Ухвала суду № 62531897, 04.11.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/8484/16-к Номер провадження 11-сс/786/510/16Головуючий у 1-й інстанції Шевська О.І. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого судді Рябішина А.О.

суддів: Герасименко В.М., Корсун О.М.,

з секретарем Журою Н.Л.,

з участю прокурора Черчатого Є.О.

адвоката ОСОБА_2

підозрюваного ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава матеріали справи за апеляцією підозрюваного ОСОБА_3 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, внесеного до ЄРДР за № 12016170040004170 від 11.10.216 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч 3 ст. 15, ч.2 ст. 289 КК України на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 12 жовтня 2016 року,

у с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого Полтавського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області лейтенанта поліції ОСОБА_4, обрано підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою з 21.30 год. 12.10.2016 року по 11.12.2016 року 21 год.30 хв.; визначено розмір застави у межах 20 (двадцяти) мінімальних заробітних плат з покладенням ряду обовязків.

Задовольняючи клопотання слідчий суддя послався на те, що існують ризики передбачені ст.177 КПК України, а саме: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачене покарання у виді позбавлення волі до 8 років, підозрюваний неодноразово був засуджений за аналогічні злочини, має на даний час не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, тобто належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та продовжив свою злочинну діяльність, може впливати та потерпілих та свідків. А також те, що підозрюваний не має постійного джерела прибутку, оскільки офіційно не працює, міцних соціальних звязків немає, може перешкодити кримінальному провадженню.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, підозрюваним ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу, в якій він просив скасувати оскаржену ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою обрати йому запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Апеляцію обґрунтовує тим, що слідчий суддя місцевого суду при винесенні ухвали не врахував, що на його утриманні знаходиться четверо неповнолітніх дітей та дружина, яка перебуває у декретній відпустці, а також мати пенсіонерка. Крім того підозрюваним вказано, що під час розгляду слідчим суддею клопотання органів досудового розслідування про обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою не було враховано грубі порушення слідчого при кваліфікації його дій та на порушення його прав на захист.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, адвоката та підозрюваного, які просили задовольнити подану підозрюваним апеляцію з наведених у ній підстав, прокурора, який просив відмовити в задоволенні апеляцій, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів апеляційного суду вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав:

Як вбачається з наданих матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення за таких обставин.

Так, ОСОБА_3 07.10.2016 року близько 20:30 год., перебуваючи за адресою: м.Полтава вул. Київське Шосе, 54, шляхом підбору ключа проник до автомобіля марки «ЗАЗ11020635», д.н.з «52596СК», зеленого кольору, де змотав один до одного ізольовані дроти, з метою запуску двигуна, намагався незаконно заволодіти вказаним автомобілем, але з причин, що не залежали від його волі не вчинив всіх дій, які вважав би за необхідне для доведення злочину до кінця, а саме тому, що потерпілий почав наближатися до власного автомобіля, після чого ОСОБА_3 вийшов з автомобіля та почав бігти з місця вчинення правопорушення, тим самим міг спричинити потерпілому ОСОБА_6 матеріального збитку на суму 18000 грн.

Відомості про вказане кримінальне правопорушення внесено до ЄРДР за №12016170040004170 від 11.10.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.15, ч. 2 ст. 289 КК України.

У вчиненні вказаного злочину органом досудового розслідування підозрюється ОСОБА_3та з матеріалів клопотання та матеріалів, які його обґрунтовують, вбачається, що зазначені обставини підозри мають місце та підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.

Доводи, наведені слідчим суддею суду першої інстанції щодо наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема тих, що підозрюваний може вчиняти інші кримінальні правопорушення, є переконливими.

Так, як вбачається з наданих суду матеріалів, підозрюваний ОСОБА_3 був неодноразово засуджений за аналогічні злочини, на даний час відносно нього відбувається досудове розслідування, а також судовий розгляд кримінального провадження за різними епізодами вчинення незаконного заволодіння транспортними засобами.

Кримінальне правопорушення, в межах досудового розслідування якого слідчий звернувся з клопотанням про обрання запобіжного заходу, було вчинено під час обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, який до того ж був обраний апеляційним судом на заміну тримання під вартою, обраного слідчим суддею місцевого суду.

Все це в цілому свідчить про тверде небажання підозрюваного ОСОБА_3 стати на шлях виправлення та малоймовірність дотримання ним належної процесуальної поведінки за умови обрання йому запобіжного заходу, не повязаного з обмеженням волі.

Колегія суддів вважає, що слідчим суддею в ухвалі наведені переконливі мотиви щодо обрання ОСОБА_3 саме такого виду запобіжного заходу, виходячи з тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу підозрюваного, його схильності до кримінальної поведінки, обєктивних даних про неможливість дотримання ним належної процесуальної поведінки

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що слідчий довів наявність підстав, передбачених ст.177 КПК України, а слідчий суддя правильно їх врахував при прийнятті рішення про задоволення клопотання. Застосування такого запобіжного заходу як домашній арешт, на думку колегії суддів, в межах даного кримінального провадження є невиправданим.

Доводи, на які посилається апелянт щодо перебування на його утриманні малолітніх дітей, дружини, що перебуває у декретній відпустці та матері похилого віку, на думку колегії суддів не переважають над існуючими ризиками.

Також підозрюваним не надано переконливих доказів щодо порушення його права на захист, про що ним наголошено в апеляційній скарзі, з огляду на те, що і в суді першої інстанції, і під час апеляційного перегляду справи він користувався правовою допомогою захисника.

Крім того, правильність кваліфікації дій підозрюваного, перевіряється під час судового розгляду кримінального провадження і на стадії досудового розслідування не входить до компетенції слідчого судді під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу.

Тому доводи апеляції підозрюваного в цій частині також є неспроможними.

Таким чином, оскаржена ухвала слідчого судді відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів Апеляційного суду Полтавської області,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 12 жовтня 2016 року щодо нього без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

______ ______ ___

ОСОБА_1 ОСОБА_7 ОСОБА_8