Вирок № 62526621, 07.11.2016, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/13776/16-к

Провадження № 1-кп/344/548/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2016 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Зеленко О.В.,

з участю секретаря Караїм Ю.В.,

прокурора Мельника В.М.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Івано-Франківську кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Красіїв Монастириського району Тернопільської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1, українця, громадянина України, одруженого, непрацюючого, пенсіонера, з вищою освітою, раніше не судимого, РНОКПП НОМЕР_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 вчинив одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Злочин вчинено за наступних обставин.

Згідно наказу №76 о/с від 17.04.2007 ОСОБА_2 присвоєно спеціальне звання полковник внутрішньої служби, а відповідно до наказу ДПтСУ від 31.12.2014 №203 о/с-14 його призначено на посаду першого заступника начальника управління Державної пенітенціарної служби України в Івано-Франківській області.

Працюючи на посаді першого заступника начальника управління Державної пенітенціарної служби України в Івано-Франківській області (надалі УДПтСУ в Івано-Франківській області), ОСОБА_2 відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є працівником правоохоронного органу, а відповідно до ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення.

В один із днів серпня 2016 року житель міста Івано-Франківська ОСОБА_3, під час зустрічі із своїм знайомим ОСОБА_4, повідомив останньому, що шукає роботу. В розмові ОСОБА_4 запевнив ОСОБА_3, що має знайомого, який працює в УДПтСУ в Івано-Франківській області і поцікавиться у нього чи зможе той посприяти ОСОБА_3 у працевлаштуванні в системі органів УДПтСУ в Івано-Франківській області, на що ОСОБА_3 погодився.

З метою вирішення питання про працевлаштування ОСОБА_3 у системі органів УДПтСУ в Івано-Франківській області, ОСОБА_4, у серпні 2016 прибув до УДПтСУ в Івано-Франківській області за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Коновальця, 70 В, де у кімнаті для прийому громадян, що знаходиться на першому поверсі в адміністративній будівлі вказаної установи, зустрівся із своїм знайомим - першим заступником начальника УДПтСУ в Івано-Франківській області полковником внутрішньої служби ОСОБА_2

Під час розмови ОСОБА_2, діючи умисно, переслідуючи корисливі мотиви, повідомив ОСОБА_4, що зможе вплинути на будь - кого із керівників установ виконання покарань, що розташовані на території області і таким чином посприяти у якнайшвидшому вирішенні питання щодо працевлаштування ОСОБА_3 у системі органів УДПтСУ в Івано-Франківській області за умови передачі йому неправомірної вигоди, на що ОСОБА_4 погодився.

28.08.2016 ОСОБА_4 зустрівся із ОСОБА_3 і вони домовилися про спільну зустріч із ОСОБА_2 31.08.2016 року. У зв'язку із тим, що ОСОБА_4 не зміг прибути у місто Івано-Франківськ 31.08.2016, то зустріч було перенесено на 01.09.2016 року.

01.09.2016 ОСОБА_4 зустрівся із ОСОБА_3 у місті Івано-Франківську, після чого вдвох прибули до приміщення УДПтСУ в Івано-Франківській області за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Коновальця, 70 В.

Близько 07 год. 40 хв. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на вулиці біля приміщення УДПтСУ в Івано-Франківській області зустрілися із ОСОБА_2 та на його запрошення пройшли до кімнати для прийому громадян, що знаходиться в адміністративній будівлі вказаної установи.

Під час розмови, ОСОБА_2 переконав ОСОБА_3 у доцільності його працевлаштування в Івано-Франківську УВП №12. В подальшому ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, запросив до кімнати для прийому громадян старшого інспектора (з виховної та психологічної роботи) сектору по роботі з персоналом УДПтСУ в Івано-Франківській області ОСОБА_5, якому дав вказівку допомогти ОСОБА_3 підготувати необхідні документи на проходження військово-лікарської комісії для подальшого працевлаштування у Івано-Франківську УВП № 12.

На виконання вказівок ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ОСОБА_5 вийшли із кімнати для прийому громадян залишивши ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на одинці.

У подальшому ОСОБА_4, на виконання попередніх домовленостей із ОСОБА_2, передав останньому неправомірну вигоду - грошові кошти у сумі 500 доларів США, що згідно курсу НБУ на момент одержання становить 13 307,97 грн., які ОСОБА_2 одержав та прийняв, після чого поклав їх у свою сумку.

Таким чином, ОСОБА_2, будучи працівником правоохоронного органу, діючи умисно 01.09.2016 одержав від ОСОБА_4 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 500 доларів США, що згідно курсу НБУ на момент одержання становить 13 307,97 грн., за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави - начальника Івано-Франківської УВП №12, членів кадрової комісії Івано-Франківської УВП №12 та працівників сектору по роботі з персоналом Івано-Франківської УВП №12 щодо працевлаштування ОСОБА_3 у Івано-Франківську УВП №12 Управління державної пенітенціарної служби України в Івано-Франківській області.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав, повністю підтвердив обставини вчиненого злочину відповідно до викладеного в обвинувальному акті. Так, ОСОБА_2 суду показав, що відповідно до наказу ДПтСУ від 31.12.2014 призначений на посаду першого заступника начальника управління Державної пенітенціарної служби України в Івано-Франківській області. Із ОСОБА_4 був знайомий упродовж 10 років, а з ОСОБА_3 не знайомий. Нестача кадрів у пенітенціарній службі становила 30%, шукали працівників. 01.09.2016 близько 08 год у приміщенні УДПтСУ в Івано-Франківській області у м.Івано-Франківську по вул.Коновальця, 70В одержав у ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 500 доларів США за вплив на прийняття рішення працівниками УВП №12 щодо працевлаштування ОСОБА_3 У вчиненому щиро розкаявся, просив врахувати його стан здоров'я, призначити йому покарання, не пов'язане з позбавленням волі, у виді штрафу в мінімальному розмірі.

На підставі ч.3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованого йому злочину знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 369-2 КК України як одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, дані про особу винного, зокрема те, що обвинувачений за місцем проживання та за місцем роботи характеризується позитивно, неодноразово заохочувався за зразкове виконання службових обов'язків, не судимий, не працює, пенсіонер за вислугою років, одружений, на обліках ОНД та ОПНЛ №3 не перебуває; стан здоров'я обвинуваченого, його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину як обставини, що пом'якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

За таких обставин, враховуючи особу обвинуваченого, обставини вчинення злочину, позицію прокурора, що просив призначити покарання обвинуваченому у виді штрафу у розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позицію обвинуваченого та захисника, що просили призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу у мінімальному розмірі, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе призначити йому покарання в межах санкції ч.2 ст. 369-2 КК України у виді штрафу, оскільки таке покарання є достатнім, справедливим і необхідним для його виправлення та для запобігання вчиненню злочинів як ним, так і іншими особами.

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз відповідно до ч.2 ст.124 КПК України покласти на обвинуваченого.

Підстав для зміни чи скасування обраного щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу - застави до набрання вироком законної сили не вбачається.

Питання речових доказів слід вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд-

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1500 (одну тисячу п'ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 25500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) гривень.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід - заставу ОСОБА_2 залишити без змін. Після набрання вироком законної сили заставу у розмірі 248040 грн, внесену 03.09.2016 як запобіжний захід за ОСОБА_2 у даному кримінальному провадженні - повернути заставодавцю ОСОБА_6.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави із зарахуванням на рахунок №31254296102902 в ДКС України, МФО 820172 ЄДРПОУ 23272864, код класифікації доходів: 24060300 "Інші надходження", - 6606 гривень 00 копійок процесуальних витрат у кримінальному провадженні за проведення експертиз №4403 від 19.09.2016, №4404 від 19.09.2016, №4402 від 19.09.2016.

Речові докази - грошові кошти в сумі 500 доларів США (постанова від 02.09.2016) - повернути ОСОБА_4; речові докази згідно двох постанов від 12.09.2016, що передані на відповідальне зберігання ОСОБА_2 - вважати повернутими обвинуваченому ОСОБА_2; передані на відповідальне зберігання уповноваженому представнику УДПтСУ в Івано-Франківській області - вважати повернутими УДПтСУ в Івано-Франківській області; оригінал картки платника податків ОСОБА_3 - вважати повернутими ОСОБА_3; копію паспорта ОСОБА_3, характеристику ОСОБА_2, довідку про перебування ОСОБА_2 на робочому місці - зберігати при матеріалах кримінального провадження сторони обвинувачення; наплічну сумку згідно постанови від 02.09.2016 - повернути ОСОБА_2; ватні тампони зі змивами та взірці препарату «Светлячок-М» (постанова від 02.09.2016) - знищити; відеокамеру «Sony Handycam» та флешнакопичувач Kingston 16Gb (постанова від 30.09.2016) - повернути в УЗЕ в Івано-Франківській області ДЗЕ України, мобільний телефон марки «HTC beatsaudio CE 0682» (постанова від 30.09.2016) - повернути ОСОБА_2; флеш накопичувачі №325т, №326т, №327т, №328т не таємно, 352/1, №352/2 не таємно (постанова від 19.10.2016) - зберігати при матеріалах кримінального провадження сторони обвинувачення.

Арешт, накладений ухвалами слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 02.09.2016 на майно ОСОБА_2, а саме: диктофон «Оlympus» DIGITAL VOICE RECORDER VN 120C; пристрій «Savetek»; ноутбук марки «НР 635» №058А100000004С10002600000 з акумуляторною батареєю MU06 та кабелем живлення; сумку чорного кольору; грошові кошти в сумі 4650 грн.; ноутбук марки «НР» ТW 13302048 сірого кольору із зарядним пристроєм; планшет марки «APPLE» сірого кольору , модель А1430; відеореєстратор чорного кольору з флеш носієм 8 Гб, кліше з підписом - до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Суддя О.Зеленко