Рішення № 6253199, 18.08.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2009 р. Справа № 8/526/08

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Гриньової-Новицької Т.В.,

при секретарі Новіковій Л.М.,

за участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. б/н від 20.01.2009р.;

Від відповідача: Нігматуллін І.Ф., дов. № 1 від 12.01.2009р.;

Від третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору:

не зявився,

в судовому засіданні бере участь прокурор Давиденко А.В.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Фізичної особи підприємця ОСОБА_3,

АДРЕСА_1

до: Товариства з обмеженою відповідальністю “Фото-Гарант”,

54034, м. Миколаїв, пр. Миру, 2а,

третя особа з самостійними вимогами на предмет спору:

Миколаївська міська рада,

54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20,

за участю Прокурора Миколаївської області,

54030, м.Миколаїв, вул. Спаська, 28,

предмет спору: про зобовязання звільнити земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа підприємць ОСОБА_3 (далі позивач) звернувся до товариства з обмеженою відповідальністю “Фото-Гарант” (далі відповідач) з позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, пр. Миру, 2а, шляхом знесення (вивезення з земельної ділянки) самовільно побудованих кіосків та павільйонів, які розташовані на цій земельній ділянці. В якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача виступала Миколаївська міська рада.

Ухвалою від 09.02.2009 року суд прийняв позовну заяву Миколаївської міської ради про зобовязання відповідача звільнити земельну ділянку та

допустив її до участі у справі в якості третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору.

У судовому засіданні 09.02.2009 року сторони звернулися до суду з заявою про продовження строку вирішення спору; ухвалою від 09.02.2009 року суд заяву задовольнив.

25.03.2009 року до суду надійшло повідомлення першого заступника прокурора Миколаївської області про вступ у справу з метою захисту інтересів держави в особі Миколаївської міської ради.

У судових засіданнях 31.03.2009року та 06.08.2009року оголошувалися перерви; 18.08.2009 року засідання поновлено і в ньому судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи та думку прокурора, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог позивача та про задоволення позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору.

Висновок суду ґрунтується на такому: обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідно до договору купівлі продажу від 12.02.1998 року, та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради від 17.10.2007року, він набув право власності на частину нежитлових приміщень будинку побуту (БП) „Ювілейний”, розташованих у м. Миколаєві, пр. Миру, 2а. Решта частин нежитлових приміщень цього будинку належить на праві власності 17 співвласникам, одним з яких є відповідач, що підтверджується довідкою КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації»№12969 від 21.10.2008 року.

Згідно з наявною в матеріалах справи копією Державного акту на право постійного користування землею серії МК № 111024, виданого Миколаївською міською радою відповідно до рішення Виконкому Миколаївської міської ради від 25.07.1997 року № 432, ТОВ „Фото-Гарант”, ЗАТ „Миколаївіндодяг”, ТОВ „Побутсервіс”, МП брокерсько-приватній фірмі „Клісс”, ТОВ „Ювілейне”, ВАТ „Перлина” надано у постійне користування 0,7605 га землі в межах згідно з планом землекористування в м. Миколаєві по пр. Миру 2а для виробничої діяльності.

Саме на цій земельній ділянці розташована будівля БП „Ювілейний”.

Відповідно до ст. 30 Земельного Кодексу України від 18.12.1990 року № 561-ХІІ, в редакції 05.05.1993 року, що була чинною на момент укладання договору купівлі-продажу від 12.02.1998 року, при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення. Право власності або право користування земельною ділянкою у перелічених випадках посвідчується Радами народних депутатів відповідно до вимог статті 23 цього Кодексу.

Згідно положень ст. 23 Земельного Кодексу України право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Позивачем не надано доказів отримання такого акту. Договором купівлі-продажу від 12.02.1998 року питання земельних правовідносин не визначені.

За наведених обставин, набуття позивачем права власності на частину нежитлових приміщень, розташованих у БП „Ювілейний” в м. Миколаєві по пр. Миру 2а, не призвело до автоматичного набуття ним права користування чи права власності на земельну ділянку, яка знаходиться за межами цієї будівлі.

Наданий позивачем договір земельного сервітуту № 2/зс від 25.07.2008 року, укладений з ЗАТ „Миколаївіндодяг”, не може бути взятий до уваги. Згідно з ч.1. ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Відносно договору земельного сервітуту така вимога щодо державної реєстрації встановлена ч. 3 ст. 100 Земельного кодексу України та ч.2 ст. 402 ЦК України, згідно з якими договір про встановлення земельного сервітуту підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно. Позивачем не надано належних доказів, які б підтверджували, що договір № 2/зс від 25.07.2008 року був зареєстрований у встановленому законом порядку. Отже, невиконання позивачем умов про державну реєстрацію зазначеного договору, є підставою вважати цей договір невчиненим.

Окрім того, згідно положень ч.2 ст. 369 ЦК України розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.

Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії МК № 111024 від 06.11.1997 року, ЗАТ „Миколаївіндодяг” є лише однієї з осіб, яким надана у постійне користування земельна ділянка загальною площею 0,7605 га в м. Миколаєві по пр. Миру 2а. Належні докази, які б свідчили про одержання ЗАТ „Миколаївіндодяг” згоди всіх землекористувачів на надання фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 права користування цією земельною ділянкою, в матеріалах справи відсутні.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема частиною 2 визначено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Згідно з ч.1. ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, зміст договору про встановлення земельного сервітуту №2/зс від 25.07.2008 року суперечить положенням ст. 369 ЦК України, та

вчинений ЗАТ „Миколаївіндодяг” без необхідного у таких випадках обсягу цивільної дієздатності.

Окрім того, жодного належного доказу який би свідчив про те, що встановлені відповідачем кіоски та павільйони перешкоджають позивачу володіти, користуватись та розпоряджатись належними йому нежитловими приміщеннями, а також здійснювати свою господарську діяльність, суду не надано.

Посилання позивача на наявність в нього договору оренди земельної ділянки № 6813 від 12.08.2009 року також не може бути прийнято судом до уваги, виходячи з такого: зі змісту Договору оренди землі № 6813 від 12.08.2009 року вбачається, що позивачу в оренду із співвласниками передається земельна ділянка загальною площею 3774 кв.м., у тому числі 1358 кв.м. під капітальною забудовою, 43 кв.м. під тимчасовою забудовою, 2373 кв.м. під проїздами, проходами та площадками, з визначенням ідеальної частки ФОП ОСОБА_3 59/1000 від земельної ділянки 3774 кв.м., що складає 223 кв.м., без права передачі її в суборенду.

На земельній ділянці знаходяться нежитлові приміщення, що належать ФОП ОСОБА_3 із співвласниками.

Згідно з п.2.3 вказаного Договору земельна ділянка передається ФОП ОСОБА_3 в оренду без будинків, будівель, споруд та інших обєктів.

Зазначеним договором оренди не визначені конкретні межі земельної ділянки, що надані позивачу у користування, не надано доказів, що ця земельна ділянка збігається з місцем розташування кіосків та павільйонів відповідача, навпаки, у п. 2.3 Договору прямо зазначено, що земельна ділянка передана позивачу без будівель, споруд та інших обєктів.

Отже позивач не є тією особою, яка має субєктивне матеріальне право або охоронюваний законом інтерес, на захист якого поданий позов (усунення перешкод у користування земельною ділянкою).

Щодо позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, слід зазначити таке: 09.02.2009 року Миколаївська міська рада, яка виступала третьою особою на стороні позивача, подала до суду позовну заяву про:

-зобовязання відповідача звільнити земельну ділянку шляхом знесення самовільно побудованих кіосків та павільйонів;

-заборону відповідачу здійснювати будівництво нових обєктів на земельній ділянці.

Суд прийняв позовну заяву до розгляду, а Миколаївську міську раду допустив до участі у справі в якості третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору.

Користуючись правом наданим її ст. 22 ГПК України, 06.08.2009 року, до прийняття рішення по справі, третя особа уточнила позовні вимоги: посилаючись на ст. ст. 14, 121 Конституції України, ст. 212 Земельного кодексу України просить зобовязати відповідача звільнити земельну ділянку по пр. Мира, 2а у м. Миколаєві шляхом знесення самочинно збудованих споруд.

Заслухавши пояснення представників сторін та думку прокурора, господарський суд задовольнив позов третьої особи з самостійними вимогами, виходячи з такого: згідно з Державним актом на право постійного користування землею серії МК №111024 від 06.11.1997 року ТОВ „Фото-Гарант”, ЗАТ „Миколаївіндодяг”, ТОВ „Побутсервіс”, МП брокерсько-приватній фірмі „Клісс”, ТОВ „Ювілейне”, ВАТ „Перлина” надано у постійне користування земельну ділянку площею 0,7605 га для виробничої діяльності.

Рішенням Миколаївської міської ради від 01.02.2007 року № 10/47 право співвласників БП «Ювілейний»на земельну ділянку припинено. Зазначене рішення міської ради оскаржено відповідачем у судовому порядку; постановою від 16.06.2009 року по справі № 22а 10420/2008 Одеський апеляційний адміністративний суд відмовив ТОВ «Фото Гарант» у задоволенні його позову про часткове скасування рішення Миколаївської міської ради № 10/47 від 01.02. 2007 року. Відтак з вищезазначеної постанови від 16.06.2009 року, Державний акт на право постійного користування землею серії МК № 111024 від 06.11.1997 року вважається погашеним. Земельна ділянка по пр. Мира, 2а у м. Миколаєві належить до комунальної власності; відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України розпорядження землями територіальних громад здійснюють сільські, селищні, міські ради. Згідно зі ст. 13 Конституції України права власника землі здійснюють, зокрема, органи місцевого самоврядування. Отже, власником земельної ділянки по пр. Мира, 2а у м. Миколаєві є Миколаївська міська рада (третя особа у справі) і саме її належить право розпорядження цією ділянкою.

Згідно зі ст. 116 Земельного кодексу України юридичні особи та громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Документами, що посвідчують право на земельну ділянку, є державний акт або договір оренди землі, які пройшли державну реєстрацію (ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України).

Матеріалами справи встановлено, що відповідач використовує земельну ділянку по пр. Мира, 2а у м. Миколаєві без оформлення правовстановлюючих документів на землю.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про державний контроль за використанням та охороною земель» дії відповідача слід кваліфікувати як самовільне зайняття земельної ділянки.

Згідно зі ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь яких порушень його прав на землю.

Статтею 212 Земельного кодексу України встановлено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам. Приведення земельних ділянок у придатний у використання стан, включаючи знесення будинків, будівель та споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельну ділянку.

За таких обставин позов третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору є правомірним, обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Посилання відповідача на чинну постанову Господарського суду Миколаївської області від 13.08.2007 року по справі № 3/534/07 за позовом ВАТ «Перлина»до Миколаївської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Миколаївської міської ради № 10/47 від 01.02.2007 року, як на підставу наявності у нього права за Державним актом на постійне користування землею серії МК № 111024 від 06.11.1997 року, не береться судом до уваги, оскільки по перше: ВАТ «Перлина»не є стороною у даному спорі; по друге: відносно рішення Миколаївської міської ради №10/47 від 01.02.2007 року є постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2009 року, що набрала законної сили, якою ТОВ «Фото Гарант»(відповідач у даному спорі) відмовлено у задоволенні адміністративного позову до Миколаївської міської ради про часткове скасування рішення № 10/47 від 01.02.2007 року.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 44, 49, 82 85 ГПК України, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачу в позові відмовити.

Позов третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору задовольнити.

Зобовязати ТОВ «Фото Гарант»звільнити самовільно зайняту земельну ділянку по пр. Миру, 2а у місті Миколаєві шляхом знесення самочинно збудованих споруд.

Стягнути з ТОВ «Фото Гарант»( 54034, м. Миколаїв, пр. Миру, 2а; ідентифікаційний код 13845733) на користь Миколаївської міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20; ідентифікаційний код 26565573) 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя