Ухвала суду № 62532439, 27.10.2016, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/13139/16-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2016 року слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва Декаленко В.С.

при секретарі - Кравцовій Ю.В.

за участю:

прокурора - Кашка В.В.

розглянувши клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 Кашка В.В. про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Київської місцевої прокуратури № 7 Кашка В.В. звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.

Своє клопотання прокурор обґрунтовує тим, що в провадженні слідчого відділу Подільського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 42016101070000100 від 27.05.2016 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 199 КК України.

Зазначає, що досудовим розслідуванням, зокрема встановлено, що протягом 2015-2016 років службові особи ТОВ «Торгова компанія» Топ Логістик Плюс» (код за ЄДРПОУ 38482464, м. Київ) та інші невстановлені особи без відповідних дозволів, на території власних та орендованих складських приміщеннях, організували підпільне виробництво алкогольних напоїв (горілки) на обладнанні що дозволяє їх масове виробництво.

Посилається на те, що 25.10.2016 року старшим оперуповноваженим на ОВО ГУ КЗЕ СБ України за дорученням прокурора на підставі ухвали слідчого судді було проведено обшук автомобіля НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за результатами якого виявлено та вилучено: блокнот з надписом «ІНФОРМАЦІЯ_2»; прозору папку з товаротранспортними накладними виписаними на ТОВ «ТОП Логістик Плюс» (ЄДРПОУ 38482464); 77 (сімдесят сім) картонних коробок з надписом «Пшенична» по 10 дм3 кожна, наповнена рідиною прозорого кольору, а також сам автомобіль НОМЕР_1.

Звертає увагу слідчого судді на те, що в ході проведення слідчих дій встановлено, що автомобіль НОМЕР_1 використовувався для зберігання та перевезення фальсифікованих підакцизних товарів та підроблених марок акцизного податку і зазначений автомобіль містить сліди вчинення кримінальних правопорушень та іншу інформацію стосовно обставин вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 199 КК України.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст.ст. 36, 131, 132, 167, 170, 171 КПК України звертається з даним клопотанням до слідчого судді та просить накласти арешт на автомобіль НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримує з вищевикладених підстав, обґрунтувавши поясненнями просить його задовольнити.

З метою забезпечення арешту майна та недопущення розголошення матеріалів кримінального провадження і здійснюваних в його рамках слідчих дій, слідчий суддя вважає за необхідне розглянути клопотання без повідомлення його власника, відповідно до вимог ч. 2 ст. 172 КПК України.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Так слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві дійсно перебувають матеріали кримінального провадження, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016101070000100 від 27.05.2016 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 199 КК України.

Підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стали матеріали правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень від 27.05.2016 року про те, що службові особи ТОВ «Торгова компанія» Топ Логістик Плюс» та інші невстановлені особи без відповідних дозволів, на території власних та орендованих складських приміщеннях, організували підпільне виробництво алкогольних напоїв (горілки) на обладнанні що дозволяє їх масове виробництво, а також здійснюють зберігання, придбання, перевезення підроблених марок акцизного збору, які вони використовують для маркування незаконно виготовленої лікеро-горілчаної продукції, яка в подальшому через підприємства з ознаками фіктивності реалізується в торгівельних закладах.

Як вбачається з наданих прокурором слідчому судді матеріалів, якими він обґрунтовує доводи свого клопотанням, 25.10.2016 року старшим оперуповноваженим на ОВО ГУ КЗЕ СБ України за доручення прокурора на підставі ухвали слідчого судді було проведено обшук автомобіля НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за результатами якого виявлено та вилучено: блокнот з надписом «ІНФОРМАЦІЯ_2»; прозору папку з товаротранспортними накладними виписаними на ТОВ «ТОП Логістик Плюс» (ЄДРПОУ 38482464); 77 (сімдесят сім) картонних коробок з надписом «Пшенична» по 10 дм3 кожна, наповнена рідиною прозорого кольору, а також сам автомобіль НОМЕР_1.

Досудовим розслідуванням встановлено, що вищезазначений автомобіль НОМЕР_1 використовувався для зберігання та перевезення фальсифікованих підакцизних товарів та підроблених марок акцизного податку.

Постановою прокурора від 26.10.2016 року автомобіль НОМЕР_1 визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні.

Стаття 2 КПК України визначає, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Чинним кримінальним процесуальним законодавством України з метою досягнення дієвості кримінального провадження передбачено заходи його забезпечення.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України, заходами забезпечення кримінального провадження є: 1) виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід; 2) накладення грошового стягнення; 3) тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом; 4) відсторонення від посади;

5) тимчасовий доступ до речей і документів; 6) тимчасове вилучення майна; 7) арешт майна; 8) затримання особи; 9) запобіжні заходи.

За приписами статті 170 КК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

З системного аналізу зазначеної статті КПК України в сукупності з іншими його нормами можна зробити висновок, що арешт, як захід забезпечення кримінального провадження може бути застосований слідчим суддею виключно у випадку коли щодо майна, на яке просять накласти арешт, існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням же арешту майна є запобігання можливості його, зокрема зникнення та знищення.

Частина перша статті 173 КПК України визначає, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Також при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати ряд обставин, визначених ч. 2 ст. 173 КПК України.

Оцінивши в сукупності надані прокурором докази з врахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що ним доведено наявність достатніх підстав вважати, що дійсно було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 199 КК України, існують ризики передбачені абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, а саме можливість зникнення та знищення майна та доведено те, що майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, а саме є знаряддям вчинення протиправних дій.

Також слідчий суддя виходячи з усіх обставин справи приходить до висновку про розумність та співрозмірність обмеження права власності, завданням кримінального провадження, а також не вбачає будь-яких негативних наслідків арешту майна для учасників кримінального провадження або третіх осіб.

З врахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора знайшло своє доведення в судовому засіданні, є таким, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 98, 100, 170-173, 175, 309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 Кашка В.В. про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на автомобіль НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Копію ухвали надіслати прокурору та іншим заінтересованим особам не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Cлідчий суддя Подільського районного суду м. КиєваВ.С. Декаленко