Ухвала суду № 62520557, 18.10.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4611/16

Головуючий у першій інстанції Малиновський О. М.

Доповідач Плавич Н. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Плавич Н.Д.

суддів: Вадовської Л.М., Колеснікова Г.Я.

при секретарі - Сібовій А.І.

у відкритому судовому засіданні

розглянула апеляційні скарги ОСОБА_2, публічного акціонерного товариства « Північтранс»

на рішення Суворовського районного суду м. Одеса від 18.04.2016р.

по справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Північтранс

про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до Суворовського районного суду м. Одеса з позовом до відповідача, ПАТ «Північтранс» про стягнення грошових коштів. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 07.06.2013р. між ним та відповідачем був укладений попередній договір купівлі - продажу транспортного засобу за умовами якого сторони домовилися про укладання у майбутньому, 07.06.2018р. договору купівлі-продажу транспортного засобу, пасажирського автобуса марки I-VAN, модель А07А-30, р/н НОМЕР_1 вартістю 436 256,55грн. За договором позивач зобов'язався сплатити відповідачу суму забезпечення виконання зобов'язання в розмірі 421 982,70 грн. з правом обов'язкового щомісячного погашення згідно з Додатком до договору №1. Сума у розмірі 14 273,70 грн. ним була внесена готівкою до каси відповідача. На виконання умов договору позивачем було сплачено 88 066,00 грн. авансу вказаним вище договором. В силу погіршення фінансового стану, позивач не зміг вчасно, у відповідність до умов договору, сплачувати щомісячні платежі в повному обсязі, у зв'язку з чим ПАТ «Північтранс» розірвало попередній договір в односторонньому порядку. Сплачена сума грошових коштів за доводами позивача є авансом, але відповідачем не повернута. Посилаючись на вказані обставини, позивач ОСОБА_2 просив стягнути з відповідача грошову суму у розмірі 88 066,00 грн., відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України. стягнути з відповідача 3% річних за порушення грошового зобов'язання у розмірі 2 395,88грн., індекс інфляції у розмірі 46 560,49 грн. за період з 05.08.2014р. по 02.06.2015р.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала, вважає, що сума, яка сплачена позивачем є завдатком, позивач відмовився від виконання умов договору, тому ця сума не повертається в силу ст. 570 ЦК України та п.4.4. договору.

Рішенням суду першої інстанції від 18.04.2016р. позовні вимоги ОСОБА_2 задоволенні частково. Суд стягнув з відповідача на користь позивача 88066,00 грн., судовий збір в розмірі 886,60 грн.

В решті позовних вимог відмовлено (а.с.53-54,т3).

В апеляційній скарзі представник позивача просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимоги ОСОБА_2 в повному обсязі, посилаючись на порушення місцевим судом вимог матеріального права. За доводами апеляційної скарги, право відносини, що виникли між сторонами дають підставу для стягнення з відповідача на користь ОСОБА_2 крім суми, що сплачена позивачем 88 066,00грн., ще суми інфляційних нарахувань та суми трьох відсотків річних.

В апеляційній скарзі ПАТ «Північтранс» просить скасувати рішення суду першої інстанції, відмовити позивачу в позові, посилаючись, що сума 88066,00 грн., що сплачена позивачем є сумою завдатку, яка не повертається, оскільки позивач сам відмовився від виконання умов договору.

В апеляційному суді представники кожної сторони доводи своїх апеляційних скарг підтримали.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, доводи скарг кожної сторони, заперечення на них кожної сторони, колегія дійшла висновку апеляційні скарги відхилити.

Встановлено, що 07.06.2013р. між ОСОБА_2 (покупець) та «Північтранс» (продавець) був укладений попередній договір купівлі-про. транспортного засобу № 0706-4228 за умовами якого сторони зобов'язалися у майбутньому, а саме 07.06.2018р., укласти і належним чином оформити договір купівлі-продажу транспортного засобу пасажирського автобуса марки I- VAN, модель А07А-30, р/н НОМЕР_1 загальною вартістю 436 256,55грн.

Згідно п.1.3 договору Покупець зобов'язався сплатити Продавцю суму забезпечення виконання зобов'язання в розмірі 421 982,70 грн. з правом щомісячного обов'язкового погашення згідно з Додатком №1, який є невід'ємною частиною. Розмір вартості транспортного засобу в розмірі 14273,85 грн. був сплачений ОСОБА_2 готівкою до каси ПАТ «Північтранс».

На виконання умов попереднього договору з боку ОСОБА_2 на рахунок ПАТ «Північтранс» було сплачено 88 066,00 грн. Вказана сума сторонами не оспорюється, представником відповідача у судовому засіданні була визнана. Договір купівлі-продажу транспортного засобу в строки, визначені у попередньому договорі, між сторонами укладений не був в зв'язку з неналежним його виконанням з боку ОСОБА_2, а саме не сплатою ним у повному обсязі обов'язкових щомісячних платежів. Вказане стало підставою для його розірвання односторонньому порядку зі сторони ПАТ «Північтранс» з 10.08.2014 р. згідно умов договору.

Згідно з ч.ч. 1,3 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язань можуть забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Згідно зі ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника є завдатком, вона вважається авансом.

Враховуючи вимоги закону, судом зроблено висновок, що внесення завдатку як способу виконання зобов'язання може мати місце лише в разі наявності зобов'язання, яке повинно було виникати на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу, який за своєю формою та змістом відповідно до вимог закону між сторонами укладений не був. Сторони договору домовилися на укладання договору купівлю-продажу транспортного засобу в майбутньому, але договір укладений не був.

Таким чином, сума 88066,00грн., що внесена ОСОБА_2 є авансом і підлягає поверненню позивачу в силу вимог ст. 570 ЦК України (Правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України №6-176це12). Враховуючи вимоги закону, правову позицію Верховного Суду України, суд першої інстанції стягнув з відповідача на користь позивача суму авансу 88066,00грн.

Рішенням суду першої інстанції відмовлено у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь на підставі ч 2ст. 625 ЦК України трьох відсотків річних і суми індексу інфляції.

Частиною 2 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Застосування зазначеної вище норми можливе при не виконанні грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У справі за №6-90це 13 висловлена правова позиція Верховного Суду України «Умови попереднього договору, про необхідність повернення авансу в разі не укладення основного договору, є грошовим зобов'язанням, у разі не виконання якого застосовуються положення ч.2 ст.625 ЦК України.

Аналізуючи умови попереднього договору від 07.06.2013р. колегія встановила, що у попередньому договорі відсутні домовленості сторін, що його підписали, про те, що сума авансу повертається. Взагалі, відповідач не визнає суму, що сплатив позивач 88066,00 грн. авансом.

В п.4.4 попереднього договору зазначено, що у випадку відмови покупця від підписання договору купівлі - продажу транспортного засобу (Основного договору), а також у разі дострокового розірвання договору, з підстав, визначених п.5.3 договору, суми отриманого в повному обсязі забезпечення виконання зобов'язання, залишаються у продавця та не підлягають поверненню покупцю.

Листом від 17.03.2015р. №277/1 відповідач попередив ОСОБА_2 про розірвання попереднього договору купівлі - продажу транспортного засобу від 07.06.2013р. на підставі п.5.3 попереднього договору. Позивач не заперечував про наявність заборгованості, про те, що адміністрація ПАТ « Північтранс» попереджала його про наслідки несвоєчасного внесення коштів за укладеним попереднім договором.

Попередній договір було розірвано між сторонами з підстав п. 5.3 попереднього договору. Таким чином, з розірванням попереднього договору припинилися зобов'язання відповідача, тому суд обґрунтовано не застосував положення ч.2ст.625 ЦК України.

Колегія погоджується з вказаним висновком місцевого суду, вважає його законним та обґрунтованим, апеляційна скарга представника позивача та апеляційна скарга відповідача відхиляються, рішення залишається без змін.

На підставі ст..ст. 88 ЦПК України пропорційно задоволеним позовним вимогам з відповідача на користь позивача стягнуто судовий збір в розмірі 886,60 грн.

Керуючись ст.. ст..303,307ч1п1,308,315,317,319 ЦПК України, судова колегія,

УХВАЛИЛА:

апеляційні скарги ОСОБА_2, публічного акціонерного товариства « Північтранс» відхилити, рішення Суворовського районного суду м. Одеса від 18.04.2016р. по справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Північтранс» про стягнення грошових коштів залишити без змін.

Ухвала набуває чинності негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді апеляційного суду Одеської області: Н.Д. Плавич

Л.М. Вадовська

Г.Я. Колесніков