Ухвала суду № 62525093, 24.10.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

24 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Кривенди О.В.,суддів:Волкова О.Ф., Прокопенка О.Б., -

розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Ізмаїльської міської ради, виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, про визнання незаконним рішення,

в с т а н о в и л а:

19 серпня 2016 року ОСОБА_4, посилаючись на наявність підстав, установлених пунктами 1, 2, 5 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), подав до Верховного Суду України заяву про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду україни від 21 червня 2016 року у вищезгаданій справі.

2 вересня 2016 року суддею Верховного Суду України Маринченком В.Л. постановлено ухвалу про залишення заяви без руху через її недоліки.

На виконання цієї ухвали до Верховного Суду України надійшла заява ОСОБА_4 разом з документом про сплату судового збору.

Згідно з розпорядженням в.о. керівника апарату Верховного Суду України

від 4 жовтня 2016 року було призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи, за яким її визначено судді Кривенді О.В.

10 жовтня 2016 року зазначену заяву разом із долученими матеріалами передано судді-доповідачу.

У заяві ОСОБА_4 посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статтей 2, 5, 80, 123, 124 Земельного кодексу України та статтей 2, 3, 17 КАС.

На обґрунтування заяви додано копії рішень Вищого адміністративного суду України від 28 травня 2015 року, 21 та 27 січня, 11 та 18 лютого 2016 року (справи №№ К/800/48058/13, К/800/48296/13, К/800/50333/13, К/800/32456/14, К/800/28034/15, К/800/14451/13, К/800/21963/13 відповідно), які, на думку заявника підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм права та копію постанови Верховного Суду України від 13 липня

2016 року - на підтвердження невідповідності оскаржуваного судового рішення викладеному у цій постанові висновку.

Верховний Суд України вже вирішував питання усунення розбіжностей у застосуванні касаційним судом норм права у спорах цієї категорії і, зокрема, у постанові від 29 вересня 2015 року (справа № 21-345а15) зазначив, що позов, предметом якого є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї, не може бути розглянуто за правилами КАС.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

Наведене свідчить про необґрунтованість поданої ОСОБА_4 заяви.

Враховуючи викладене та керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску справи за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Ізмаїльської міської ради, виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, про визнання незаконним рішення за заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 червня 2016 року.

Головуючий О.В. Кривенда Судді: О.Ф. Волков О.Б. Прокопенко