Ухвала суду № 62523920, 02.11.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/13192/14 Провадження № 22-ц/795/2019/2016 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Карапута Л. В. Доповідач - Страшний М. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2016 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіСтрашного М.М.,суддів:Скрипки А.А., Шарапової О.Л., при секретарі:Нечасному О.Л.за участю:позивача ОСОБА_5, її представника ОСОБА_6, відповідача ОСОБА_7, її представника ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, стягнення матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 20 вересня 2016 року позов ОСОБА_5 задоволено частково, зобов'язано ОСОБА_7 звільнити частину земельної ділянки ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 шляхом демонтування (розбирання) частини прибудови площею 0,7 кв.м. розміром 0,52мх1,40мх0,54мх1,40м, а саме розібрати покрівлю, розібрати цегляну стіну, розібрати частину підлоги, демонтувати фундамент, для приведення у відповідність до вимог державним будівельним нормам відступити від межі сусідньої земельної ділянки ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 на 1,0 м., стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 у відшкодування завданої матеріальної шкоди в розмірі 6597 грн. 00 коп., моральну шкоду в розмірі 1000 грн. 00 коп., витрати за проведення судової експертизи в розмірі 2950 грн. 00 коп., додаткової судової експертизи в розмірі 5638 грн. 40 коп., збитки в розмірі 3120 грн. 26 коп. та судовий збір в розмірі 730 грн. 80 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В письмових запереченнях позивач просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_7, вважаючи оскаржуване судове рішення законним та обгрунтованим.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення матеріальної та моральної шкоди, витрат на оплату судових експертиз, збитків та судового збору. Зазначає, що суд не встановив факту наявності винних дій саме відповідача у залитті квартири та безпосереднього причинного зв'язку між шкодою та діями відповідача. Апелянт наполягає на тому, що скати прибудов та утворений між ними лоток є частинами даху прибудов позивача, тобто саме позивач не облаштувала зовнішній водовідвід. Експерт не робить однозначного висновку щодо винних дій відповідача, зазначаючи про можливе затікання води при будівництві нових цегляних прибудов. Жодна експертиза не дала висновку про те, що до будівництва відповідачем прибудов затікання води у квартиру позивача не відбувалось.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, відповідач самовільно зайняла частину земельної ділянки, належну позивачу, яку повинна звільнити шляхом демонтування частини прибудови площею 0,7 кв.м.

В зазначеній частині рішення суду апелянтом не оскаржується, в зв'язку з чим відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України апеляційний суд в цій частині рішення суду не переглядає.

Задовольняючи позовні вимоги та стягуючи з відповідача на користь позивача матеріальну та моральну шкоду, витрати на оплату експертиз, збитків та судового збору, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем при будівництві нових цегляних прибудов була змінена конфігурація даху, внаслідок чого відбувається затоплення квартири позивача.

Відповідач ОСОБА_7 не погоджується із рішенням суду в частині стягнення матеріальної та моральної шкоди, витрат на оплату судових експертиз, збитків та судового збору.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, апеляційним судом встановлено наступне.

Позивач ОСОБА_5 є власником 1/2 частини житлового будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_2, який розташований на земельній ділянці площею 0,0751га, яка належить позивачу на праві власності на земельну ділянку.

Співвласником будинку АДРЕСА_1 та користувачем суміжної земельної ділянки є відповідач ОСОБА_7

30 липня 2014 року ОСОБА_5 склала письмову нотаріально засвідчену заяву про надання згоди нею на прибудову до 1\2 частини будинку АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_7, без змін конфігурації даху (а.с. 16).

Звертаючись до суду із даним позовом, ОСОБА_5 посилалась на те, що відповідач ОСОБА_7, здійснивши прибудову до своєї частини житлового будинку, змінила конфігурацію даху, чим порушила систему водостоку, внаслідок чого стеля будинку стала протікати та затоплювати належну позивачці частину будинку.

Відповідно до частин 1, 2, 3 ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частинами 2, 3 ст. 212 ЦПК України жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

В порушення вимог закону та згоди на прибудову, наданої ОСОБА_5 із застереженням, відповідач ОСОБА_7 здійснила прибудову до житлового будинку із порушеннями, знехтувавши цим застереженням.

Зазначене підтверджується листом Деснянської районної у місті Чернігові ради від 13.11.2014 року за №2-50/71-526 (а.с.72).

В матеріалах справи також наявний акт технічного обстеження житлового будинку від 11 листопада 2014 року, згідно з яким комісія встановила, що ОСОБА_7 добудувала прибудову без змін конфігурації даху, але уклін даху добудованої прибудови не забезпечує стік дощової води, внаслідок чого відбувається затікання води на стіну квартири позивача (а.с.143).

Згідно висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 23.08.2016 року встановлено, що однією з причин затоплення частини квартири АДРЕСА_3, є відсутність похилу єндової (перетин схилів покрівель прибудов А3-1, А4-1 та А»-1, житлового будинку А-1), що унеможливлює стікання води, утворюючи застій; похил в місці примикання єндової до покрівлі добудованих прибудов А1-1, А5-1 та по всій покрівлі прибудов з профнастилу недостатній для стікання води, внаслідок чого відбувається застій води в єндовій та на покрівлі прибудов, що також є причиною затоплення квартири АДРЕСА_1, затоплення квартири АДРЕСА_4, до будівництва прибудов А1-1 та А5-1, можливо не відбувалось; після зведення даних прибудов збільшилась загальна площа покрівлі житлового будинку, проте похил покрівлі прибудов не забезпечує відведення атмосферних опадів, що призводить до збільшення площі застою води та затоплення квартир №1 та №2.

Відповідачем зазначені акт та висновок експертизи, які є належними та допустимими доказами, не спростовані.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач ОСОБА_7 здійснила прибудову до житлового будинку із порушеннями конфігурації даху та що позивачу внаслідок затоплення квартири завдано майнової та моральної шкоди, яку повинна відшкодування саме відповідач.

В засіданні апеляційного суду сторони підтвердили, що до здійснення відповідачем будівельних робіт вони не звертались до суду чи інших організацій. установ з приводу порушення їх прав, спорів між ними, зокрема щодо протікання даху та затоплень квартири позивача, не було.

В апеляційній скарзі розмір матеріальної та моральної шкоди, сум збитків та судових витрат, стягнутих судом першої інстанції, відповідачем не заперечується, відповідач не визнає самого позову, наполягаючи на відсутності своєї вини в заподіянні такої шкоди.

Сукупність досліджених обставин та наявних у справі доказів приводить апеляційний суд до переконання, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини справи і їм надана вірна юридична оцінка. Оскаржуване рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених доказах, оцінка яких проведена у відповідності до положень ст. ст. 57-66 ЦПК України і доводи апеляційної скарги їх не спростовують та не містять передбачених законом підстав для скасування рішення. Отже, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: