Ухвала суду № 62525055, 03.11.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

3 листопада 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І.,суддів:Кривенди О.В., Прокопенка О.Б.,розглянувши заяву Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - ОДПІ) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 квітня 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ім. Довженка» (далі - Товариство) до ОДПІ про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

установила:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 18 квітня 2016 року відмовив у відкритті касаційного провадження на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 1 березня 2016 року про задоволення позову.

Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України, ОДПІ подала заяву про її перегляд Верховним Судом України з установленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що, на думку заявника, підтверджується двома рішеннями суду касаційної інстанції від 6 липня 2016 року (справи №№ К/800/35263/13, К/800/41214/15 відповідно).

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Із зіставлення правового висновку рішення, про перегляд якого подано заяву, з рішенням від 6 липня 2016 року (справа № К/800/41214/15), на яке робиться посилання як на приклад неоднаковості у правозастосуванні, випливає, що в основі кожного з них лежать конкретні фактичні обставини, які залежно від їх повноти, характеру, об'єктивності, юридичного значення, в оскарженому рішенні були оцінені як такі, що документально підтверджують фактичність та товарність господарських операцій, здійснення яких давало право платнику податку віднести суми податку до податкового кредиту, а в порівняному рішенні - як такі, що не давали для цього підстав.

У постанові Вищого адміністративного суду України від 6 липня 2016 року (справа № К/800/35263/13), яке теж надано на підтвердження заявленої позицій, суд касаційної інстанції, на підставі пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР«Про оподаткування прибутку підприємства» та підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» визнав правомірним донарахування Товариству грошових зобов'язань з податку на прибуток, ПДВ, оскільки позивач не надав всі первинні документи, що стосуються господарських операцій з контрагентами.

Викладене дає підстави вважати, що рішення суду касаційної інстанції, додані на обґрунтування заяви, в одних випадках містять відмінне нормативне правове регулювання, в інших - ухвалені за несхожих фактичних обставин, а отже не підтверджують наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

З огляду на викладене, керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

ухвалила:

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ім. Довженка» до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 квітня 2016 року.

Суддя-доповідачМ.І. Гриців

Судді:О.В. Кривенда

О.Б. Прокопенко