Ухвала суду № 62524950, 03.11.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2016 р.м.ОдесаСправа № 821/90/16

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді Димерлія О.О.

суддів: Єщенка О.В., Домусчі С.Д.

за участю секретаря: Богданової С. Д.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Нове місто" на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 року по справі за адміністративним позовом Житлово-будівельного кооперативу "Нове місто" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонміськбуд" про визнання протиправними та скасування наказу, припису, постанови про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

В січні 2016 року Житлово-будівельний кооператив "Нове місто" (далі-позивач ) звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив

- визнати протиправним та скасувати припис Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області від 21 грудня .2015 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

- визнати протиправною та скасувати постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області № 7/21-04-15-10 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.12.2015 року;

- визнати протиправним та скасувати наказ Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області № 43-ск від 22 грудня 2015 р. "Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт";

- зобов'язати відповідача вчинити дії по відновленню в єдиному реєстрі запису про реєстрацію декларації за № ХС 083152380308 від 26 серпня 2015 року на об'єкт "Будівництво багатоквартирного житлового будинку по просп. Ушакова, 62-а в м. Херсоні".

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність підстав вважати об'єкт самочинним будівництвом, оскільки будівництво здійснюється на земельній ділянці, яка відведена для будівництва, правовою підставою для користування земельною ділянкою є договір суборенди земельної ділянки. Будівництво здійснюється на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт, з урахуванням повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларацій про початок виконання будівельних робіт. Проект будівництва багатоквартирного житлового будинку, затверджений належним чином.

Позивачем зазначено, що відповідачем не наведено, що саме порушено позивачем із вищезазначених вимог, а також що перевірку здійснено відповідачем з порушенням строку на її проведення.

Крім того, позивач вказав, що відповідно до абз.1 п.3 Прикінцевих положень Закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" , у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Отже, вважає що проведення перевірки з боку відповідача є протиправними.

За наслідками розгляду зазначеної справи Херсонським окружним адміністративним судом 17 травня 2016 року прийнято постанову про відмову у задоволенні позову.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що припис про усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та постанова по справі про адміністративне правопорушення та наказ № 43-ск від 22 грудня 2015 року "Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт" не підлягають скасуванню, оскільки прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено законодавством України.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи, та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

В апеляційній скарзі позивач посилається на порушення позивачем приписів законодавства, яке врегульовує процедуру проведення перевірки, а саме порушено право позивача знати про перевірку та бути на ній присутнім.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 29.09.2015 року Державною архітектурно - будівельною інспекцією України прийнято наказ № 1070 "Про затвердження планів роботи" п. 1 якого передбачено затвердити план перевірок об'єктів будівництва, замовниками яких є юридичні особи та фізичні особи - підприємці, на ІV квартал 2015 року, складений за пропозиціями територіальних органів - структурних підрозділів апарату Держархбудінспекції, згідно з додатком № 1.

Так, додатком № 1 до вказаного наказу передбачено планову перевірку об'єкту "Будівництво багатоквартирного житлового будинку: пр. Ушакова, 62 а, м. Херсон, Херсонська область".

На підставі зазначеного наказу № 1070 від 29.09.2015 р. Управління м Державної архітектурно - будівельної діяльності в Херсонській області 07.12.2015 року видано направлення на проведення перевірки № 66. Строк дії направлення з 07 грудня по 18 грудня 2015 року.

Отже, суд першої інстанції правомірно не погодився з посиланням позивача на те, що відповідачем порушено строки проведення перевірки, оскільки перевірку проведено планову. Тримісячний строк проведення перевірок після подання декларації, як це передбачено Порядком № 533 в даному випадку не застосовується, оскільки вказаний строк стосується проведення позапланових перевірок.

Апеляційним судом встановлено, що актом перевірки дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 18 грудня 2015 року зафіксовано порушення вимог містобудівного законодавства. Так, перевіркою встановлено, що згідно виданих містобудівних умов об'єкт будівництва знаходиться в зоні регулювання забудови проспекту Ушакова. Пунктом 10 містобудівних умов передбачено погодження проектної документації з органом охорони культурної спадщини. Вимога п.10 не виконана. Декларація про початок виконання будівельних робіт №ХС 083152380308 від 26.08.2015р подана та зареєстрована до розроблення проектної документації стадія "Р" та затверджена з порушенням вимог містобудівного законодавства.

Судом встановлено, що 21 грудня 2015 року головним інспектором будівельного нагляду Управління ДАБІ у Херсонській області складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державного стандартів і правил та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким вимагалося від позивача привести проектну документації. у відповідність до вимог містобудівних умов та обмежень та ст. 4 Закону України "Про архітектурну діяльність" до подання на реєстрацію декларацію про початок виконання будівельних робіт.

29 грудня 2015 року головним інспектором будівельного нагляду Управління державної архітектурно - будівельної інспекції в Херсонській області винесено постанову № 7/21-04-15-10 про накладення штрафу за правопорушення, передбаченого абз.3 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 124020,00 грн.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про основи містобудування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

Згідно статті 8 Закону України «Про основи містобудування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державне регулювання, зокрема, полягає в контролі за дотриманням законодавства у сфері містобудування, державних стандартів і норм, вимог вихідних даних, затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об'єктів, раціональним використанням територіальних і матеріальних ресурсів при проектуванні та будівництві.

Статтею 15 Закону України «Про основи містобудування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що компетенція центрального спеціально уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури визначається положенням, яке затверджується відповідно до закону. Окремі функції органів з питань містобудування та архітектури визначаються законодавством.

Статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 553), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

Згідно пункту 1 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Відповідно до Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Пунктом 17 Порядку № 553 передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Згідно пунктів 19-20 Порядку № 553 припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, як передбачено пунктом 21 Порядку № 553, акт та припис надсилаються суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль рекомендованим листом з повідомленням.

Пунктом 22 Порядку № 553 передбачено, що постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.

З аналізу наведених положень вбачається, що орган державного архітектурно-будівельного контролю має право за результатами здійснення планових та позапланових перевірок складати акт перевірки, протокол та припис про усунення порушень, а також накладати штраф шляхом винесення постанови.

Що стосується наявності законодавчих обмежень на проведення контролюючими органами перевірок суб'єктів господарювання, на які посилається апелянт, то апеляційний суд зазначає наступне.

Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України» від 28.12.14р. №76 VIII (надалі - Закон № 76 VIII) передбачено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня - червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

Таким чином законодавчим органом на період з січня по червень 2015 року встановлено певні обмеження щодо проведення перевірок суб'єктів господарювання всіма контролюючими органами. Однак, такі обмеження згідно з Законом №76 VIII не поширюються на перевірки, які проводяться у вказаний період Державною фіскальною службою України та Державною фінансовою інспекцією України.

Крім цього, 28.12.14р. Верховною Радою України прийнято Закон №71 VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (надалі - Закон № 71 VIII), відповідно до п. 3 Прикінцевих положень якого встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється: з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість; з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Таким чином, норми Закону №76 VIII, зокрема щодо обмежень у проведенні перевірок, є загальними та стосуються всіх контролюючих органів. Тоді як норми Закону №71 VIII, у процитованій частині, є спеціальними та стосуються контролюючих органів, що забезпечують формування єдиної державної податкової, державної митної політики щодо адміністрування податків, зборів та митних платежів, оскільки критеріями визначення переліку підприємств, на які такі обмеження не поширюються, зокрема, є обсяг доходу за попередній календарний рік, а також певний вид діяльності таких підприємств (виробництво чи імпорт підакцизних товарів).

Саме така оцінка положень вказаних вище нормативних актів робить логічною та послідовною позицію законодавчого органу, яким в один день прийнято різні за змістом норми щодо одних і тих самих правовідносин, зокрема, обмеження повноважень контролюючих органів у проведенні перевірок суб'єктів господарювання.

З урахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що у відповідача були підстави для проведення в 2016 році позапланової перевірки позивача, натомість позивач безпідставно не допустив посадових осіб Державної архітектурно-будівельної інспекції України до проведення позапланової перевірки з підстав, зазначених у справі, тому оскаржувана постанова від 05.04.16р. №1с/10пз/1013-6/2110-16 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності прийнята відповідачем правомірно та у межах наявних у нього повноважень та підстав для її скасування немає.

Апеляційний суд вважає невірними посилання апелянта в обґрунтування висновків щодо неправомірності проведення перевірки на вручення направлення на проведення перевірки працівнику підрядної организації ТОВ "Херсонміськбуд" а не суб'єкту господарювання, щодо діяльності якого здійснюється захід.

Відповідно до положень Закону № 3038-VI та Порядку № 553 за суттю та змістом архітектурно-будівельного контролю його предметом є не суб'єкт господарювання, який здійснює діяльність, пов'язану з будівництвом, а сам об'єкт будівництва.

Направлення на здійснення перевірки від 07.12.2015року № 66 відповідає за формою та змістом вимогам, встановленим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15 травня 2012 року № 240, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04 липня 2012 року за № 1116/21428, затвердженого на виконання Порядку № 553 і, відповідно, Закону № 3038-VI, та містить зазначення об'єкта будівництва, щодо якого здійснюється захід, - "Будівництво багатоквартирного житлового будинку: пр. Ушакова, 62 а, м. Херсон, Херсонська область" .

Апеляційний суд зазначає, що позивач не оспорює факт порушення норм містобудівного законодавства та визнає невиконання вимог припису від 21.12.2015 року.

За вказаними обставинами, враховуючи правомірність призначення позапланової перевірки, належність оформлених для її проведення документів, встановлені законом право посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю безперешкодного доступу до об'єктів будівництва з метою проведення перевірки, а також те, що на момент перевірки вимоги припису не виконані, не оформлено та не надано до Управління ДАБІ відповідних документів, які надають право виконувати будівельні роботи, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те що відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством, а отже підстави для задоволення позову відсутні.

Доводи, викладені у апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи, а відтак висновків Херсонського окружного адміністративного суду не спростовують.

За таких обставин підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 198, 200, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Нове місто" залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 року по справі за адміністративним позовом Житлово-будівельного кооперативу "Нове місто" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонміськбуд" про визнання протиправними та скасування наказу, припису, постанови про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та зобов'язання вчинити дії - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили після проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі двадцяти днів.

Суддя-доповідач: О.О. Димерлій

Суддя: О.В. Єщенко

Суддя: С.Д. Домусчі