Ухвала суду № 62525038, 02.11.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/1307/16

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурія О.В.,

- Крусяна А.В.,

при секретарі судового засідання Макогон С.А.,

за участю представника позивача Подокопного С.А.,

представників відповідача Шуваєвої А.В., Фірсової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Одесі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2016р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональні комунікації" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Одесі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

24.03.2016р. товариство з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональні комунікації" звернулось з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Одесі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби (далі - ДПІ) про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих 01.12.2015р.: № 0000494200 про збільшення податку на прибуток, № 0000514200 про збільшення ПДВ та № 0000524200 про зменшення розміру від'ємного значення з ПДВ, які прийняті за результатами планової перевірки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки податкового органу про заниження податку на прибуток внаслідок заниження доходу від діяльності, що підлягає патентуванню, заниження ПДВ внаслідок не оподаткування ПДВ операцій по придбанню програмного продукту від нерезидента Alkatel-Lucent International (Франція), здійсненню безтоварних операцій з контрагентами: ТЗОВ «Стек-комп'ютер», ТОВ «Сайланд», ТОВ ІВФ «Спецтехстрой», ТОВ «Орієнтир», ПП «БКМ», Фірма «Діаль-Сервіс», ТОВ «Альфа Трейд-к», ТОВ «ТРК ОНЮА «Академія», ВАТ «Нафтовик» ТОВ «Норман А», ТОВ БК «Мештер-буд», ПП. «БКМ», Фірма «Діаль-сервіс», ПП «Селтек», ТОВ «Сахар Реклама», ПП «Енергодар Т», ТОВ ТД «Грекова», ТОВ БК «Січеслав», ТОВ СД «Профзв'язок», ПП «Антакс Е», ТОВ «Вектор телекомунікацій», ТОВ «Модуль сервіс», ТОВ «Перша інвестиційна спілка», ТОВ «Станкотехімпорт ЛТД», ПП «Січ -Запоріжжя», ПП «Сіес-Лайн», ПРАТ «Ідс аква сервіс», ТОВ «Укртауер», ТОВ «Інтеграл» ґрунтуються на невірному тлумаченні норм податкового законодавства та припущеннях.

Відповідач заперечував проти позову, посилаючись на законність та правомірній дій органу ДПІ при проведенні перевірки та прийнятті оскаржуваних повідомлень-рішень. На підставі викладеного, просив у позові відмовити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2016 року позов задоволений повністю.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову - про відмову у позові в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлені та вбачаються з матеріалів справи наступні обставини.

В ході проведення планової виїзної перевірки ТОВ "Інтертелеком" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2013р. по 31.12.2014р., за результатами якої 10.11.2015р. складений акт № 61/28-08-42/30109015/5, встановлені в т.ч. порушення:

- п.135.1, п.135.2, пп.135.5.15, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.152.1, п.152.2 ст.152, п.138.2, п.138.4 ст.138, пп.139.1.1 п.139.1 ст.139, пп.140.1.1, пп.140.1.6 п.140.1 ст.140, п.150.1 ст.150, п.161.2 ст.160 ПК України, внаслідок чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2013-2014рр. на суму 313 133 196 грн.,

- п.152.1, п.152.2 ст.152 ПК України, внаслідок чого занижено податок на прибуток, що підлягає патентуванню за 3013-2014рр. на суму 136 131 263 грн.,

- п.187.8 ст.187, п.190.2 ст.190, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.199.1 ст.199, пп.201.6 ст.201, п.208.3 ст.208 ПК України, в результаті чого встановлено заниження ПДВ на суму 29 095 040 грн. та завищення у грудні 2014р. від'ємного значення на 3 913 484,36 грн.

До висновку про заниження податку на прибуток ДПІ прийшла внаслідок заниження позивачем доходу від діяльності, що підлягає патентуванню, заниження ПДВ внаслідок не оподаткування ПДВ операцій по придбанню програмного продукту від нерезидента Alkatel-Lucent International (Франція), заниження валових витрат та ПДВ через здійснення безтоварних операцій з контрагентами: ТЗОВ «Стек-комп'ютер», ТОВ «Сайланд», ТОВ ІВФ «Спецтехстрой», ТОВ «Орієнтир», ПП «БКМ», Фірма «Діаль-Сервіс», ТОВ «Альфа Трейд-к», ТОВ «ТРК ОНЮА «Академія», ВАТ «Нафтовик» ТОВ «Норман А», ТОВ БК «Мештер-буд», ПП. «БКМ», Фірма «Діаль-сервіс», ПП «Селтек», ТОВ «Сахар Реклама», ПП «Енергодар Т», ТОВ ТД «Грекова», ТОВ БК «Січеслав», ТОВ СД «Профзв'язок», ПП «Антакс Е», ТОВ «Вектор телекомунікацій», ТОВ «Модуль сервіс», ТОВ «Перша інвестиційна спілка», ТОВ «Станкотехімпорт ЛТД», ПП «Січ -Запоріжжя», ПП «Сіес-Лайн», ПРАТ «Ідс аква сервіс», ТОВ «Укртауер», ТОВ «Інтеграл».

За висновками акту перевірки 01.12.2015р. ДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення:

- № 0000494200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 47614 282,50 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 38 091 426 грн. та штрафними санкціями 9 522 856,5 грн.,

- № 0000514200 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на суму 43 642 560,46 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 29 095 040,31 грн. і штрафними санкціями 14 547 520,17 грн.,

- № 0000524200 про зменшення від'ємного значення з ПДВ за грудень 2014 року на 3 913 484,36 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості та незаконності прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції на підставі наступного.

З матеріалів справи, а також з додаткових пояснень ДПІ в ході апеляційного розгляду вбачається, що на визначення податку на прибуток за ППР № 0000494200 вплинули обставини заниження позивачем доходу на 208 626 996 грн. від діяльності, що підлягає патентуванню. При цьому ДПІ виходила з того, що оскільки позивачем не ведеться окремий облік доходу, що підлягає патентуванню, здійснення розрахунку податку на прибуток проводиться із розміру загального доходу.

Відповідно до п.152.2. ст.152 ПК України платник податку, який проводить діяльність, що підлягає патентуванню відповідно до розділу XII цього Кодексу, зобов'язаний окремо визначати податок від кожного виду такої діяльності та окремо визначати податок від іншої діяльності. З цією метою ведеться окремий облік доходів, отриманих від діяльності, що підлягає патентуванню, та витрат, пов'язаних з веденням діяльності з урахуванням від'ємного значення як результату розрахунку об'єкта оподаткування.

Види діяльності, на проведення яких необхідно придбавати патенти, визначені пп.267.1.1 п.267.1 ст.267 ПК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), серед яких є торговельна діяльність у пунктах продажу товарів.

З акту перевірки вбачається, що ТОВ "Інтертелеком" у перевіряємому періоді проводив діяльність, що підлягає патентуванню (стор.87 акту). Перевіркою ДПІ встановлено, що на формування доходу від операційної діяльності мало вплив здійснення операцій по наданню послуг зв'язку і Інтернету фізичним і юридичним особам, телекомунікаційних послуг іншим операторам, операцій по реалізації товарів, які пов'язані з наданням телекомунікаційних послуг (стор.8 акту).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що центри обслуговування абонентів, при відкритті яких придбавались торгові патенти, насамперед виконують функції підключення абонентів до мережі оператора, надання різного роду інформації та прийом плати за телекомунікаційні послуги. Обладнання, яке реалізується споживачам, є безпосередньо додатком до різного роду акцій, в ході яких залучаються абоненти до мережі оператора.

Таким чином, основна маса коштів, отриманих підприємством і проведених через РРО, це кошти в оплату за надання телекомунікаційних послуг, що є основним видом діяльності позивача, а не за придбання абонентського обладнання, на продаж якого позивачем придбавались патенти.

В ході перевірки встановлено та заперечується позивачем, що ним не вівся окремо облік доходів, що підлягає патентуванню. Разом з тим, вказані обставини не дають підстав податковому органу для ототожнення загального доходу підприємства з доходом від діяльності, що підлягає патентуванню.

ДПІ при проведенні планової перевірки, в розпорядження якої були усі первинні документи, що підтверджують обсяги проданого обладнання (терміналів, модемів тощо) та облікові бухгалтерські регістри, по яких можна ідентифікувати доходні та витратні показники від цього виду діяльності, не встановила фактичних обсягів здійснення підприємством діяльності, що підлягає патентуванню.

Судова колегія враховує, що економічним експертним дослідженням № 0020/12/2015 консалтингового центру "Експерт", який складений 24.03.2016р. судовим експертом Хомутенко В.П. на замовлення представника ТОВ "Інтертелеком", встановлено, що висновки ДПІ в акті перевірки від 10.11.2015р. № 61/28-08-42/30109015/5 щодо заниження ТОВ "Інтертелеком" податку на прибуток від діяльності, що підлягає патентуванню, нормативно і документально не підтверджуються (т.1 а.с. 32-68).

Такий висновок зроблений експертом на підставі аналізу журналу проводок по балансовим рахункам 301 "Каса в національній валюті", 311 "Поточний рахунок", 681 "Розрахунки за авансами одержаними", 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями", 701 "Дохід від реалізації готової продукції", 702 "Дохід від реалізації товарів".

На дослідження надані також реєстри первинних документів по господарським операціям з роздрібного продажу телекомунікаційного обладнання за готівкові кошти та банківськими платіжними картками із використанням РРО.

За результатами аналізу встановлено, що загальний обсяг доходів від реалізації телекомунікаційного обладнання у роздрібній торгівлі із використанням РРО за перевіряємий період становить 41 814 677,48 грн., який за вирахуванням сум ПДВ перевищує встановлений перевіркою обсяг доходів (208 626 996 грн.) на 173 781 431,44 грн. (стор.26 висновку). Собівартість реалізованого телекомунікаційного обладнання та суму інших витрат, пов'язаних із діяльністю, що підлягає патентуванню, за результатами аналізу регістрів бухгалтерського обліку - журналу проводок по рахункам 901 "Собівартість реалізованої готової продукції", 902 "Собівартість реалізованих товарів", 943 "Собівартість реалізованих виробничих запасів", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 94 "Інші витрати операційної діяльності", реєстрів первинних документів, податкових накладних по податку на прибуток за три квартали 2013 року, за 2013 рік, за 2014 рік, є значно вищою ніж дохід від цієї діяльності (61 344 298,59 грн.). Тому експерт прийшов до висновку, що за період з 01.07.2013р. по 31.12.2014р. від діяльності, яка підлягала патентуванню, мало від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток, тобто від цієї діяльності мали місце збитки (стор.36 висновку).

Доводи апелянта, що на вимогу податкової інспекції надати окремий облік доходів та витрат діяльності, позивач надав лише копії звітів про використання РРО та КОРО, що не давало можливості відокремити дохід від діяльності, яка підлягає патентуванню, не спростовує висновків суду, оскільки в ході проведення планової виїзної перевірки податковий орган мав в розпорядженні усі первинні документи та регістри бухгалтерського обліку. Будь-яких фактів відмови посадових осіб ТОВ "Інтертелеком" у наданні документів актом перевірки не зафіксовано.

Аналіз наведених обставин дає судовій колегії підстав для висновку, що відсутність об'єкту оподаткування податком на прибуток від діяльності, що підлягає патентуванню, унеможливлює підтвердження донарахованого податковим повідомленням-рішенням № 0000494200 податку на прибуток.

Надаючи оцінку правомірності і законності ППР № 0000514200 і № 0000524200, якими відповідно донараховано ПДВ та зменшений розмір від'ємного значення ПДВ, судова колегія враховує, що такі рішення прийняті за висновками акту перевірки щодо заниження ПДВ внаслідок не оподаткування ПДВ операції по придбанню програмного продукту від нерезидента Alkatel-Lucent International (Франція), а також не підтвердження господарських операцій позивача з ТЗОВ «Стек-комп'ютер», ТОВ «Сайланд», ТОВ ІВФ «Спецтехстрой», ТОВ «Орієнтир», ПП «БКМ», Фірма «Діаль-Сервіс», ТОВ «Альфа Трейд-к», ТОВ «ТРК ОНЮА «Академія», ВАТ «Нафтовик» ТОВ «Норман А», ТОВ БК «Мештер-буд», ПП. «БКМ», Фірма «Діаль-сервіс», ПП «Селтек», ТОВ «Сахар Реклама», ПП «Енергодар Т», ТОВ ТД «Грекова», ТОВ БК «Січеслав», ТОВ СД «Профзв'язок», ПП «Антакс Е», ТОВ «Вектор телекомунікацій», ТОВ «Модуль сервіс», ТОВ «Перша інвестиційна спілка», ТОВ «Станкотехімпорт ЛТД», ПП «Січ -Запоріжжя», ПП «Сіес-Лайн», ПРАТ «Ідс аква сервіс», ТОВ «Укртауер», ТОВ «Інтеграл».

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Інтертелеком» уклало контракти на поставку телекомунікаційного обладнання та програмного забезпечення від 15.03.2013 № RUT0307516 та від 15.11.2013 № RUT03008261 з нерезидентом Alcatel-Lucent International (Франція) (т.16 а.с. 5-40, 242-284).

Згідно з п. 26-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання програмної продукції.

Для цілей цього пункту до програмної продукції відносяться:

- результат комп'ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп'ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів;

- криптографічні засоби захисту інформації.

За умовами контрактів з Alkatel-Lucent, предметом поставки є, крім телекомунікаційного обладнання, і програмне забезпечення, яке вказане окремою позицією в специфікації і в документах поставки. Згідно акту передачі ліцензій до вказаних договорів передано програмне забезпечення/ліцензії та вказано скільки примірників програмного забезпечення передано.

Таким чином, судом першої інстанції вірно зроблений висновок, що операції з постачання програмного забезпечення згідно контракту з Alkatel-Lucent звільняються від оподаткування ПДВ.

Крім того, відповідно до консультації Міндоходів України від 07.10.2013р. № 536, операції із постачання примірників програмної продукції, що здійснюється одночасно з наданням ліцензій на право використання комп'ютерної програми, від нерезидента резиденту на митну територію України не оподатковуються ПДВ.

Доводи апелянта, що програмне забезпечення є невід'ємною частиною обладнання, що поставляється, а тому на його поставку не розповсюджуються пільги, передбачені п. 26-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, спростовується вищенаведеним.

Податковим органом не враховано, що програмне забезпечення отримано за окремими актами прийому передачі, а не у складі обладнання. Більш того, позивач зазначає, що отримане програмне забезпечення встановлюють не на те саме обладнання, що поставляється, а на існуюче серверне обладнання для встановлення зв'язку та обміну даними між сервером та новим обладнанням, тому вказане програмне забезпечення ніяк не може бути у складі будь-якого обладнання.

Оцінюючи правомірність дій ТОВ "Інтертелеком" щодо відображення у податкової звітності з ПДВ операцій з ТЗОВ «Стек-комп'ютер», ТОВ «Сайланд», ТОВ ІВФ «Спецтехстрой», ТОВ «Орієнтир», ПП «БКМ», Фірма «Діаль-Сервіс», ТОВ «Альфа Трейд-к», ТОВ «ТРК ОНЮА «Академія», ВАТ «Нафтовик» ТОВ «Норман А», ТОВ БК «Мештер-буд», ПП. «БКМ», Фірма «Діаль-сервіс», ПП «Селтек», ТОВ «Сахар Реклама», ПП «Енергодар Т», ТОВ ТД «Грекова», ТОВ БК «Січеслав», ТОВ СД «Профзв'язок», ПП «Антакс Е», ТОВ «Вектор телекомунікацій», ТОВ «Модуль сервіс», ТОВ «Перша інвестиційна спілка», ТОВ «Станкотехімпорт ЛТД», ПП «Січ -Запоріжжя», ПП «Сіес-Лайн», ПРАТ «Ідс аква сервіс», ТОВ «Укртауер», ТОВ «Інтеграл», судова колегія враховує, що порядок формування та нарахування податкового кредиту та валових витрат у періодах, що перевірялись визначався ст.ст.138,139,198 ПК України, відповідно до яких не дозволяється включати до складу валових витрат та податкового кредиту суми, які не підтверджені належним чином оформленими первинними документами (розрахункові, платіжні та інші документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку), а також суми витрат на придбання або виготовлення товарів та послуг, які не підлягають використанню в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податків.

Позивачем як до перевірки, так і до суду першої інстанції надані первинні документи по операціям із зазначеними контрагентами-постачальниками по отриманню товару та послуг (робіт), які суд першої інстанції вважав достатніми для підтвердження реальності вказаних операцій.

При цьому судова колегія враховує, що позивачем доведена не лише реальність укладених операції, а й використання отриманих товарів, робіт (послуг) у власній господарській діяльності, зміну матеріальних активів, оскільки наданий товар та послуги оплачені в повному обсязі.

З урахуванням закріпленої в ст.204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст.71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, ДПІ повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з придбання товару від зазначених контрагентів в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою завищення валових витрат та податкового кредиту без фактичного отримання від них товарів. Але такі дії тягнуть за собою кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України для тих, хто їх вчиняє.

У даній справі ДПІ не посилається на факти вчинення представниками сторін по договорам таких дій, і не надає докази притягнення їх до відповідальності за такі дії.

Доводячи нереальність господарських операцій позивача із вказаними контрагентами, податковий орган посилається на наявність податкової інформації про розбіжності між податковим кредитом позивача та податковими зобов'язаннями контрагентів-постачальників згідно бази даних Податковий блок "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", які виникли на підставі актів перевірок ДПІ про проведення зустрічних звірок (неможливості проведення зустрічних звірок), актів перевірок з питань дотримання податкового законодавства контрагентів-постачальників.

Судова колегія зазначає, що певні порушення податкового законодавства контрагентом позивача не тягнуть за собою негативні наслідки для платника податків у вигляді зменшення податкового кредиту чи валових витрат по операціям з таким контрагентом.

Крім того, встановлені податковим органом будь-які факти незаконної діяльності контрагента платника податків повинні оцінюватися судом з урахуванням можливої обізнаності позивача щодо таких обставин, або наявної у позивача реальної можливості з'ясувати їх.

Докази, які б підтвердили той факт, що позивач був обізнаний про обставини діяльності контрагента-постачальника, в матеріалах справи відсутні.

Податковим органом при прийнятті ППР щодо збільшення позивачу ПДВ не доведені обставини, що за наслідками актів перевірок його контрагентів-постачальників прийняті податкові повідомлення-рішення, що в свою чергу, відповідно до абз.5 п.86.7 ст.86 ПК України, яка діє з 01.09.2105р., унеможливлює використання такої податкової інформації при проведенні перевірки ТОВ "Інтертелеком".

Апеляційна скарга містить незгоду з позицією суду першої інстанції в частині оцінки правомірності формування позивачем податкового кредиту лише по контрагентам ТОВ "Вектор телекомунікацій", ТОВ "Модуль Сервіс", ТОВ "Станкотехноімпорт", ПП "Січ-запоріжжя" та ТОВ "Укртауер". Таким чином, судова колегія вважає, що відповідач погодився з висновками суду про підтвердження товарності операцій позивача з іншими контрагентами, зазначеними в акті перевірки, а саме ТЗОВ «Стек-комп'ютер», ТОВ «Сайланд», ТОВ ІВФ «Спецтехстрой», ТОВ «Орієнтир», ПП «БКМ», Фірма «Діаль-Сервіс», ТОВ «Альфа Трейд-к», ТОВ «ТРК ОНЮА «Академія», ВАТ «Нафтовик» ТОВ «Норман А», ТОВ БК «Мештер-буд», ПП. «БКМ», Фірма «Діаль-сервіс», ПП «Селтек», ТОВ «Сахар Реклама», ПП «Енергодар Т», ТОВ ТД «Грекова», ТОВ БК «Січеслав», ТОВ СД «Профзв'язок», ПП «Антакс Е», ТОВ «Перша інвестиційна спілка», ПП «Сіес-Лайн», ПРАТ «Ідс аква сервіс», ТОВ «Інтеграл».

З матеріалів справи вбачається, що протягом 2014р. позивач уклав з ТОВ "Вектор телекомунфікацій" договори підряду на проектування та оформлення документів об'єктів мережі стільникового зв'язку, виконання комплексу будівельно-монтажних робіт по розширенню мережі стільникового радіозв'язку за адресами базових станцій в Хмельницькій, Миколаївській, Сумській, Чернигівській, Житомирській, Київській областях, у м.Київі, Миколаєві та м.Одеси, а також на надання послуг зі збору інформації та підготовки документації, необхідної для початку виконання будівельних робіт, надання юридичних консультацій з питань роз'яснень норм діючого законодавства у сфері будівництва, які надаються шляхом усного або письмового консультування, складання проектів необхідних документів.

Доводи апелянта щодо відсутності оформлення виконавцем робіт дозволу або декларації на початок виконання робіт по будівництву об'єктів спростовуються тим, що монтаж металоконструкцій, які не є капітальними будовами, їх електрообладнання не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Виконання робіт з проектування та оформлення документів підтверджуються актами приймання робіт з деталізацією таких робіт. Щодо виконання робіт по наданню юридичних та інших консультативних послуг, які не входять до видів діяльності ТОВ "Вектор телекомунікацій", судова колегія враховує, що відповідно до умов договорів такі послуги можуть надаватися фахівцями, які не є співробітниками виконавця. Крім того, акти виконаних робіт за надання юридичних та консультативних послуг містять відокремлення позиції по кожному об'єкту (томи 7,8,10).

Протягом 2013-2014 років позивач отримував послуги будівельно-монтажних робіт по розширенню мережі стільникового радіозв'язку за адресами базових станцій в Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ та м.Одесі від ТОВ "Модуль Сервіс".

Доводи апелянта щодо неможливості виконання таких робіт силами ТОВ "Модуль Сервіс" за відсутністю достатньої кількості працівників (2 особи) не є достатніми підставами для висновку про фіктивність таких угод, а свідчить про можливі порушення податкового законодавства контрагентом позивача, про який останній був необізнаний.

Позивач протягом 2013-2014рр. отримував від ТОВ "Станкотехімпорт ЛТД" телекомунікаційне обладнання та на підставі договору від 06.03.2013р. разом з обладнанням і програмне забезпечення. На підтвердження виконання умов договору позивачем надані крім копії договорів, додатки до них в яких визначена специфікація обладнання та програмного забезпечення, а також технічна комплектація обладнання, видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні, акт приймання-передачі програмного забезпечення та його доставку до ТОВ "Інтертелеком" силами працівника ОСОБА_6, платіжні доручення про повну оплату вартості товару (т.5 а.с.5-146).

Відсутність серед наданих документів сертифікату відповідності продукції та інструкції по її використанню, на що посилається апелянт, доводячи нереальність угод позивача з цим контрагентом, є недостатніми для висновку про безтоварність операцій, оскільки вони не є первинними документами, які підлягають обов'язковому зберіганню. Судова колегія вважає, що наявність або відсутність таких документів не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміна у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Протягом 2013-2014 років позивач отримував від ПП "Січ-Запоріжжя" послуги з розробки проектів охоронно-пожежної сигналізації базових станцій та їх монтаж, будівництва мережі базових станцій стільникового зв'язку у Запорізькій області та м.Запоріжжя.

Апелянт, посилаючись на не підтвердження вчинення господарських операцій позивача з вказаним контрагентом, зазначає, що згідно податкової інформації ПП "Січ-Запоріжжя" мало операції із сумнівними контрагентами, що порушують податкове законодавство, у другому та третьому ланцюгу постачання товару.

Оскільки відповідачем не доведено, як наявність операцій ТОВ "Січ-Запоріжжя" з контрагентами, що порушують податкове законодавство, по придбанню товару чи наданні послуг могло вплинути на неможливість здійснення ним операцій по наданню послуг та виконанню робіт на замовлення позивача, судова колегія вважає доводи апелянта такими, що не спростовують висновків суду.

За даними перевірки позивач у перевіряємому періоді мав взаємовідносини з ТОВ "Укртауер" протягом вересня-грудня 2014р. щодо отримання послуг оренди антеномісць (стор.акту 245-251).

Зменшуючи податковий кредит за податковими накладними, виданими вказаним контрагентом, податковий орган зазначав, що антено місця розташовані на території Автономної Республіки Крим, а тому відповідно до Закону України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" від 12.08.2014р. № 1636-VII, суб'єкт господарювання, зареєстрований на території ВЕЗ "Крим" і не перереєструвався до 01.06.2014р. на територію України, втратив статус платника ПДВ та платежі на користь такого контрагента не змінюють розмір податкових зобов'язань з податків і зборів (п.3, п.6 статті 12 розділу ІІ "Перехідні положення" цього Закону).

Судова колегія зазначає, що поза увагою податкового органу в ході перевірки залишились ті обставини, що ТОВ "Укртауер", здаючи в оренду антеномісця в АРК, мав з 2008р. реєстрацію в м.Києві, що підтверджується даними ЄДРПОУ. Відтак, доводи апелянта про неможливість відображення позивачем у податковій звітності з ПДВ податкового кредиту по операціям з вказаним контрагентом, не ґрунтуються на законі.

Аналіз наведених обставин в сукупності дає підстав для висновку, що позиція податкового органу про не підтвердження використання операцій між позивачем та вказаними контрагентами в межах господарської діяльності ґрунтується на припущеннях, невідповідності вимогам закону, що є недостатнім для висновків про завищення позивачем податкового кредиту та заниження ПДВ та, як наслідок, свідчить про незаконність прийнятих податкових повідомлень-рішень на підставі висновків перевірки.

Апеляційна скарга не містить інших правових підстав для спростування висновків суду.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Одесі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2016р. - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян