Постанова № 62528875, 02.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" листопада 2016 р. м. Київ К/800/11665/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: Стародуб О.П. (доповідач), Пасічник С.С., Швець В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Дубенської міської ради Рівненської області на постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 18.12.2013р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2014р. у справі за позовом ОСОБА_4 до управління праці та соціального захисту населення Дубенської міської ради Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про визнання бездіяльності відповідача протиправною, зобов'язання надати статус інваліда війни та видати відповідне посвідчення.

Постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 18.12.2013р., яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2014р., позовні вимоги задоволено.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до статті 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

В ході розгляду справи по суті судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно посвідчення серії НОМЕР_1 позивач є інвалідом ІІІ групи по зору. (а.с.8)

Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 01.02.2013р. встановлено факт каліцтва позивача, а саме те, що отримання каліцтва та настання інвалідності ІІІ групи по зору стало внаслідок проникаючого поранення рогівки лівого ока, що сталося при виконанні позивачем військових (службових) обов'язків у період проходження ним військових зборів на Луцькому учбовому центрі інженерних військ Яворівського полігону Прикарпатського військового округу при військовій частині № 73853 в серпні 1982 року. (а.с. 6).

Згідно довідки до Акту огляду МСЕК серії РВН № 0211169 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності, а причиною цього зазначено каліцтво, внаслідок проникаючого поранення при виконані військових (службових) обов'язків у період проходження військових зборів. (а.с. 7)

Листом від 02.04.2013р. відповідач повідомив позивача про те, що положення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» на нього не поширюються. (а.с.5)

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач став інвалідом внаслідок захворювання, одержаного під час виконання ним службових обов'язків військової служби в період проходження військових зборів, а тому має право на надання йому статусу інваліда війни та отримання відповідного посвідчення.

З такими висновками судів колегія суддів не погоджується з наступних мотивів.

Так, надання статусу інваліда війни відповідно до статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» безпосередньо пов'язано з визначенням самого поняття «ветеран війни», яке міститься у статті 4 цього Закону, а відповідно до частини першої статті 4 цього Закону ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.

В ході розгляду справи судами встановлено, що інвалідність позивача настала внаслідок поранення під час виконання обов'язків військової служби в період проходження військової служби, інвалідність позивача не пов'язана з виконанням обов'язків військової служби в контексті статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (під час воєнних дій), а тому відповідач правомірно відмовив позивачу у встановленні статусу інваліда війни.

Подібна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду України від 06.11.2013р. у справі №21-377а13, від 30.09.2014р. №21-239а14, від 20.01.2015р. №21-528а15.

Відповідно до статті 244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідно до статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені і повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права. що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, які прийняті з порушенням норм матеріального права та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 229, 230, 232, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Дубенської міської ради Рівненської області задовольнити.

Постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 18.12.2013р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2014р. у даній справі скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_4 до управління праці та соціального захисту населення Дубенської міської ради Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.

Судді: О.П. Стародуб

С.С. Пасічник

В.В. Швець