Ухвала суду № 62521066, 07.11.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

№1-кс/760/14907/16

(№760/18928/16-к)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07. 11. 2016 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Бобровник О. В., при секретарі Яковенко Н. К, за участю прокурора Федоренка В. О., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №9 м. Києва Федоренка В. О. - про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному -

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженецю м. Києва, громадянину України, зареєстрованому за адресою АДРЕСА_2, місце проживання в м. Києві не встановлено, раніше судимому, не одруженому, не працюючому,

у кримінальному провадженні за №12016100090003954 від 05.04.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №9 м. Києва Федоренка В. О. - про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні за №12016100090003954 від 05.04.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України.

Подане клопотання обґрунтоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, будучи судимим, а саме: 1) 22.10.2003 року Баранівським районним судом Житомирської обл. за ч. 3 ст. 185 КК України, на підставі п. «А» ст. 1 Закону України «Про амністію», звільнений від відбування покарання; 2) 30.10.2008 року Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі з випробувальним іспитом строком на 1 рік; 3) 22.10.2009 року Козелецьким районним судом Чернігівської обл. за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст.289, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі та був звільнений з місць позбавлення волі 27.09.2014 року у зв'язку з відбуттям строку покарання. Маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив і знову повторно вчинив нове умисне кримінальне правопорушення при наступних обставинах.

Так, Так, неповнолітня ОСОБА_4 03.01.2016 року приблизно о 19 год. 20 хв., перебуваючи в торговому залі магазину «МегаМаркет» ТОВ «ТВИЧ», який розташований за адресою: м. Київ, вул. В.Гетьмана, 6-Б - вступила у злочинну змову з ОСОБА_1, з метою таємного викрадення чужого майна. Реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, спрямований на таємне повторне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів за попередньою змовою, неповнолітня ОСОБА_4 діючи узгоджено з ОСОБА_1, зайшли до відділу побутової хімії магазину «МегаМаркет». Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 діючи відповідно відведеної їй злочинній ролі, та наслідуючи єдиний умисел, взяла із полиці флакон туалетної води марки «Masculinum Freedom», що належить ТОВ «ТВИЧ» загальною вартістю 99 гривень 96 копійок, та заховала до своєї жіночої сумки, при цьому ОСОБА_1 відповідно відведеної йому злочинної ролі, прикривав останню, з метою приховування факту вчинення злочину ОСОБА_4

В подальшому, продовжуючи свої злочинні дії, направлені на повторне таємне викрадення чужого майна та наслідуючи єдиний злочинний умисел, ОСОБА_1 взяв із полиці флакон туалетної води марки «La Rive Amante Giotto», загальною вартістю 211 гривень 84 копійки та передав його неповнолітній ОСОБА_4 В подальшому, ОСОБА_4 отримавши від ОСОБА_1 вище вказаний флакон, сховала його під куртку ОСОБА_1

Після цього, неповнолітня ОСОБА_4 та ОСОБА_1, продовжуючи свої злочинні дії та наслідуючи єдиний злочинний умисел, попрямували до кондитерського відділу магазину «МегаМаркет». Перебуваючи поряд із прилавками із шоколадом, оглянувшись навкруги та впевнившись, що за їх злочинними діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає та їх злочинним діям ніхто не завадить, ОСОБА_4 взяла із полиці прилавку плитку шоколаду «Ritter Sport білий з лісовим горіхом», вартістю 63 гривні 96 копійок та плитку шоколаду «Ritter Sport білий з солоним мигдалем», вартістю 63 гривні 96 копійок та заховала до своєї жіночої сумки.

Після цього, утримуючи при собі, повторно таємно викрадене чуже майно, що належить ТОВ «ТВИЧ», неповнолітня ОСОБА_4 та ОСОБА_1, пройшовши касову зону магазину, попрямували до виходу із приміщення та намагалися зникнути з місця вчинення кримінального правопорушення, але не довели свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від їх волі, оскільки були затримані охороною магазину з викраденим майном.

Всього злочинним діями ОСОБА_4 та ОСОБА_1, ТОВ «ТВИЧ» завдано матеріальної шкоди на загальну суму 311 гривень 81 копійка з урахуванням ПДВ та 259 гривень 84 копійки без урахування ПДВ..

Таким чином, ОСОБА_1, своїми діями, які виразились у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчиненому повторно за попередньою змовою групою осіб, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Крім того, неповнолітня ОСОБА_4 разом із ОСОБА_1, 11.01.2016 року приблизно о 04 год. 40 хв. перебуваючи поряд із торговою точкою «ІНФОРМАЦІЯ_5», що належить фізичній особі підприємцю ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_3, вступили у злочинну змову з метою повторного таємного викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, діючи за попередньою змовою, та заздалегідь роз приділивши злочинні ролі, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 підійшли до вуличного холодильника, що знаходився поруч із магазином. Впевнившись в тому, що за їх злочинними діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає та не завадить у вчиненні злочину, ОСОБА_1 діючи відповідно відведеної йому злочинної ролі, вийняв із власного рюкзака, заздалегідь підготовлений для вчинення злочину інструмент, а саме викрутку, та пошкодив нею навісний замок дверцят холодильника. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 вийняв із холодильника безалкогольні напої, а саме: 22 пляшки напою «Кока-кола», об'ємом 0.5 л., вартістю 9 гривень кожна, 20 пляшок напою «Кока-кола», об'ємом 0.33 л., вартістю 7 гривень 50 копійок, 10 пляшок напою «Спрайт», об'ємом 1 л., вартістю 13 гривень кожна, які сховав до свого рюкзака. У цей час, ОСОБА_4 згідно відведеної їй злочинної ролі, спостерігала за оточуючою обстановкою та при необхідності повідомити ОСОБА_1, щоб ніхто із сторонніх осіб не завадив у вчиненні крадіжки.

Після цього, ОСОБА_1 та ОСОБА_4, утримуючи при собі повторно таємно викрадене майно, із місця вчинення кримінального правопорушення зникли, завдавши ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 478 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1, своїми діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка) вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

Крім цього, ОСОБА_1, 18.09.2016 року приблизно о 17 годині 40 хвилин, перебуваючи у торгівельному залі магазину «МегаМаркет» - ТОВ «ТВИЧ», що розташований в приміщенні торгового центру «Більшовик» по вулиці Гетьмана, 6-Б у місті Києві, вирішив повторно таємно викрасти чуже майно. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення, скориставшись тим, що поруч нікого немає та за його діями ніхто не спостерігає, з торгівельних поличок у кондитерському відділені взяв «Шоколад Roshen Сливки Ленивки білий 50г х6», в кількості 9 шт., загальною вартістю 27 гривень, «Шоколад Ritter Sport білий з лісовим горіхом», вартістю 53 грн. 30 коп., «Шоколад Ritter Sport White Whole Hazelnuts», вартістю 62 грн. 70 коп., «Шоколад Ritter Sport з солоним мигдалем», вартістю 40 гривень, які заховав у внутрішню кишеню куртки, в яку був одягнений.

Продовжуючи свої незаконні дії направлені на повторне таємне викрадення чужого майна ОСОБА_1, утримуючи при собі чуже майно, направився до виходу з магазину та пройшов касову зону не розрахувавшись за товар, але довести свій злочинний умисел до кінця не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками охорони магазину та викрадене майно було вилучено.

Злочинними діями ОСОБА_1 заподіяв ТОВ «ТВИЧ» матеріальний збиток на загальну суму 219 гривень 00 копійок з урахуванням ПДВ та 183 гривень 00 копійки без урахування ПДВ..

Таким чином, ОСОБА_1, своїми діями, які виразились у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчиненому повторно, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Усіма своїми умисними діями ОСОБА_1, вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України.

19.09.2016 ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України.

Прокурор зазначав, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого ч. 1 п. 1 та п. 5 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1, покладається необхідність запобігання спробам останнього переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_1 ніде не працює та не навчається, не має джерела доходу, раніше судимий, вчиняє нові умисні корисливі злочини, на шлях виправлення та перевиховання не стає, а також може незаконно впливати на свідків, вчиняючи на них тиск та схиляючи до надання ними показів на його користь, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Крім цього, 18.09.2016 року ОСОБА_1 вчинив нове умисне кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України та з метою уникнення кримінальної відповідальності надав неправдиві анкетні дані.

В зв'язку із зазначеним прокурор просив про задоволення клопотання.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про обрання відносно підозрюваного міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив про задоволення клопотання.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували проти обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили слідчого суддю обрати відносно підозрюваного більш м'який вид запобіжного заходу не пов'язаний з триманням під вартою.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали, якими прокурор обґрунтовував доводи клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, будучи судимим, а саме: 1) 22.10.2003 року Баранівським районним судом Житомирської обл. за ч. 3 ст. 185 КК України, на підставі п. «А» ст. 1 Закону України «Про амністію», звільнений від відбування покарання; 2) 30.10.2008 року Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі з випробувальним іспитом строком на 1 рік; 3) 22.10.2009 року Козелецьким районним судом Чернігівської обл. за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст.289, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі та був звільнений з місць позбавлення волі 27.09.2014 року у зв'язку з відбуттям строку покарання. Маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив і знову повторно вчинив нове умисне кримінальне правопорушення при наступних обставинах.

Так, Так, неповнолітня ОСОБА_4 03.01.2016 року приблизно о 19 год. 20 хв., перебуваючи в торговому залі магазину «МегаМаркет» ТОВ «ТВИЧ», який розташований за адресою: м. Київ, вул. В.Гетьмана, 6-Б - вступила у злочинну змову з ОСОБА_1, з метою таємного викрадення чужого майна. Реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, спрямований на таємне повторне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів за попередньою змовою, неповнолітня ОСОБА_4 діючи узгоджено з ОСОБА_1, зайшли до відділу побутової хімії магазину «МегаМаркет». Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 діючи відповідно відведеної їй злочинній ролі, та наслідуючи єдиний умисел, взяла із полиці флакон туалетної води марки «Masculinum Freedom», що належить ТОВ «ТВИЧ» загальною вартістю 99 гривень 96 копійок, та заховала до своєї жіночої сумки, при цьому ОСОБА_1 відповідно відведеної йому злочинної ролі, прикривав останню, з метою приховування факту вчинення злочину ОСОБА_4

В подальшому, продовжуючи свої злочинні дії, направлені на повторне таємне викрадення чужого майна та наслідуючи єдиний злочинний умисел, ОСОБА_1 взяв із полиці флакон туалетної води марки «La Rive Amante Giotto», загальною вартістю 211 гривень 84 копійки та передав його неповнолітній ОСОБА_4 В подальшому, ОСОБА_4 отримавши від ОСОБА_1 вище вказаний флакон, сховала його під куртку ОСОБА_1

Після цього, неповнолітня ОСОБА_4 та ОСОБА_1, продовжуючи свої злочинні дії та наслідуючи єдиний злочинний умисел, попрямували до кондитерського відділу магазину «МегаМаркет». Перебуваючи поряд із прилавками із шоколадом, оглянувшись навкруги та впевнившись, що за їх злочинними діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає та їх злочинним діям ніхто не завадить, ОСОБА_4 взяла із полиці прилавку плитку шоколаду «Ritter Sport білий з лісовим горіхом», вартістю 63 гривні 96 копійок та плитку шоколаду «Ritter Sport білий з солоним мигдалем», вартістю 63 гривні 96 копійок та заховала до своєї жіночої сумки.

Після цього, утримуючи при собі, повторно таємно викрадене чуже майно, що належить ТОВ «ТВИЧ», неповнолітня ОСОБА_4 та ОСОБА_1, пройшовши касову зону магазину, попрямували до виходу із приміщення та намагалися зникнути з місця вчинення кримінального правопорушення, але не довели свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від їх волі, оскільки були затримані охороною магазину з викраденим майном.

Всього злочинним діями ОСОБА_4 та ОСОБА_1, ТОВ «ТВИЧ» завдано матеріальної шкоди на загальну суму 311 гривень 81 копійка з урахуванням ПДВ та 259 гривень 84 копійки без урахування ПДВ..

Таким чином, ОСОБА_1, своїми діями, які виразились у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчиненому повторно за попередньою змовою групою осіб, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Крім того, неповнолітня ОСОБА_4 разом із ОСОБА_1, 11.01.2016 року приблизно о 04 год. 40 хв. перебуваючи поряд із торговою точкою «ІНФОРМАЦІЯ_5», що належить фізичній особі підприємцю ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_3, вступили у злочинну змову з метою повторного таємного викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, діючи за попередньою змовою, та заздалегідь роз приділивши злочинні ролі, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 підійшли до вуличного холодильника, що знаходився поруч із магазином. Впевнившись в тому, що за їх злочинними діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає та не завадить у вчиненні злочину, ОСОБА_1 діючи відповідно відведеної йому злочинної ролі, вийняв із власного рюкзака, заздалегідь підготовлений для вчинення злочину інструмент, а саме викрутку, та пошкодив нею навісний замок дверцят холодильника. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 вийняв із холодильника безалкогольні напої, а саме: 22 пляшки напою «Кока-кола», об'ємом 0.5 л., вартістю 9 гривень кожна, 20 пляшок напою «Кока-кола», об'ємом 0.33 л., вартістю 7 гривень 50 копійок, 10 пляшок напою «Спрайт», об'ємом 1 л., вартістю 13 гривень кожна, які сховав до свого рюкзака. У цей час, ОСОБА_4 згідно відведеної їй злочинної ролі, спостерігала за оточуючою обстановкою та при необхідності повідомити ОСОБА_1, щоб ніхто із сторонніх осіб не завадив у вчиненні крадіжки.

Після цього, ОСОБА_1 та ОСОБА_4, утримуючи при собі повторно таємно викрадене майно, із місця вчинення кримінального правопорушення зникли, завдавши ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 478 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1, своїми діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка) вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

Крім цього, ОСОБА_1, 18.09.2016 року приблизно о 17 годині 40 хвилин, перебуваючи у торгівельному залі магазину «МегаМаркет» - ТОВ «ТВИЧ», що розташований в приміщенні торгового центру «Більшовик» по вулиці Гетьмана, 6-Б у місті Києві, вирішив повторно таємно викрасти чуже майно. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення, скориставшись тим, що поруч нікого немає та за його діями ніхто не спостерігає, з торгівельних поличок у кондитерському відділені взяв «Шоколад Roshen Сливки Ленивки білий 50г х6», в кількості 9 шт., загальною вартістю 27 гривень, «Шоколад Ritter Sport білий з лісовим горіхом», вартістю 53 грн. 30 коп., «Шоколад Ritter Sport White Whole Hazelnuts», вартістю 62 грн. 70 коп., «Шоколад Ritter Sport з солоним мигдалем», вартістю 40 гривень, які заховав у внутрішню кишеню куртки, в яку був одягнений.

Продовжуючи свої незаконні дії направлені на повторне таємне викрадення чужого майна ОСОБА_1, утримуючи при собі чуже майно, направився до виходу з магазину та пройшов касову зону не розрахувавшись за товар, але довести свій злочинний умисел до кінця не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками охорони магазину та викрадене майно було вилучено.

Злочинними діями ОСОБА_1 заподіяв ТОВ «ТВИЧ» матеріальний збиток на загальну суму 219 гривень 00 копійок з урахуванням ПДВ та 183 гривень 00 копійки без урахування ПДВ..

Таким чином, ОСОБА_1, своїми діями, які виразились у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчиненому повторно, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Усіма своїми умисними діями ОСОБА_1, вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України.

19.09.2016 ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України.

Вина ОСОБА_1 обгрунтовується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінальне правопорушення, протоколом огляду місця події від 03.01.2016, протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 04.01.2016, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 16.01.2016, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 17.01.2016, протоколами перегляду відеозапису від 28.03.2016, протоколом огляду місця події від 11.01.2016, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5 від 24.02.2016, повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 28.03.2016 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_4 від 28.03.2016 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Таким чином, є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 вчинив злочин середньої тяжкості, який відповідно до ч. 2 ст. 185 КК України карається позбавленням волі на строк до п'яти років.

Крім цього вбачається, що 18.09.2016 року ОСОБА_1 вчинив нове умисне кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України та з метою уникнення кримінальної відповідальності надав неправдиві анкетні дані.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого у п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1., покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Однак, враховуючи обставини, що підозрюваний ОСОБА_1. обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, вбачається, що існують всі підстави вважати, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду і вчиняти інші кримінальні правопорушення, а тому застосування більш м'яких запобіжних заходів вбачається недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, зважаючи на те, що прокурором під час розгляду даного клопотання було доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 вчинений без застосування насильства чи погрози його застосування, не спричинив загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави йому раніше не обирався, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_1, його майновий стан, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України у розмірі 10 розмірів мінімальних заробітних плат, що становить 13 780 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірною для нього.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрюваного декілька обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися з місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 192-194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, рахувати з 19 год. 05 хв. 06. 11. 2016 року.

Дата закінчення дії ухвали про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - 19 год. 05 хв. 04. 01. 2017 року.

Розмір застави визначити у розмірі 10 розмірів мінімальних заробітних плат в сумі 13 780 грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва: Банк УДК м. Києва, МФО 820019, депозитний рахунок 37319001004186, отримувач Солом'янський районний суд міста Києва, Код ЄДРПОУ 02896762, та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися з місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, строк дії яких встановити до 04. 01. 2017 року включно, з моменту внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської місцевої прокуратури №9 міста Києва.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя О. В. Бобровник