Рішення № 62531945, 08.11.2016, Гощанський районний суд Рівненської області

Справа №557/1173/15-ц

Провадження №2/557/624/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2016 року

Гощанський районний суд Рівненської області в особі:

судді Чорноус Л.І.

при секретарі Поліщук С.О.

за участю представника відповідача адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Гоща цивільну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»

до

ОСОБА_2

про

стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В :

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 22506,04 грн. , посилаючись на те, що 28 вересня 2005 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_2 було укладено договір № SAMDN23000004053621 відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 5000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 48.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно до умов договору відповідач зобов'язаний був повернути позивачу отриманий кредит та оплатити інші взяті зобов'язання на умовах та у строки передбачені договором. Проте, свої зобовязання за кредитним договором відповідач належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 30.08.2015 року за ним рахується заборгованість в розмірі 28538,42 грн., яка складається з: 3028,95 грн. - заборгованість за кредитом; 25509,47 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Від цієї суми заборгованості віднімається сума у розмірі 6032,38 грн., яка була задоволена судовим наказом Гощанського районного суду Рівненської області від 01.02.2008 року з відповідача - ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк», різниця становить 22506,04 грн. Отже, заборгованість до стягнення становить 22506,04 грн., які позивач просить стягнути з ОСОБА_2, а крім того, судові витрати по сплаті ним судового збору в розмірі 1218,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не зявився , але направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутності та повну підтримку позову.

Представник відповідача адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнав, вказав на те, що за даним кредитним договором вже було видано судовий наказ 01.02.2008 року. Крім того, зазначив, що відповідно до договору від 28.09.2005 року термін дії картки був встановлений у два роки, позовні вимоги у позивача виникли з дати закінчення дії картки з 28.09.2007 року і строк позовної давності закінчився, відповідно - 28.09.2011 року.Тому просив суд застосувати строки позовної давності і в задоволенні позову відмовити.

Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає , що позов підлягає до задоволення частково.

В судовому засіданні встановлено, що 28 вересня 2005 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_2 було укладено договір № SAMDN23000004053621 відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 5000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 48.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Строк дії карти два роки.

Статтею 526 ЦК України передбачено , що зобовязання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно п.1.1 договору погашення заборгованості за договором здійснюється в період з 01 по 25 число кожного місяця. Клієнт надає на Картрахунок грошові кошти (щомісячний платіж) в розмірі 7% від загальної суми використаних коштів в рахунок ОСОБА_3. Даний платіж включає в себе проценти, нараховані за звітний місяці частину заборгованості по ОСОБА_3. В разі несплати частини заборгованості за кредитом, нарахованої за звітний місяць процентів в Період сплати, вони вважаються простроченими. На прострочену частину заборгованості по ОСОБА_3 нараховує проценти виходячи з подвійної базової процентної ставки.

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом. Порушенням зобовязання є його невиконання або невиконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України). Одним із видів порушення зобовязання є прострочення невиконання зобовязання в обумовлений сторонами строк.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

З розрахунку заборгованості від 30.08.2015 року вбачається , що умови договору відповідачем належним чином не виконуються і за ним рахується заборгованість в розмірі 28538,42 грн., яка складається з: 3028,95 грн. - заборгованість за кредитом; 25509,47 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Судовим наказом Гощанського районного суду Рівненської області від 01.02.2008 року з відповідача - ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» стягнуто 6032,38 грн., різниця становить 22506,04 грн. Отже, заборгованість до стягнення становить 22506,04 грн.

Задовольняючи позов частково суд виходить з наступного.

Відповідач подав до суду заяву про застосування строків позовної давності.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності : загальну і спеціальну. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у 3 роки ст. 257 ЦК України.

У відповідності до ч.2 ст.258 ЦК України визначено застосування позовної давності в один рік щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу,пені).

Строк виконання кожного щомісячного зобовязання , згідно із ч.3 ст.254 ЦК України, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події , якою повязаний його початок ( ст.253 ЦК України).

Рішенням Гощанського районного суду від 07.07.2014 року було вирішено позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № SAMDN23000004053621 від 28 вересня 2005 року за період по 26.01.2014 року , а саме в задоволенні позову було відмовлено у звязку з пропуском строку позовної давності і дане рішення набрало законної сили.

Враховуючи висновки Верховного суду України , викладені у постановах , прийнятих за результатами розгляду справи із підстав , передбачених п.п.1,2,4 ч. 1 ст.355 ЦПК України, за перше півріччя 2016 року , відповідно до яких позовна давність переривається у разі предявлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Відповідно до вимог ст.360-7 ЦПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Оскільки позивач звертався з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів за тим же договором, предметом розгляду якого він є поданій справі у 2014 році, про що свідчить рішення Гощанського районного суду від 07.07.2014 року, то суд вважає, що позовна давність перервана і підстав для відмови у задоволенні позову у звязку з пропуском строків позовної давності, як на те вказує представник відповідача , не має.

Згідно п.17 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів , що виникають із кредитних правовідносин» наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобовязання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України , оскільки зобовязання залишається невиконаним належним чином , відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК України.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню частково в частині стягнення з відповідача процентів за користування кредитом з 27.01.2014 року ( з часу по який є рішення суду) по 30.08.2015 року в розмірі 4434,38 грн. , згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем.

В силу ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 1218 грн. сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст.10, 60, 61,88, 213, 215 ЦПК України, в силу ст. ст. ст. 254 , 257,258, 264, 526, 610, 611, 1050, 1054 ЦК України, постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів , що виникають із кредитних правовідносин» , суд -

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку « ПриватБанк» ( р/р 29092829003111 , МФО 305299 , ЄДРПОУ 14360570) 4434 ( чотири тисячі чотириста тридцять чотири ) грн.. 38 коп. заборгованості за кредитним договором № SAMDN23000004053621 від 28 вересня 2005 року.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку « ПриватБанк» ( р/р 29092829003111 , МФО 305299 , ЄДРПОУ 14360570) ) 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять ) грн. сплаченого судового збору

В задоволенні решти позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»- відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Рівненської області через Гощанський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня отримання ними копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано , набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: