Ухвала суду № 62524918, 03.11.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/1305/16

Категорія: 2.1 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді - доповідача Косцової І.П. суддів Турецької І.О. Стас Л.В.розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Міністерства освіти і науки України щодо розгляду заяви від 16.05.2016 року за №1-1879, визнати протиправною дію відповідача щодо направлення заяви від 16.05.2016 року до Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського, зобов'язати відповідача розглянути заяву від 16.05.2016 року, стягнути моральні збитки у розмірі 20000грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.05.2016року позивач звернувся до Міністерства освіти і науки України із заявою про внесення змін до програмного забезпечення Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - Єдиної бази), з метою надання Миколаївському національному університету імені В.О. Сухомлинського можливості сформувати замовлення інформації, що відтворюється в дипломі, вказавши вид документу про вищу освіту - диплом, проте зазначена заява відповідачем не розглядалася, а була надіслана для розгляду Миколаївському національному університету імені В.О. Сухомлинського.

Позивач не погоджується з діями відповідача щодо не розгляду його заяви по суті та направлення її університету оскільки вважає, що остання повинна розглядатися Міністерством освіти і науки України.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2016 року позов задоволено частково. Суд визнав протиправною бездіяльність Міністерства освіти і науки України щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_4 від 16.05.2016 року зареєстрованої в Міністерстві освіти і науки України за № I-1879, визнав протиправними дії щодо направлення заяви ОСОБА_4 від 16.05.2016 року до Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського для розгляду по суті, зобов'язав відповідача розглянути заяву ОСОБА_4 від 16.05.2016 року № . В іншій частині позовних вимог суд відмовив.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині позовних вимог щодо відмови у стягненні моральних збитків у розмірі 20000грн., ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, враховуючи достатність доказів для її вирішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 16.05.2016року позивач в порядку Закону України «Про звернення громадян» звернувся до Міністерства освіти і науки України з проханням внести зміни до програмного забезпечення Єдиної бази, щоб Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського міг сформувати замовлення, вказавши вид (тип) документа про вищу освіту «диплом».

Підставою для звернення позивача з відповідною заявою стало те, що у 2000 році Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського, як правонаступник Миколаївського державного педагогічного інституту видав позивачу диплом спеціаліста, в якому було неправильно вказано кваліфікацію, який був повернутий університету та знищений на підставі акта від 02.12.2015 року.

Рішенням Центрального районного суду м.Миколаєва від 30.01.2015року Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського зобов'язано видати позивачу диплом про закінчення інституту в 1981році. Проте, для виконання цього рішення суду університету необхідно сформувати інформацію для диплома в Єдиній базі, однак остання передбачає види документів про вищу освіту, встановлені з 1991року.

15 червня 2016року Міністерством освіти і науки України вище зазначену заяву направлено для розгляду Миколаївському національному університету імені В.О. Сухомлинського.

Вирішуючи справу по суті, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки Міністерство освіти і науки України є розпорядником Єдиної бази то порушене в заяві питання про внесення змін до неї мало розглядатися саме цим органом.

Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, суд першої дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, оскільки позивачем не надано до суду жодних доказів завдання такої шкоди.

Колегія суддів, погоджується з вищезазначеними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно ч.2 ст. 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

За приписами частини 1 ст.1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з роз'ясненнями постанови Пленумом Верховного Суду України від 32 березня 1995 року №4 (із змінами і доповненнями від 25 травня 2001 року № 5) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд у таких спорах повинен з'ясувати чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Таким чином, обов'язок доказування спричиненої моральної шкоди, її розміру та інших обставин, покладається на особу що позивається із таким позовом.

За змістом ч.1 ст.70 і 71 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач не надав суду жодних переконливих доказів на підтвердження причинного зв'язку між бездіяльністю відповідача та завданням йому моральної шкоди (у вигляді розладів здоров'я внаслідок душевних страждань, психологічних переживань тощо), а також не обґрунтував зазначену у позові суму моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи, їм надано належну правову оцінку, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст.195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Суддя-доповідач: І.П. Косцова

Судді: Л.В. Стас

І.О. Турецька