Постанова № 62529534, 07.11.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 473/2763/16-п 07.11.2016 07.11.2016 07.11.2016

Номер провадження: 33/784/232/16

.

Провадження: № 33/784/232/16 Суддя суду першої інстанції: Домарєва Н.В.

Категорія: ст. 130 ч. 1 КУпАП Суддя апеляційного суду: Маркова Т.О.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2016 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі:

судді - Маркової Т.О.

за участю секретаря -Кельїної А.Г.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 жовтня 2016 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Приріччя Юрченського району Кемеровської області Російської Федерації, громадянин України, непрацюючий, одружений, зареєстрований в АДРЕСА_1, фактично проживає в АДРЕСА_2

визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 10 200 грн. в дохід держави; постановлено стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 275 грн. 60 коп. в дохід держави,

в с т а н о в и в :

Відповідно до постанови суду першої інстанції ОСОБА_2 19 серпня 2016 року о 13:00 годині в м. Вознесенську Миколаївської області по вул. Київській, в порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, керуючи транспортним засобом «ВАЗ 21013» номерний знак НОМЕР_1, з явними ознаками наркотичного сп'яніння (неприродна блідість шкіряного покриву, розширені зіниці очей, що не реагують на світло), відмовився від проходження в установленому порядку медичного огляду для визначення стану сп'яніння, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову та закрити провадження у справі.

Апелянт зазначає, що до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП може бути притягнена тільки та особа, яка є водієм. При цьому вказує, що не має водійського посвідчення.

Стверджує, що при складанні протоколу уповноважена особа не пояснила йому обов'язковість проходження медичного огляду на стан сп'яніння.

На думку апелянта зміст протоколу про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року.

ОСОБА_2 вказує, що судом першої інстанції не проведено повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, зокрема не допитано в судовому засіданні осіб, зазначених в протоколі в якості свідків.

Вивчивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з'ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду,

Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення 19.08.2016 року о 13:00 годині ОСОБА_2 по вул. Київській в м. Вознесенську керував автомобілем «ВАЗ 21013» номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння (розширені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість шкіри). В присутності двох свідків від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння в Центральній районній лікарні відмовився.

В протоколі зазначено, що вказаними діями ОСОБА_2 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1).

Вказаний протокол складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. 296 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395.

Цим спростовуються твердження апелянта щодо незаконності протоколу як доказу по справі.

Факт відмови ОСОБА_2 на вимогу патрульного поліцейського пройти відповідно до встановленого законом порядку огляд на стан наркотичного сп'яніння підтверджений письмовими поясненнями двох свідків: ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Так, в поясненнях ОСОБА_4 вказано, що 19.08.2016 року в м. Вознесенську на вул. Київській в його присутності водію транспортного засобу «ВАЗ 21013» номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2 працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, на що ОСОБА_2 відмовився. Відносно вказаної особи складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП (а.с. 3).

В поясненнях свідка ОСОБА_3 підтверджені ті ж самі обставини, що і в поясненнях свідка ОСОБА_4 (а.с. 2).

Крім того, судом першої інстанції також допитано ще 2 свідка події. Це ОСОБА_5 (інспектор сектору Вознесенського відділу поліції ГУНП України в Миколаївській області) та ОСОБА_6 (дружина ОСОБА_2.).

Згідно пояснень ОСОБА_5 19.08.2016 року в м. Вознесенську по вул. Київській було зупинено автомобіль «ВАЗ 21013» під керуванням ОСОБА_2 Водій мав ознаки наркотичного сп'яніння, проте в присутності двох свідків пройти медичний огляд відмовився.

Свідок ОСОБА_6 пояснювала, що 19.08.2016 року була пасажиром автомобіля «ВАЗ 21013», яким керував її чоловік. Зупинивши автомобіль, працівники поліції в присутності двох свідків запропонували ОСОБА_2 пройти медичний огляд для визначення стану сп'яніння. Поспішаючи додому, її чоловік (ОСОБА_2.) відмовився їхати до лікарні. Весь цей час поряд із патрульними поліцейськими перебували двоє незнайомих чоловіків, але вона не розуміла, що це - свідки.

Крім того, в поясненнях ОСОБА_2 по суті порушення, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, також зазначено, що він відмовляється від медичного огляду (а.с. 1).

З пояснень ОСОБА_2 в суді першої інстанції, а також зі змісту його апеляційної скарги вбачається, що він підтверджує обставини стосовно зупинки транспортного засобу, яким він фактично керував, патрульними поліцейськими 19.08.2016 року та його відмови від проходження в медичному закладі огляду на стан наркотичного сп'яніння (а.с. 21, 25-32).

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Це означає, що вчинення особою хоча би одного з вищевказаних діянь є грубим порушенням безпеки дорожнього руху та тягне за собою передбачену законом адміністративну відповідальність.

По даній справі дії ОСОБА_2, які полягають в ухиленні (відмові) від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння є порушенням п. 2.5 Правил дорожнього руху та містять в собі склад адміністравтиного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Є безпідставним та таким, що не грунтується на законі, твердження апелянта про те, що він не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього взагалі не розповсюджується обов'язок дотримуватися Правил дорожнього руху.

Суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП визнається особа, яка керує транспортним засобом, незалежно від того, чи має вона на це законне право або посвідчення водія.

Матеріали справи містять достатньо даних, які підтверджують факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом «ВАЗ 21013» номерний знак НОМЕР_1 19.08.2016 року о 13:00 годині в м. Вознесенську Миколаївської області по вул. Київській.

Дія Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, розповсюджується на всіх його учасників, в першу чергу на осіб, які керують транспортними засобами. В разі порушення такими особами вказаних Правил вони несуть адміністративну відповідальність, передбачену Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Адміністративна відповідальність за порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху настає за ст. 130 КУпАП.

В ході апеляційного перегляду твердження апелянта ОСОБА_2 щодо неповного та необ'єктивного розгляду, порушення судом першої інстанції матеріальних та процесуальних норм, свого підтвердження не знайшли.

Посилання апелянта на відмову в допиті свідків спростовуються матеріалами справи, а саме журналом судового засідання, відповідно до якого свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 двічі викликалися в судові засідання, повідомили причини неявки, які суд визнав поважними, та постановив слухати справу за відсутністю вказаних осіб, проти чого ОСОБА_2 не заперечував (а.с. 19).

Стягнення за адміністративне правопорушення накладено з урахуванням загальних правил, визначених в ст. 33 КУпАП. При цьому суд першої інстанції врахував характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, пом'якшуючі відповідальність обставини, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, та обрав стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Зважаючи на вищевикладене, оскаржуване рішення є законним, обгрунтованим та вмотивованим, а тому апеляційний суд не знаходить підстав для його скасування.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 жовтня 2016 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області Т.О. Маркова