Рішення № 62531922, 03.11.2016, Костопільський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/2162/13-ц

03 листопада 2016 року

Костопільський районний суд Рівненської області складі:

головуючий суддя Цвіркун О. С.

секретар судових засідань ОСОБА_1

за участю представників позивача - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, представників відповідача - ОСОБА_4 та ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання самочинного будівництва, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_7 про визнання самочинного будівництва. В ході розгляду справи позивач уточнивши позовні вимоги, відповідно до останньої поданої заяви про уточнення позовних вимог від 25.08.2015 року просила суд:

-зобовязати ОСОБА_7 упродовж 15 календарних днів після набрання рішенням суду законної сили за власний рахунок демонтувати існуючу огорожу із профільного листкового заліза, демонтувати бетонний фундамент під огорожу, провести засипку утвореної внаслідок демонтажу фундаменту траншеї ґрунтом та спланувати поверхню земельної ділянки, що межує із земельною ділянкою ОСОБА_6 по вул. Тараса Бульби,12А в м.Костопіль Рівненської області;

-зобовязання ОСОБА_7 упродовж 30 календарних днів після набрання рішенням суду законної сили за власний рахунок провести демонтаж добудови до існуючої частини житлового будинку по межі двох суміжних земельних ділянок по вул. Тараса Бульби,12 А в м. Костопіль Рівненської області, що належить на праві власності ОСОБА_6 і ОСОБА_7, та привести добудову у відповідність до вимог п.3.25* ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень»;

-зобовязати ОСОБА_7 упродовж 30 календарних днів після набрання рішенням законної сили за власний рахунок привести у відповідність до розробленого проекту проведену добудову та надбудову 2-го поверху АДРЕСА_1 окремих конструктивних рішень, а саме влаштувати двоє додаткових водостічних труб; примикання зі сторони двору виконати оцинкованою сталлю замість бітумної черепиці, провести армування кладки стіни фронтону по осі через 4 ряди;

-стягнути з відповідача на користь позивача понесені нею судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що відповідачем було проведено будівельні роботи з влаштування добудови та надбудови частини будинку АДРЕСА_2 та встановлено паркан з фундаментом на частині земельної ділянки, яка належить на праві власності позивачу згідно державного акта на право власності на земельну ділянку. Позивач посилаючись на те, що діями відповідача порушено її право на вільне та безпечне володіння, користування і розпорядження власним будинком та керуючись статтями 376 та 386 ЦК України, просила суд задоволити її позовні вимоги.

В судовому засіданні представники позивача за довіреністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали у повному обсязі, покликаючись на обставини викладені в позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог від 25.08.2015 року.

Представники відповідача за довіреністю ОСОБА_5 та адвокат ОСОБА_4 позов не визнали, щодо позовної вимоги про зобовязання позивача здійснити демонтування існуючої огорожі із профільного листкового заліза, пояснили, що огорожа ОСОБА_7 на момент розгляду справи вже демонтована; щодо визнання спірної добудови самочинною та зобовязання здійснити її демонтаж зазначили, що спірна добудова здійснювалася не самовільно, а на підставі дозволу (декларації) Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області, зареєстрованого 31.05.2012 року та на земельній ділянці, яка була придбана відповідачем разом із будинком на підставі договору купівлі-продажу № 3168 від 06.12.2005 року для будівництва та обслуговування житлового будинку. Також пояснили суду, що заперечують щодо позовної вимоги про зобовязання відповідача упродовж 30 календарних днів після набрання рішенням законної сили за власний рахунок привести у відповідність до розробленого проекту проведену добудову та надбудову 2-го поверху АДРЕСА_1 окремих конструктивних рішень, а саме влаштувати двоє додаткових водостічних труб; примикання зі сторони двору виконати оцинкованою сталлю замість бітумної черепиці, провести армування кладки стіни фронтону по осі через 4 ряди, оскільки зазначені у висновку експерта відхилення від проекту є незначними, і на їхню думку, не є такими, що істотно порушують будівельні норми і правила.

Експерт ОСОБА_8 в судовому засіданні підтвердив вказані ним висновки зазначені у висновку експерта № 40728/4_ЮШ судової будівельно-технічної експертизи від 23.09.2014 року та висновку експерта № 50206/3_ЮШ додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 30.03.2015 року.

Заслухавши пояснення сторін, експерта ОСОБА_8, показання свідка ОСОБА_9 та дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Статтями 10, 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Встановлено, що сторони є співвласниками житлового будинку №12А по вул. Тараса Бульби в м.Костопіль Рівненської області. Позивач є власником квартири №1 у спірному будинку, відповідачу на праві власності належить квартира №2 в цьому ж будинку.

Крім того, сторони є власниками суміжних земельних ділянок розташованих за адресою: Рівненська обл., м.Костопіль, вул.Т.Бульби,12А в складі: ділянка №1 площею 0,0367 га (кадастровий №5623410100:03:007:0702), за адресою: м.Костопіль, вул.Т.Бульби,12А/1, яка перебуває у власності ОСОБА_6 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку від 23.10.2009 року серії ЯИ №065733 виданого на підставі рішення Костопільської міської ради від 16.04.2009 року №675; ділянка №2 площею 0,0391 га (кадастровий №5623410100:03:007:03712), за адресою: м.Костопіль, вул.Т.Бульби,12А/2, яка перебуває у власності ОСОБА_7 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку від 19.10.2006 року серії ЯГ №371907 виданого на підставі договору купівлі-продажу №3168 від 06.12.2005 року та рішення Костопільської міської ради від 18.08.2006 року №56.

З метою поліпшення житлових умов та зі згодою співвласника житлового будинку, що засвідчено письмовою заявою ОСОБА_6 від 14 березня 2011 року та нотаріально посвідченої заяви від 08 грудня 2011 року, відповідач ОСОБА_7 розпочав будівельні роботи по проведенню добудови та надбудови другого поверху суміжної частини житлового будинку та встановив паркан з фундаментом по спільній межі земельних ділянок.

Однією з позовних вимог позивача є зобовязати відповідача здійснити демонтаж побудованого ним паркану з фундаментом по спільній межі земельних ділянок, так як при побудові даного паркану відповідач здійснив заступ на земельну ділянку належну ОСОБА_6

Згідно висновку експерта №40728/4_ЮШ судової будівельно-технічної експертизи від 23.09.2014 року, при проведенні досліджень експертом встановлено, що на спірній ділянці (спільна межа земельних ділянок) наявний заступ встановленого гр. ОСОБА_7 стаціонарного паркана з фундаментом на земельну ділянку, що належить ОСОБА_6, площа заступу стаціонарного паркана становить 0,2 кв.м. периметр 11,93 м, площа заступу фундаменту стаціонарного паркана - 0,8 кв.м. периметр 15.12 м. Відповідно, для звільнення самовільно зайнятої частини земельної ділянки, що належить ОСОБА_6 необхідно демонтувати існуючу огорожу із профільного листового заліза, демонтувати бетонний фундамент під огорожу та провести засипку утвореної внаслідок демонтажу фундаменту траншеї ґрунтом та спланувати поверхню (а.с. 131-146).

Відповідно до частини першої статті 376 ЦК України об'єкт нерухомості відноситься до самочинного будівництва за наявності однієї із наведених умов: земельна ділянка не відведена для цієї мети; відсутній належний дозвіл на будівництво; відсутній належним чином затверджений проект; під час будівництва допущені істотні порушення будівельних норм і правил.

За змістом частин четвертої та сьомої статті 376 ЦК України залежно від ознак самочинного будівництва особи, зазначені у цих пунктах, можуть вимагати від особи, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво: знесення самочинно збудованого об'єкта або проведення перебудови власними силами або за її рахунок; приведення земельної ділянки в попередній стан або відшкодування витрат.

Отже, за змістом статті 376 ЦК України вимоги про знесення самочинного будівництва інші особи можуть заявляти за умови доведеності факту порушення прав цих осіб самочинною забудовою. Такий висновок узгоджується з нормами статей 3, 15, 16 ЦК України, статті 3 ЦПК України, згідно з якими кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Таким чином, суд рахує, що відповідач ОСОБА_7 звівши стаціонарний паркан з фундаментом на межі земельних ділянок та допустивши заступ на земельну ділянку, що належить ОСОБА_6, порушив права інших осіб (сусідів), а усунення таких порушень, відповідно до висновку експертизи, можливе лише шляхом демонтажу.

Пояснення представників відповідача, щодо того, що зведений ОСОБА_7 паркан демонтовано останнім згідно рішення Костопільського районного суду від 29.09.2015 року, суд не приймає до уваги, оскільки жодних доказів на підтвердження даного факту суду надано не було.

Враховуючи вищевикладене суд приходить висновку, що позовна вимога позивача про зобов'язання відповідача за власний рахунок демонтувати існуючу огорожу із профільного листкового заліза, бетонний фундамент під огорожу внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, ґрунтується на законі і підлягає до задоволення.

Зі змісту ч. 7 ст. 376 ЦК України вбачається, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, суд за позовом може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

З висновку експерта №50206/3_ЮШ від 30.03.2015 року додаткової судової будівельно-технічної експертизи вбачається, що проведення капітального ремонту житлового будинку з влаштуванням добудови та надбудови 2-го поверху по вул.Т.Бульби,12А/2 в м.Костопіль не відповідає проекту, а саме: внутрішні розміри мають незначні відхилення пов'язані з товщиною шару опорядження, зовнішні розміри мають незначні відхилення пов'язані з товщиною шару опорядження, влаштований водостік здійснюється по двох ринвах замість чотирьох, примикання зі сторони двору виконано бітумною черепицею замість оцинкованої сталі (а.с. 171-179).

Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечував щодо того, що водостік здійснюється на ринвах на двох водостічних трубах, а не на чотирьох, також зазначив, що зі сторони позивача примикання зі сторони двору виконано оцинкованою сталлю, а лише зі сторони ОСОБА_7 бітумною черепицею.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що позовна вимога, щодо зобовязання ОСОБА_7 привести у відповідність до розробленого проекту проведену добудову та надбудову 2-го поверху АДРЕСА_1 окремих конструктивних рішень, а саме влаштувати двоє додаткових водостічних труб; примикання зі сторони двору виконати оцинкованою сталлю замість бітумної черепиці підлягає до задоволення.

Беручи до уваги, те що експертом не встановлено, чи було проведено армування кладки стіни фронтону по осі 3 з відхиленням від проекту, суд приходить до переконання, що в частині позову про зобовязання ОСОБА_7 провести армування кладки стіни фронтону по осі через чотири слід відмовити у звязку з недоведеністю.

Також суд приходить висновку, про відмову в задоволенні вимоги позивача, щодо зобов'язання відповідача упродовж 30 календарних днів після набрання рішення суду законної сили за власний рахунок провести демонтаж добудови до існуючої частини житлового будинку по межі двох суміжних земельних ділянок по вул. Тараса Бульби,12А в м.Костопіль Рівненської області, що належить на праві власності ОСОБА_6 і ОСОБА_7, та привести добудову у відповідність до вимог п.3.25* ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" виходячи з наступного.

Позов про знесення самочинно збудованого нерухомого майна може бути пред'явлено власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, зокрема, власником (користувачем) суміжної земельної ділянки з підстав, передбачених статтями 391, 396 ЦК.

Представники позивача обґрунтовуючи дану позовну вимогу зазначали, що будівництво було самочинним, оскільки згідно ст. 152 ЖК Української РСР переобладнання і перепланування спірних правовідносин, переобладнання і перепланування житлового будинку (квартири), що належить громадянинові на праві власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої ОСОБА_5 народних депутатів, а даного дозволу ОСОБА_7 не має.

Дану обставину суд не приймає до уваги, оскільки такий орган як Виконавчий комітет ОСОБА_5 народних депутатів був передбачений Законом України «Про місцеві ОСОБА_5 народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування» від 07 грудня 1990 року, який втратив чинність на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року, а згідно даного закону система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення. Тобто, такого органу як Виконавчий комітет ОСОБА_5 народних депутатів на сьогоднішній день не має.

Крім того, згідно ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року та ч.5 «Порядкувиконання підготовчих та будівельних робіт», затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011р. № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» дозвільних документів на виконання будівельних робіт є три:

-повідомлення про початок виконання будівельних робіт, яке видається (надсилається) замовником у Держархбудінспекції за місцезнаходженням обєкта будівництва щодо обєктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта;

-реєстрація органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо обєктів будівництва, що належать до I-III категорій складності;

-видача замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо обєктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Перераховані документи надають право на виконання будівельних робіт і діють до завершення будівництва при наявності документа, що підтверджує право власності або користування земельною ділянкою, або договору суперфіції.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії НГ № 371907 від 19 жовтня 2006 року ОСОБА_7 є власником земельної ділянки, що розташована по вул. Т.Бульби, № 12а/2, м. Костопіль, Костопільського району, Рівненської області, цільове призначення земельної ділянки обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (а.с. 31).

Згідно заяви ОСОБА_6, яка є співвласником житлового будинку, що розташований за адресою: вул. Т.Бульби, № 12-а, м. Костопіль, Рівненська обл., разом із ОСОБА_7 дала згоду останньому на проведення добудови та надбудови другого поверху суміжної частини житлового будинку, дана заява ОСОБА_6 нотаріально посвідчена 08.12.2011 року (а.с. 26).

Судом встановлено, що ОСОБА_7 було замовлено проект на «Капітальний ремонт житлового будинку з влаштуванням добудови та надбудови 2-го поверху по вул. Т.Бульби, 12-а/2 в м. Костопіль», а також має містобудівні умови та обмеження №20 від 28.05.2012 року, затверджені начальником відділу архітектури та містобудування Костопільської РДА.

31.05.2012 року Інспекцією ДАБК у Рівненській області зареєстровано декларацію ОСОБА_7 про початок виконання будівельних робіт, щодо проведення капітального ремонту житлового будинку з влаштуванням добудови та надбудови 2-го поверху по вул. Т.Бульби,12-а/2 в м. Костопіль Костопільського району Рівненської області, код обєкту 1110.3, категорія складності ІІ.

Враховуючи вищевикладено встановлено, що будівельні роботи ОСОБА_7 розпочато та проведено відповідно до розробленого та погодженого із відповідними організаціями проекту, а також за наявності декларації, щодо дозволу органу державного архітектурно-будівельного контролю на виконання будівельних робіт, то вінОСОБА_7 не потрібен був, оскільки категорія складності будівництва у нього ІІ.

Дана обставина також не підлягає доказуванню, відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України, оскільки встановлена судовим рішення Костопільського районного суду від 06 серпня 2013 року, що набрало законної сили.

Абзацом 3 пункту 3.25* Державно-будівельних норм України (ДБН) 360-92** «Містобудування. Планування міських та сільських поселень» передбачено, що для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.

Згідно, висновку експерта №50206/3_ЮШ від 30.03.2015 року додаткової судової будівельно-технічної експертизи вбачається, що проект на "Капітальний ремонт житлового будинку з влаштуванням добудови та надбудови 2-го поверху по вул. Т.Бульби,12А/2 в м.Костопіль" передбачає влаштування добудови до існуючої частини житлового будинку по межі двох суміжних ділянок, що порушує вимоги п.3.25* ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень".

Однак свідок ОСОБА_9, розробник проекту капітального ремонту житлового будинку з влаштуванням добудови та надбудови 2-го поверху по вул. Т. Бульби, 12а/2 м. Костопіль, в судовому засіданні показала, що під час розробки даного проекту не було відступлено 1 метр від суміжної межі з сусідами, оскільки замовником була надана нотаріально посвідчена заява сусідки ОСОБА_6 про надання згоди на проведення добудови та надбудови другого поверху суміжної частини житлового будинку. Зазначила, що якби не було погодження співвласника на проведення добудови, то відповідно проект розроблявся б з вимогою відступу 1 м. Пояснила, що оскільки стіна до якої здійснено добудову є існуюча, а розподіл і землі, і будинку здійснюється по існуючій стіні, то відповідно саме до цієї стіни було розроблено проект забудови не виходячи за межі ділянки замовника. ОСОБА_9 підтвердила той факт, що проект дійсно розроблявся уже тоді коли фундамент на забудову було збудовано і стіни уже почали будуватися, однак за вказане порушення ОСОБА_7 було сплачено штраф, так як фундамент не здійснював заступу на суміжну земельну ділянку, то проектанти при розробці проекту орієнтувалися на нього. Зауважила, що розроблений проект добудови, і як внаслідок сама добудова не порушує законних прав і інтересів ОСОБА_6

З висновку експерта № 40728/4_ЮШ судової будівельно-технічної експертизи від 23.09.2014 року судом встановлено, що реконструйована частина житлового будинку, що належить гр. ОСОБА_7 проходить по межі двох ділянок.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні посилався на те, що у заяві наданій ОСОБА_6 зазначена згода на проведення добудови та надбудови другого поверху суміжної частини житлового будинку, а не здійснення побудови по межі, а тому посилання проектантів на те, що проект був розроблений не відступаючи 1 метра від межі не є порушенням правил ДБН, оскільки ОСОБА_6 надала згоду на проведення добудови суміжної частини житлового будинку, на його думку не є вірним, однак ним не надано суду жодних доказів того, що в нотаріально-посвідченій заяві сусіда-співвласника на дозвіл про здійснення будівництва іншим сусідом-співвласником має бути зазначено, що він надає дозвіл на здійснення будівництва саме по межі.

Відповідно до ч. 7 ст. 376 ЦК України, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, суд за позовом може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Судом встановлено, що при побудові добудови та надбудови другого поверху житлового будинку в м. Костопіль по вул. Т.Бульби № 12-а/2 ОСОБА_7 було дотримано норми чинного законодавства, відхилення від проекту зазначені у висновку експерта є незначними, а також позивачем не надано жодних доказів того, які саме її права були порушенні ОСОБА_7 при побудові добудови та надбудови другого поверху суміжної частини житлового будинку та якої саме шкоди відповідачем їй було завдано.

Відповідно до п. 25 Постанови №6 пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» відхилення від проекту забудови об'єкта нерухомості або від вимог будівельних норм і правил, які не є істотними, не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства, не суперечать санітарно-технічним вимогам і правилам експлуатації, не впливають на міцність і безпечність цього об'єкта (зокрема, відхилення у житловому будинку від внутрішнього планування зі збереженням чи незначним відхиленням від установленого проектом розміру житлової площі, незначна зміна його зовнішніх габаритів, місця розташування тощо), не можуть бути підставою для задоволення вимог про перебудову чи про знесення об'єкта нерухомості.

Таким чином суд приходить висновку, що у позовній вимозі, щодо демонтажу добудови позивачу слід відмовити.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати по справі понесені останньою на оплату судового збору в розмірі 3701 грн. 20 коп. ((114,70+114,70+3200+1000+536,80+585,60):3.)

Керуючись Постановою пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)», статтями 376, 391, 396 ЦК України, статтями 10, 60, 61, 88, 209,212,214-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання самочинного будівництва - задовольнити частково.

Зобовязати ОСОБА_7 упродовж 15 календарних днів після набрання рішенням суду законної сили за власний рахунок демонтувати існуючу огорожу із профільного листкового заліза, демонтувати бетонний фундамент під огорожу, провести засипку утвореної внаслідок демонтажу фундаменту траншеї грунтом та спланувати поверхню земельної ділянки, що межує із земельною ділянкою ОСОБА_6 по вул. Тараса Бульби,12А в м.Костопіль Рівненської області.

Зобовязати ОСОБА_7 упродовж 30 календарних днів після набрання рішенням законної сили за власний рахунок привести у відповідність до розробленого проекту проведену добудову та надбудову 2-го поверху АДРЕСА_1 окремих конструктивних рішень, а саме влаштувати двоє додаткових водостічних труб; примикання зі сторони двору виконати оцинкованою сталлю замість бітумної черепиці.

В задоволенні позову в частині вимоги про зобовязання ОСОБА_7 упродовж 30 календарних днів після набрання рішенням суду законної сили за власний рахунок провести демонтаж добудови до існуючої частини житлового будинку по межі двох суміжних земельних ділянок по вул. Тараса Бульби,12А в м. Костопіль Рівненської області, що належить на праві власності ОСОБА_6 і ОСОБА_7, та привести добудову у відповідність до вимог п.3.25* ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» та провести армування кладки стіни фронтону по осі через 4 ряди - відмовити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_7 на користь позивача ОСОБА_6 судові витрати в сумі 3701 (три тисячі сімсот одна) грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через Костопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяОСОБА_10