Ухвала суду № 62520404, 25.10.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5279/16

Головуючий у першій інстанції Борисова С. П.

Доповідач Цюра Т. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого: Цюри Т.В.,

Суддів: Сидоренко І.П., Погорєлової С.О.,

при секретарі: Колмакові В.І.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Авто» на рішення Арцизького районного суду Одеської області від 12 квітня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Авто» про стягнення заборгованості за договором оренди транспортного засобу та за зустрічною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Авто» до ОСОБА_2 про розірвання договорів оренди транспортних засобів та стягнення збитків,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 12 квітня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Авто» про стягнення заборгованості за договором оренди транспортного засобу, відмовлено повністю.

В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Авто» до ОСОБА_2 про розірвання договорів оренди транспортних засобів та стягнення збитків, відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Авто» подало до судуапеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішення Арцизького районного суду Одеської області від 12 квітня 2016 року та ухвалити нове, яким визнати договори оренди транспортного засобу автобуса ХАЗ 3205 НОМЕР_3 від 19.08.2011 року, укладеного між ТОВ «Комфорт Авто» і ОСОБА_3 та автобуса Mercedes Benz 609 D гос.НОМЕР_4 від 19.08.2011 року, укладеного між ТОВ «Комфорт Авто» та ОСОБА_2 - дійсними.

- розірвати договір оренди транспортного засобу автобуса ХАЗ 3205 НОМЕР_3 від 19.08.2011 року, укладеного між ТОВ «Комфорт Авто» і ОСОБА_3, який підписав за дорученням ОСОБА_2, з липня 2012 року.

- розірвати договір оренди транспортного засобу автобуса Mercedes Benz 609 D гос.НОМЕР_4 від 19.08.2011 року, укладеного між ТОВ «Комфорт Авто» та ОСОБА_2, з липня 2012 року.

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Комфорт Авто» збитки, завдані підприємству в зв'язку з порушенням договорів оренди транспортних засобів в сумі 99 076,61 гривень.

До суду апеляційної інстанції сторони не з'явилися, хоча повідомлялись належним чином про дату, час та місце розгляду справи у відповідності до вимог ст.ст. 74-77 ЦПК України.

Відповідно до ст. 305 ЦПК неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає , виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Так, судом першої інстанції було вірно встановлено, що 19 серпня 2011 року у простій письмовій формі між ОСОБА_2 та ТОВ «Комфорот - Авто» були укладені договори оренди автобусу марки ХАЗ 3205, д/н НОМЕР_1 та автобусу марки «Мерседес», д/н НОМЕР_2.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 4 ст. 203 ЦК України, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Частиною 1 статті 209 ЦК України визначено, що правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Відповідно до ст. 799 ЦК України, договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

У відповідності з вимогами ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

З встановлених фактичних обставин справи та наявних у справі доказів наданих сторонами на підтвердження своїх вимог і заперечень, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що не вбачається сукупності визначених ст. 220 ЦК України підстав, за яких суд вправі визнати укладений договір дійсним, оскільки надані позивачем докази в їх сукупності не можуть свідчити про повне або часткове виконання договору, а також матеріали справи не містять жодних даних щодо ухилення сторін від нотаріального посвідчення договору.

Крім того, судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що однією із сторін договорів виступила особа, яка не мала права їх укладати - ОСОБА_2, який не був власником майна, а отже не мав права передання майна, як того вимагає ст. 761 ЦК України. Позивач за первісним позовом доказів свого права власності суду не надав. В матеріалах справи також відсутні докази, що ОСОБА_4 належали майнові права на транспортні засоби, які передавались в оренду.

Частиною 2 ст. 215 ЦК України імперативно встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

З огляду на викладене, висновки суду про недодержання вимог закону щодо обов'язкового нотаріального посвідчення вказаних договорів, тому ці договори є нікчемними та не створюють юридичних наслідків, повністю ґрунтуються на фактичних обставинах справи та наявних у справі доказах.

Оскільки інші заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вказаних договорах оренди автомобілів, які є нікчемними, то підстави для їх задоволення, також, відсутні.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Частиною 1 ст. 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При таких обставинах, з урахуванням обмежень, встановлених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини по справі, рішення суду постановлено на підставі наданих сторонами доказів з урахуванням чинного законодавства, тому відповідає вимогам ст. ст. 213, 215 ЦПК України, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, а тому не вбачається підстав для його скасування.

Докази та обставини, на які посилається апелянт в скарзі, є аналогічними заявленим вимогам, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Тому, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Авто» в повному обсязі.

Такі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, до яких суд дійшов з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду є законним і обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 305, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Авто» - відхилити.

Рішення Арцизького районного суду Одеської області від 12 квітня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Авто» про стягнення заборгованості за договором оренди транспортного засобу та за зустрічною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Авто» до ОСОБА_2 про розірвання договорів оренди транспортних засобів та стягнення збитків - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

.

Головуючий Т.В. Цюра

Судді: І.П. Сидоренко

С.О. Погорєлова