Ухвала суду № 62524878, 02.11.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/3152/15

Категорія: 12.2 Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е. А.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Кравченка К.В.

Лукянчук О.В

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 11 липня 2016р. про встановлення порядку і способу виконання судового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2015р. ОСОБА_2 звернулась в суд із позовом до ГТУЮ у Донецькій області в якому просила суд:

- визнати неправомірним рішення відповідача, що складається з відмови надати за заявою позивача відпустку без збереження заробітної плати за бажанням працівника на період проведення антитерористичної операції у відповідному населеному пункті та таким, що порушує належне позивачу право на відпустку передбачене пунктом 18 частини першої ст. 25 ЗУ «Про відпустки»;

- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 31.03.2015р. про надання відпустки без збереження заробітної плати за бажанням працівника на період проведення антитерористичної операції у відповідному населеному пункті, поновити належне позивачу право на такий вид відпустки, передбачене пунктом 18 частини першої 25 ЗУ «Про відпустки», шляхом прийняття рішення згідно з діючим законодавством України.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13 липня 2015р. позов задоволено.

Визнано неправомірним рішення ГТУЮ у Донецькій області від 28.04.2015р. про відмову у наданні ОСОБА_2 відпустки без збереження заробітної плати на період проведення антитерористичної операції.

Зобов'язано ГТУЮ у Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 31.03.2015р. про надання відпустки за бажанням працівника без збереження заробітної плати на період проведення антитерористичної операції та прийняти рішення згідно діючого законодавства.

Стягнуто з місцевого бюджету на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 73,08грн.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2015р. постанова Одеського окружного адміністративного суду від 13.07.2015р. залишена без змін.

6.06.2016р. представник позивача звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення способу та порядку виконання рішення суду.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11.07.2016р. заяву задоволено.

Встановлено спосіб і порядок виконання Головним територіальним управлінням юстиції у Донецькій області виконавчого листа №815/3152/15 виданого Одеським окружним адміністративним судом 3.11.2015р., шляхом здійснення у десятиденний термін наступних дій: - розглянути та задовольнити заяву працівника ОСОБА_2 від 31.03.2015р. про надання відпустки без збереження заробітної плати за бажанням працівника на період проведення антитерористичної операції у відповідному населеному пункті та прийняти відповідне діючому законодавству України (п.18 ст.25 ЗУ «Про відпустки») рішення, у зв'язку з чим видати у встановленому порядку наказ про надання такої відпустки відповідно до п.18 ст.25 ЗУ «Про відпустки».

Не погоджуючись із даним судовим рішенням, Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вище зазначену ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм права.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.197КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, ухвали суду без змін, з наступних підстав.

За правилами ч.1 ст.199КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Постановляючи ухвалу про задоволення заяви представника ОСОБА_2 про встановлення способу і порядку виконання виконавчого листа №815/3152/15, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач формально підходить до виконання судового рішення, що не призводить до поновлення порушених прав позивача, за захистом яких вона звернулась до суду.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно застосував норми процесуального законодавства.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 03.11.2015р. позивачу був виданий виконавчий лист та на підставі цього листа 22.12.2015р. відкрито виконавче провадження ВП №49714249.

14.01.2016р. боржником на виконання постанови суду надана відповідь якою повідомлено, що за наслідками розгляду її заяви від 31.03.2015р. відсутня можливість її задоволення, через те що вона не перебуває у трудових правовідносинах з Головним територіальним управлінням юстиції у Донецькій області, так як наказом від 11.09.2015р. звільнена за наказом №2152/1.

27.01.2016р. головним державним виконавцем прийнята постанова про закінчення виконавчого провадження ВП №49714249 через виконання боржником постанови суду.

22.03.2016р. постановою Одеського окружного адміністративного суду скасовано наказ №2152/1 від 11.09.2015р. в частині звільнення позивача з посади головного спеціаліста відділу ДРАЦС Калінінського районного управління юстиції в м.Донецьку та поновлено на посаді, та в частині поновлення на посаді суд допустив негайне виконання.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2016р. по справі №815/772/16 визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Кузьменко О.О., про закінчення виконавчого провадження від 27.01.2016р. ВП №49714249.

17.05.2016р. постановою заступника начальника відділу Кузьменко О.О. відновлено виконавче провадження ВП №49714249.

У зв'язку з відновленням виконавчого провадження боржником 03.06.2016р. на виконання постанови суду від 31.03.2015р. надана повторна відповідь вих. №8-4-1110 позивачу, в якій боржником повідомлено позивача, що надати відпустку неможливо, оскільки відсутні правові підстави для її надання, оскільки Калінінське районне управління юстиції у м.Донецьку ліквідоване, та на цей час антитерористична операція у м.Маріуполі не проводиться.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів виконання боржником виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду від 03.11.2015р. не має.

Згідно до ч.1 ст.263КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Судова колегія погоджується з висновком судом першої інстанції, а саме, що боржник не враховує зміст мотивувальної частині постанови Одеського окружного адміністративного суду від 13.07.2015р. та намагається суто формально підійти до виконання її резолютивної частині, що не призводить до поновлення порушених прав позивача, та що заява представника позивача підлягає задоволенню.

В поданій апеляційній скарзі апелянт стверджує про відсутність правових підстав для надання позивачеві відпустки.

Проте, судова колегія не погоджується з даним твердженням відповідача у зв'язку з наступним.

Відповідно п.18, ст.25 ЗУ «Про відпустки» відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов'язковому порядку: працівникам на період проведення антитерористичної операції у відповідному населеному пункті з урахуванням часу, необхідного для повернення до місця роботи, але не більш як сім календарних днів після прийняття рішення про припинення антитерористичної операції.

02.09.2014р. був прийнятий ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» №1669-VІІ, який визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Стаття 1 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014р. встановлює, що періодом проведення антитерористичної операції є час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Судом першої інстанції та судовою колегією встановлено, що станом на квітень місяць 2015р. Президент України не видавав Указ про завершення проведення антитерористичної операції, а тому у відповідача відсутні підстави не враховувати це при прийняті рішення.

Територія проведення антитерористичної операції визначена в абзаці другому ст.1 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014р. як територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» від 13.04.2014р. «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014р..

Розпорядженням Кабінету міністрів України від 30.10.2014р. №1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» визначено, що м. Краматорськ та м. Маріуполь є населеними пунктами, у яких здійснювалася антитерористична операція.

Колегія суддів враховує, що розпорядженням Кабінету України від 05.11.2014р. №1079-р було зупинено дію розпорядження «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» від 30.10.2014р.

Проте постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.02.2015р. по справі №826/18330/14 залишеною в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2015р. було визнано не чинним розпорядження від 05.11.2014р. «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р.» та зобов'язано Кабінет Міністрів України невідкладно опублікувати резолютивну частину даної постанови суду у виданні, в якому його було оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

В «Офіційному віснику України» від 22.05.2015р. №38 опубліковано резолютивну частину постанови суду від 09.02.2015р. по справі №826/18330/14.

Тобто, на час прийняття оскаржуваного рішення від 28.04.2015р. про відмову надати позивачу відпустку судовим рішенням було поновлено дію розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» від 30.10.2014р..

Таким чином, посилання відповідача в своєму рішенні на те, що у містах Маріуполі та Краматорську Донецької області антитерористична операція не проводиться є необґрунтованими, а відмови надати позивачу відпустку з цієї підстави є неправомірною.

Відповідно до пункту 5.3 Наказу Міністерства юстиції України від 23.06.2011р. №759/19497 «Положення про Головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі» - Головне територіальне управління організовує роботу з кадрами в апараті Головного територіального управління юстиції, в районах, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управліннях юстиції.

Відповідно до п.1 Наказу Міністерства юстиції України від 17.04.2002р. №30/5 «Про затвердження Типового положення про відділ державної реєстрації актів цивільного стану районного, районного у місті, міського (міста обласного значення), міськрайонного, міжрайонного управління юстиції» - відділ державної реєстрації актів цивільного стану є структурним підрозділом реєстраційної служби Головного управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи те, що рішення відповідача про відмову надати позивачу відпустку відповідно до п.18 ст.25 ЗУ «Про відпустки» є неправомірним, та таким що порушує належне позивачу право на такий вид відпустки.

За таких обставин, судова колегія вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.197, 199, 200, 205, 206КАС України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Головного територіального управління юстиції у Донецькій області - залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 11 липня 2016р. про поворот виконання судового рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: К.В. Кравченко

О.В. Лукянчук