Рішення № 6253140, 13.08.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/21313.08.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастол» до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Новобранець Т.В. (довіреність від 14.06.2009р.);

від відповідача: не зявились;

13.08.2009р. у судовому засіданні, за згодою представника позивача у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мастол»(надалі ТОВ «Мастол», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) 39187, 60 грн., а саме: 30000, 10 грн. основного боргу, 7380 грн. пені за порушення виконання грошового зобовязання та 307, 50 грн. 3% річних, 1500 грн. збитків повязаних з отриманням правової допомоги.

В ході розгляду справи позовні вимоги зменшено, у звязку із здійсненим перерахунком пені, на вирішення суду передані вимоги про стягнення з відповідача 37282, 60 грн., а саме: 30000, 10 грн. основного боргу, 5140 грн. пені за порушення виконання грошового зобовязання та 642, 50 грн. 3% річних, 1500 грн. збитків повязаних з отриманням правової допомоги.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором № 06/11/2008-1 від 06.11.2008р. не виконані у повному обсязі зобовязання щодо оплати переданої продукції за накладною № 1127-0005 від 27.11.2008р.. Також з урахуванням вимог Цивільного кодексу України заявлено до стягнення суму пені та 3 процентів річних.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява направлялися на юридичну адресу підприємця (довідка про знаходження в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 16.06.2009р. наявна в матеріалах справи).

Клопотання відповідача про перенесення розгляду справи викладене у телеграмі отриманій від відповідача, судом відхилено через його необґрунтованість, оскільки документи витребовувались судом вже протягом двох місяців розгляду справи, а ненадання відзиву на позов, відсутність доказів які б підтверджували вчинення будь-яких дій на виконання вимог суду свідчать лише про затягування розгляду справи з боку відповідача. Відповідачем у справі являється фізична особа-підприємець, а не конкретний представник, ГПК України передбачено ведення справи через представника, що дозволяє направити в судове засідання іншу уповноважену особу.

Розгляд справи призначений на 25.06.2009р. було відкладено саме за клопотанням відповідача, а враховуючи досить тривалий розгляд справи (провадження порушено ухвалою від 15.05.2009р.) відповідач мав достатньо часу надати відзив на позов, представити докази на підтвердження заперечень в разі їх наявності. З матеріалами справи представник відповідача ознайомився 22.06.2006р. на підставі заяви, що наявна у матеріалах справи.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами, про що відповідача попереджено ухвалою від 25.06.2009р..

Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

06 листопада 2008р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ТОВ «Мастол»укладено договір № 06/11/2008-1 за умовами якого останнє зобовязувалось продати, а покупець (відповідач у справі) зобовязувався купувати та оплачувати цукор-пісок, фасований в мішки по 50 кг, в кількості та по ціні вказаній в додатках до договору, які є невідємною частиною договору.

У додатковій угоді № 3 від 26.11.2008р. до договору сторони погодили купівлю-продаж цукру-піску загальною вартістю 62400, 10 грн., що відповідає п. 3.1 договору згідно з яким ціна, кількість та асортимент товару вказуються в додатках.

Передання відповідачу продукції, з приводу оплати за яку виник спір у даній справі, підтверджується видатковою накладною №-1127-0005 від 27.11.2008р. на суму 62400, 10 грн., товар відповідачем отримано на підставі довіреності серії ЯОТ № 916735 від 27.11.2008р..

Відповідно до п. 3.2 договору оплата товару покупцем по договору здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом одного банківського дня з моменту поставки товару, згідно з п. 9.1 договору, договір діє до 31 грудня 2009р..

Поставлений на користь відповідача товар за накладною №-1127-0005 від 27.11.2008р. у повному обсязі ним не оплачений (банківські виписки що підтверджують часткову оплату залучені до матеріалів справи), у звязку з чим заборгованість перед позивачем станом на день вирішення спору складає 30000, 10 грн., доказів які б спростовували визначену суму заборгованості відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обовязковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням положень п. 3.2 Договору № 06/11/2008-1 від 06.11.2008р. покупець мав здійснити оплату товару протягом 1 банківського дня з моменту поставки товару, відповідно строк виконання зобовязань щодо оплати товару поставленого за накладною №-1127-0005 від 27.11.2008р. станом на час вирішення спору є таким, що настав. Розрахунок мав бути здійснений 28.11.2008р..

Враховуючи відсутність доказів повної оплати поставленої продукції згідно зазначеної видаткової накладної у повному обсязі, вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі заявленому до стягнення визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 8.1 Договору № 06/11/2008-1 від 06.11.2008р. за невиконання умов поставки і оплати сторони виплачують пеню в розмірі 0,2% за календарний день просрочки від вартості недопоставленого (недоплаченого) і/або не поставленого (проплаченого) товару, як продавцем, так і покупцем.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, враховуючи передбачений умовами договору розмір штрафних санкцій, який перевищує розмір встановлений законом, стягненню в примусовому порядку підлягає сума обмежена законодавством, в свою чергу умови договору зокрема в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі є обовязковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

Судом взято до уваги посилання позивача на ч. 2 ст. 551 ЦК України, умови договору, викладене в обґрунтуванні розрахунку пені, однак в даному випадку як і зазначалось вище, вирішується питання про стягнення в примусовому порядку нарахованої пені, що в свою чергу не виключає можливості її нарахування в інших розмірах погоджених договором.

Вказана позиція викладена також в Інформаційному листі Вищого господарського суду України № 01-8/211 від 07.04.2008р. «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України» у п. 49 якого зазначено, що положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача за розрахунком суду складає 2424, 53 грн.:

30000, 10 грн. (сума заборгованості) х (2х12%) (облікова ставка встановлена Постановою НБУ № 107 від 21.04.2008р.) : 366 (кількість днів у 2008 році) х 33 днів прострочення (за період з 29.11.2008р. по 31.12.2008р.) = 649, 18 грн.;

30000, 10 грн. (сума заборгованості) х (2х12%) (облікова ставка встановлена Постановою НБУ № 107 від 21.04.2008р., листом НБУ від 16.02.2009р. № 14-011/778-2395) : 365 (кількість днів у 2008 році) х 90 днів прострочення (за період з 01.01.2009р. по 01.04.2009р.) = 1775, 35 грн.;

Розрахунки позивача наведені у заяві про зменшення вимог, здійснені за період прострочення з 29.11.2008р. станом на 13.08.2009р. судом не прийняті, оскільки діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума трьох процентів річних за період з 29.11.2008р. по 13.08.2009р. у звязку з простроченням сплати боргу в сумі 30000, 10 грн. складає 642, 50 грн. згідно розрахунку позивача, який приймається судом з огляду на його обгрунтованість.

Заявлена до стягнення з відповідача сума витрат на правову допомогу в розмірі 1 500 грн. не підлягає стягненню з останнього виходячи з наступного.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З вказаних норм чинного законодавства вбачається, що обовязковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, наявність порушення з боку цієї особи, причинного звязку між діями особи та збитками, які складають обєктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Обовязковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний звязок між вчиненими порушеннями і збитками. Збитки є наслідком, а допущення порушення причиною.

Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового звязку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Враховуючи здатність кожної юридичної особи бути позивачем та відповідачем у суді, відповідно до частини другої статті 80 Цивільного кодексу України, отримання позивачем юридичних послуг, повязаних з представленням інтересів позивача в суді, підготовкою позовних матеріалів тощо, не є обовязковими витратами, які особа має зробити для відновлення свого порушеного права, тому витрати по оплаті юридичних послуг не підлягають стягненню з відповідача.

Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, відзиву на позов, контррозрахунку суми штрафних санкцій на вимоги ухвал суду не надано, доказів здійснення розрахунків за договором № 06/11/2008-1 від 06.11.2008р. у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, позов підлягає задоволенню частково.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 391, 88 грн. та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в сумі 428, 29 грн..

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_2 в ЗАТ «ПроКредитБанк»в м. Києві, МФО 320984, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастол»(03148, м. Київ, вул. Святошинська 34, п/р 26004115702500 в АКІБ «Укрсиббанк»МФО 351005, ідент. код 35057270) 30000, 10 грн. (тридцять тисяч 10 копійок) основного боргу, 2454, 53 грн. (дві тисячі чотириста пятдесят чотири гривні 53 копійки) пені, 642, 50 грн. (шістсот сорок дві гривні 50 копійок) 3% річних, 428, 29 грн. (чотириста двадцять вісім гривень 29 копійок) судових витрат.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 20.08.2009