Ухвала суду № 62519483, 31.03.2016, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/5960/15-ц

Провадження №2/521/398/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2016 року місто Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді Плавича І.В.,

при секретарі Мазинській І.С.,

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна, третя особа ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

В проваджені суду знаходиться на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна, третя особа ОСОБА_1.

В процесі розгляду справи від ОСОБА_1 надійшов самостійний позов до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сімєю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в період з 1999 року по 2013 рік, а також визнання будинку №64 по вулиці Кондренко у місті Одесі і нежилого приміщення №501 в будинку №4 по вулиці Осипова в місті Одесі обєктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3

Як встановлює ст. 11 ч.1 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 34 ЦПК України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення судового розгляду, предявивши позов до однієї чи обох сторін. Ці особи мають усі процесуальні права і обовязки позивача.

Згідно ст. 125 ЦПК України, положення статей 123 і 124 цього Кодексу застосовуються до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження. Так, в силу ст. 124 ЦПК України, зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил предявлення позову, повинна відповідати вимогам статей 119 і 120 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.

Однак дослідивши відповідні матеріали суд виявив, що дана заява подана без додержання певних вимог закону, а саме: відсутній виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; не зазначені докази, що підтверджують кожну обставину, не вказано на наявність підстав для звільнення від доказування; не зазначена дата подання позову; не доданий документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно ст. 4 ч.2 Закону України «Про судовий збір», ставки судового встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана: фізичною особою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати; за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана: фізичною особою 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

При цьому відповідно до ст. 6 ч.ч.2,3 Закону України «Про судовий збір», у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи. За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві обєднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивачем заявлено вимоги про встановлення факту проживання однією сімєю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та про визнання нерухомого майна обєктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3

Ціна позову заявником не визначена, судовий збір не сплачений.

Відтак, суд зазначає, що за подачу даного позову від ОСОБА_1 оплаті підлягає 551,20 х 2 = 1102,40 гривень, в порядку, що визначений Законом України «Про судовий збір».

Як встановлює ст. 121 ч.1 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

На підставі викладеного, суддею вбачається, що дана заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачеві строку для усунення наведених недоліків.

Керуючись ст.ст. 119, 120, 121, 209, 210 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сімєю, визнання майна обєктом права спільної сумісної власності залишити без руху.

Надати заявникові строк для усунення недоліків впродовж пяти днів з дня отримання копії ухвали суду.

Розяснити, що у разі, якщо заявник не усуне недоліки, встановлені ухвалою суду, позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала суду оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Головуючий: