Ухвала суду № 62527403, 08.11.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

08 листопада 2016 року Справа № 908/6062/15

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Васищак І.М. і Студенець В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Токмацької міської ради, м. Токмак Запорізької області (далі - Міська Рада ),

постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.06.2016

зі справи № 908/6062/15

за позовом Міської Ради

до: комунального підприємства "Токмак теплоенергія" Токмацької міської ради, м. Токмак Запорізької області;

публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ (далі - Компанія),

про визнання права власності на майно, виключення майна з акта опису та звільнення з-під арешту,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні Компанії: відділ державної виконавчої служби Токмацького міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області, м. Токмак Запорізької області;

відділ примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, м. Запоріжжя,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.09.2016 первісну касаційну скаргу було повернуто скаржникові на підставі пункту 4 частини першої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Міська Рада повторно звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 23.09.2016 № 506 (разом з клопотанням про поновлення строку її подання), в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.06.2016, а рішення господарського суду Запорізької області від 23.02.2016 залишити в силі.

Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до частини четвертої статті 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

За приписами частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон) за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 120 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Як зазначено у підпункті 2.15 пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (зі змінами), законом передбачено сплату судового збору, зокрема, з касаційної скарги на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина.

У даному разі позов містить вимоги майнового та немайнового характеру, отже, у поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 5 061,60 грн. (3 600 грн. + 1 461,60 грн.), фактично ж за платіжним дорученням від 01.07.2016 № 214 перераховано лише 3 222 грн. судового збору.

Таким чином, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі.

Пунктом 4 частини першої статті 1113 ГПК України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Керуючись пунктом 4 частини першої і частиною другою статті 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.06.2016 зі справи № 908/6062/15 повернути Токмацькій міській раді.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Васищак

Суддя В. Студенець