутер з блоком живлення, які заховав над підвісною стелею. Згодом ОСОБА_4 підключив та налаштував все вищевказане обладнання та відповідно продемонстрував на портативному персональному комп'ютері (ноутбук) замовнику ОСОБА_3 те, що зазначене обладнання працює й може здійснювати негласне отримання інформації. Впевнившись, що встановлене ОСОБА_4 обладнання працює та за допомогою нього можливо здійснювати негласне аудіо - та відео - спостереження, ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_2 та повідомив про закінчення роботи по встановленню обладнання. Через невеликий проміжок часу ОСОБА_2 прибув до вищевказаного приміщення та зайшов у нього з метою перевірки виконаної ОСОБА_4 роботи з монтування вказаного обладнання. Впевнившись у тому, що роботу по встановленню обладнання виконано, ОСОБА_2 отримав другу частину грошової винагороди від замовника ОСОБА_3 за виконану роботу у сумі 10 000 гривень.

У присутності двох понятих та за участю експертів Українського науково -дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України в порядку ст.237 КПК України 20 травня 2016 року проведено огляд місця події за адресом: АДРЕСА_4, приміщення НОМЕР_3, в ході якого вилучено встановлене ОСОБА_4 обладнання, за допомогою якого можливо здійснювати негласне отримання інформації.

Згідно висновку експерта Українського науково - дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України в Одеській області №71 від 04 серпня 2016 року надане на дослідження обладнання, вилучене в ході огляду місця події за вищевказаним адресом, а саме: один предмет зовні схожий на датчик руху «DSC» модель «SLC-101-CAM» білого кольору з розмірами 112*61*40 мм. з наліпкою з написом «DSC 0715 SLC-101-CAM PIR DETECTOR CAMERA MODEL № 0015740 Supply Power 8.2-16Vdc (що визначений у висновку експерта №71 від 04.08.2016 як об'єкт №3) та ще три предмети зовні схожі на об'єкт №3 (що визначені у висновку експерта як об'єкти №№4, 5, 6), є спеціальними технічними засобами негласного отримання інформації.

Згідно листа (відповідь на запит) Департаменту охорони державної таємниці та ліцензування СБ України №26/3-6481 від 30 травня 2016 року громадянин України ОСОБА_4 не має відповідної ліцензії СБ України на провадження господарської діяльності з розроблення, виготовлення, торгівлі спеціальними технічними засобами для зняття інформації та з даного приводу до органів СБ України не звертався.

Отже, ОСОБА_2 19 травня 2016 року, перебуваючи у приміщенні закладу громадського харчування (кафе) за адресом: АДРЕСА_5, здійснив незаконний збут спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, шляхом отримання від замовника ОСОБА_3 у якості передплати 22 000 гривень (двадцяти двох тисяч гривень) грошової винагороди за встановлення в приміщенні за адресою: АДРЕСА_6 приміщення НОМЕР_3, чотирьох датчиків руху із вмонтованими у них прихованими засобами аудіо - та відео спостереження (мікрокамерами), а саме: одного предмету зовні схожого на датчик руху «DSC» модель «SLC-101-CAM» білого кольору з розмірами 112*61*40 мм. з наліпкою з написом «DSC 0715 SLC-101-CAM PIR DETECTOR CAMERA MODEL № 0015740 Supply Power 8.2-16Vdc (що визначений у висновку експерта №71 від 04.08.2016 як об'єкт №3) та ще три предмети зовні схожі на об'єкт №3 (що визначені у висновку експерта як об'єкти №№4, 5, 6), які згідно висновку експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України в Одеській області №71 від 04 серпня 2016 року є спеціальними технічними засобами негласного отримання інформації, та іншого обладнання за допомогою якого в подальшому здійснювалось негласне отримання інформації, а також шляхом отримання 20 травня 2016 року у якості повної доплати 10 000 (десяти тисяч) гривень від замовника ОСОБА_3 у приміщенні НОМЕР_3 будинку АДРЕСА_7 за результатами закінчення обладнання приміщення.

Суд вважає доведеним, що ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразились у незаконному збуті спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.359 КК України.

14 вересня 2016 року між ОСОБА_2 та прокурором Прокуратури м. Києва Вовком Ігорем Васильовичем укладено угоду про визнання винуватості, відповідно до вимог ст.472 КПК України.

Згідно даної угоди, прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій останнього за ч.1 ст.359 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, ОСОБА_2 беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Також даною угодою визначено остаточне покарання, яке повинний понести ОСОБА_2 у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень, та відшкодування витрат на залучення експертів у зв'язку з проведенням судово-технічної експертизи в розмірі 2 640 гривень 90 копійок.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Відповідно до положень ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Вимогами ст.469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості може бути укладена в провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним та суспільним інтересам.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.359 КК України, який згідно ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості.

При цьому, судом з'ясовано, що ОСОБА_2 цілком розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст.473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між ОСОБА_2 та прокурором Прокуратури м. Києва Вовком І.В. і призначення узгодженої сторонами міри покарання.

Керуючись ст.ст.314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Затвердити укладену 14 вересня 2016 року угоду про визнання винуватості між ОСОБА_2 та прокурором Прокуратури м. Києва Вовком І.В.

Визнати винним ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.359 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави вартість проведеної по справі судово-технічної експертизи від 04 серпня 2016 року №71 в розмірі 2 640 (дві тисячі шістсот сорок) гривень 90 копійок. Одержувач платежу - Український науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз Служби Безпеки України, р/р 31253272211213 в УДКСУ в Солом'янському районі м. Києва, код банку: ЄДРПОУ 20001993, 820019.

Речові докази - грошові кошти у сумі 18292 грн., які ОСОБА_6 отримав у якості грошової винагороди за незаконний збут та використання СТЗ, які зберігаються у фінансовому відділі ГУ СБУ у м. Києві та Київській області - повернути ГУ СБУ у м. Києві та Київській області;

мобільний телефон марки IPHONE 5S imei: 013845003472100, у якому міститься сім-картка мобільного оператора «Лайф», планшет чорного кольору «ASUS NEXUS», ноутбук марки «HP» IC:4104А- AR5B225 - повернути ОСОБА_6; блокнот фіолетового кольору, у якому містяться рукописні написи, блокнот сіро-жовтуватого кольору з написом «HAWAII» - залишити у розпорядженні власника; wi-fi роутер s/n 2161667005394 з блоком живлення, відео-реєстратор s/n 528676945 з блоком живлення, чотири датчики руху part. 88030419c model. 0015740 із вмонтованими відеокамерами, кабель «етхернет», пульт, диск та інструкція до відеореєстратора, які зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів слідчого відділу ГУ СБУ у м. Києві та Київській області - залишити зберігати до вирішення питання по кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4

До набрання вироком законної сили запобіжний захід обраний ОСОБА_2 у виді особистого зобов'язання та обов'язки, встановлені у зв'язку із застосуванням даного запобіжного заходу зберегти, а після набрання вироком законної сили скасувати.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз'яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

СуддяЮ.Г. Зубець