Ухвала суду № 62525108, 02.11.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

2 листопада 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І.,суддів:Кривенди О.В., Прокопенка О.Б.,розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Таламус Лтд» (далі - Товариство) про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 8 червня 2016 року у справі за позовом Товариства до Одеської митниці ДФС (далі - Митниця) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови, визнання протиправними дій посадової особи щодо винесення спірних рішень та картки відмови,

встановила:

Вищий адміністративний суд України постановою від 8 червня 2016 року скасував постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 3 листопада 2015 року й постановив нове рішення - про відмову в задоволенні позову.

Не погодившись з постановою Вищого адміністративного суду України, Товариство подало заяву про її перегляд Верховним Судом України з установленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах положень частин другої та третьої статті 53, статті 58 Митного кодексу України, що, на думку заявника, підтверджується рішенням суду касаційної інстанції від 29 вересня 2016 року (справа № К/800/977/16 )

У заяві робиться посилання й на дві постанови Верховного Суду України від

31 березня 2015 року (справи №№ 21-53а15, 21-127а15 відповідно), які, на думку заявника, підтверджують невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

У рішенні суду касаційної інстанції, про перегляд якого подано заяву, та у рішеннях, наданих для порівняння, йдеться про застосування одних й тих самих норм митного законодавства, які регулюють відносини, пов'язані з визначенням митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, заявленням, документальним підтвердженням та декларуванням митної вартості, а також з контрольними повноваженими митних органів перевіряти правильність визначення митної вартості та коригувати її. Зі змісту цих рішень випливає, що в основі того чи того правозастосування лежать відмінні між собою фактичні обставини (різна доказова база), які зумовили відповідне трактування і застосування зазначених норм права й ухвалення судових рішень, які за юридичним значенням не можна визнати неоднаковими.

Викладене дає підстави вважати, що рішення суду касаційної інстанції, додане на обґрунтування заяви, ухвалене цим судом за інших фактичних обставин справи, а отже не підтверджує наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

У правових висновках Верховного Суд України від 31 березня 2015 року наведено аналіз норм матеріального права, неоднаковість застосування яких оспорюється у заяві. Зокрема, йдеться про те, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження мають здійснювати у спосіб, визначений законом: витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості мають право тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. З огляду на конкретні обставини справ, що зумовили застосування норм митного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, Верховний Суд України не виявив не правильного їх розуміння і, зважаючи на те, що декларант надав усі необхідні документи для визначення митної вартості товару, надані документи не містили розбіжностей і підтверджували ціну товару, погодився з рішенням суду касаційної інстанції.

У рішенні, про перегляд якого подано заяву, не наведено тлумачення норм матеріального права, які відрізняються від їх точного нормативного розуміння та правозастосовного висновку, сформульованого у постановах Верховного Суду України.

Зазначені обставини в розумінні положень пунктів 1, 5 частини першої статті 237, пункту 3 частини другої статті 239 КАС дають підстави вважати заяву необґрунтованою і такою, що унеможливлює допуск справи до провадження Верховного Суду України.

З огляду на вкладене, керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України,

ухвалила:

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Таламус Лтд» до Одеської митниці ДФС

про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови, визнання протиправними дій посадової особи щодо винесення спірних рішень та картки відмови для перегляду постанови Вищого адміністративного суду України від 8 червня 2016 року.

Суддя-доповідачМ.І. Гриців

Судді: О.В. Кривенда

О.Б. Прокопенко