Ухвала суду № 62521853, 30.08.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/9319/13-ц

Провадження №2/761/4720/2013

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2013 року

Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Маліновської В.М.,

при секретарі Лазоришинець К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за його позовом до ОСОБА_3, правлнаступниками якого залучені ОСОБА_4, ОСОБА_5 та неповнолітні ОСОБА_6, ОСОБА_7 в інтересах яких діє ОСОБА_8, про стягнення боргу та процентів за договором позики,-

В С Т А Н О В И В:

З квітня 2013р. у провадженні Шевченківського районного суду м.Києва перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу та процентів за договором позики.

У судовому засіданні 30.08.2013р. представником позивача ОСОБА_2 було оголошену заяву про забезпечення позову, ним же підписану.

Заява мотивована тим, що відповідач у справі ОСОБА_3 17.09.2012р. помер, із заявами про прийняття спадщини після його смерті до Першої київської державної нотаріальної контори звернулись діти померлого: - ОСОБА_4, - ОСОБА_5, - неповнолітні ОСОБА_7 та ОСОБА_6, в інтересах яких діє їх мати ОСОБА_9. Відповідно до ухвали суду вказані особи залучені як правонаступники відповідача.

Першою київською державною нотаріальною конторою 13.03.2013р. відкрито спадкову справу.

Позивач вважає, що у випадку отримання відповідних свідоцтв про право на спадщину вказані спадкоємці зможуть розпорядитись спадковим майном на власний розсуд, поряд з цим, як наголошує сторона позивача, що станом на сьогоднішній день жодного повідомлення про намір погашення боргу спадкодавця відповідачами він не отримував, а тому позивач вважає, що після отримання відповідачами свідоцтв про прийняття спадщини та державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, відповідачі можуть вчиняти дії по відчуженню прийнятого ними майна, що у подальшому унеможливить виконання рішення суду.

З огляду на викладене позивач та його представник, просили забезпечити позов шляхом: - заборони ОСОБА_4, ОСОБА_5, малолітнім ОСОБА_6, ОСОБА_7, в інтересах яких діє їх мати ОСОБА_8, здійснювати відчуження (продаж, дарування, міну, передачу в іпотеку та ін.) обєктів нерухомого майна, зокрема трикімнатної квартири та земельних ділянок, вказаних в заяві.

Вислухавши представника позивача - ОСОБА_2, який підтримав заяву, відповідачку ОСОБА_4, її представника ОСОБА_10, та представника відповідача ОСОБА_5 ОСОБА_11, які заперечували проти даного клопотання, вивчивши вказану заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що вона на даний час задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Як вбачається з копії спадкової справи №261/2013 щодо майна померлого 17.09.2012р. ОСОБА_3, яка 18.07.2013р. надійшла на запит суду з Першої київської державної нотаріальної контори, з заявами про прийняття спадщини звернулись : - ОСОБА_4, - ОСОБА_5, - неповнолітні ОСОБА_7 та ОСОБА_6, в інтересах яких діє їх мати ОСОБА_9.

Протокольною ухвалою суду від 18.07.2012 вказані особи залучені до участі у справі в якості правонаступників відповідача.

Матеріалами спадкової справи також підтверджується, що після смерті ОСОБА_3 наявне спадкове майно у вигляді як рухомого так і нерухомого майна, вартість якого не визначена. Нотаріусом здійснені запити до відповідних установ щодо підтвердження наявності у померлого права власності на спадкове майно.

Разом з тим, з матеріалів спадкової справи не вбачається, що позивач ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори з вимогами до спадкоємців померлого 16.09.2013р. ОСОБА_3 в порядку ст. 1281 ЦК України.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За змістом ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи до спадкової маси після померлого ОСОБА_3В входить ряд обєктів нерухомого майна, наявність права власності померлого на які перевіряється нотаріусом, а вартість спадкового майна не визначена і може значно перевищувати суму позову.

Окрім цього, в порядку ст. 151 ЦПК України, суд вважає за необхідне наголосити, що заявляючи дане клопотання, стороною позивача не наведено жодного належного доказу, що у відповідачі вчиняють будь-які дії, які спрямовані, чи можуть утруднити у подальшому, у разі вирішення спору на користь позивача, виконання судового рішення.

Адже як зазначено у вищевказаній заяві: - позивач вважає, що після отримання відповідачами свідоцтв про прийняття спадщини та державної реєстрації прав власності на нерухоме майно нотаріусом, відповідачі можуть вчиняти дії по відчуженню прийнятого майна, а тому суд приходить до висновку, що заявлений позивачем вид забезпечення позову є необґрунтованим, та неспівмірним із заявленими позовними вимогами.

Отже, суд приходить до висновку, що заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову на даний час не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 151-153, 209, 210 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м.Києва через Шевченківський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: