Рішення № 62520325, 03.11.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6320/16

Головуючий у першій інстанції Гандзій Д. М.

Доповідач Калараш А. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Калараш А.А.

суддів - Заїкіна А.П.,Гірняк Л.А.

з участю секретаря - Гарбуз В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, третя особа - Управління Державної казначейської служби України в Овідіопольському районі Одеської області про стягнення компенсації втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, за апеляційною скаргою Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 04 липня 2016 року, -

встановила:

У квітні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про стягнення компенсації втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати і з врахуванням уточнень в обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 30.01.2015 року ,залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 11.11.2015 року , на її користь з Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області було стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду у розмірі 58001,31 грн. ,яку відповідачем їй було сплачено лише 23.03.2016 року.

Позивач , посилаючись на положення Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати » та ст. 625 ЦК України посилалася на те,що на час сплати коштів вона понесла збитки ,оскільки сплачені кошти значно знецінилися з огляду на інфляційні збитки.

Позивач остаточно просила суд, стягнути на її користь з відповідача 51860,98 грн.

В судовому засіданні позивач підтримала позов , просила задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав , просив відмовити у задоволенні позову.

Рішення ухвалено у відсутність представника третьої особи.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 04 липня 2016 року позов задоволено.

Стягнуто з Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області за рахунок коштів бюджету Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (ЄДРПОУ : 23211248) на користь ОСОБА_2 (ІПН : НОМЕР_1) - суму компенсації втрати частини коштів у зв'язку з порушенням строків їх виплати та присудженої моральної шкоди у розмірі 51860,98 грн. .

Стягнуто з Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області за рахунок коштів бюджету Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (ЄДРПОУ : 23211248) на користь держави судовий збір у розмірі 551,20 грн.

В апеляційній скарзі Авангардівська селищна рада Овідіопольського району Одеської області , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області підлягає частковому задоволенню ,а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позов ,суд першої інстанції ,посилаючись на положення ст. 625 ЦК України та Закон України «Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» виходив з того,що позивач набув права вимоги індексу інфляції та 3 відсотків річних за період з травня 2013 року по березень 2016 року від 58001,34 грн., стягнутої на користь позивача з Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області за рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 30.01.2015 року, оскільки зазначені кошти були сплачені з запізненням та значно знецінилися з огляду на інфляційні збитки.

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна.

Колегія суддів частково погоджується з доводами апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається , що постановою Овідіопольського райсуду Одеської області від 18.08.2011 р. ОСОБА_2 була поновлена на роботі на посаді спеціаліста з юридичних питань Авангардівської селищної ради з 25.11.2010 року, яке було виконано 05.04.2013 року.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 30.01.2015 року ,залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 11.11.2015 року з Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області на користь ОСОБА_2 було стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25.11.2010 року по 05.04.2013 року у розмірі 56001,31 грн. та 2000 грн. компенсації моральної шкоди, які були сплачені позивачу 23.03.2016 року, про що сторони не заперечують.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_2 51860,98 грн. ,позивач посилалася на положення Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати » та ст. 625 ЦК України .

Суд першої інстанції , частково задовольняючи позов , невірно застосував норми матеріального права та помилково посилався на положення Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати » (у под. «Закон» ) та ст. 625 ЦК України , оскільки відповідно до ст. 2 Закону ,під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру ,а саме пенсії, соціальні витрати, стипендії, заробітна плата та інші.

Звертаючись до суду з позовом ,позивач просила стягнути з відповідача на її користь інфляційні витрати виходячи із стягнутої на її користь судовим рішенням разової суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу та компенсації моральної шкоди.

Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що підстави для нарахування і стягнення компенсації за затримку виплати середнього заробітку та компенсації моральної шкоди , які стягнуті рішенням суду у іншій справі, за час затримки у поновленні на роботі відсутні, оскільки за своєю правовою природою такі кошти є не заробітною платою, яка виплачується за виконану роботу, а видом відповідальності за порушення строків поновлення на роботі незаконно звільненого працівника , яка носить разовий характер.

Тому норми законодавства, якими встановлено компенсацію втрати частини доходів громадян, які не мають разового характеру, у зв'язку із порушенням строків їх виплати, застосуванню не підлягають, оскільки стягнуті на підставі статті 236, 237-1 КЗпП України кошти не є тим доходом, який підлягає компенсації.

Стаття 625 ЦК України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов'язання.

За частиною другою вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід також зазначити, що відшкодування шкоди - це відповідальність, а не боргове (грошове) зобов'язання, на шкоду не повинні нараховуватись проценти за користування чужими грошовими коштами, що теж є відповідальністю.

Таким чином, дія ч. 2 ст. 625 ЦК не поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку із завданням шкоди ,зокрема і моральної шкоди що була завдана позивачу.

Судом першої інстанції не було враховано , що передбачена ст.625 ЦК відповідальність не застосовується до правовідносин, які регулюються спеціальним законодавством. Зокрема, дія ст. 625 ЦК не поширюється на трудові правовідносини (з приводу заборгованості із заробітної плати , відшкодування шкоди працівникові внаслідок трудового каліцтва тощо) та сімейні правовідносини.

Суд першої інстанції не звернув уваги на вищенаведене та помилково частково задовольнив позов.

Колегія суддів звертає увагу ,що позивач не позбавлена можливості в інший спосіб ,передбачений чинним законодавством захистити свої порушенні права внаслідок несвоєчасної виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу та компенсації моральної шкоди.

За таких підстав, відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, апеляційна скарга Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої скасуванню .

Відповідно до ч.4 ст.88 ЦПК України із спеціального фонду державного бюджету на користь Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1515,80 грн., сплачений Авангардівською селищною радою Овідіопольського району Одеської області при принесенні апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 303, п.4 ч.1 ст.309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області задовольнити частково.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 04 липня 2016 року скасувати і ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, третя особа - Управління Державної казначейської служби України в Овідіопольському районі Одеської області про стягнення компенсації втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати відмовити.

Стягнути на користь Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області із спеціального фонду державного бюджету судовий збір у розмірі 1515 грн.80 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді апеляційного суду

Одеської області А.А. Калараш

Л.А.Гірняк

А.П.Заїкін