Рішення № 6251766, 21.05.2009, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 2-248/09р.

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2009 року смт Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі :

Головуючого – судді - Мордовенко В.І.

з участю секретаря - Бондаренко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Краснокутськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася 23.03.2009 року до суду з позовною заявою про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач в позовній заяві зазначила , що 06 серпня 2008 року померла бабуся позивачки ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії I-ВЛ №181522, виданого Мурафською сільською радою Краснокутського району Харківської області 07 серпня 2008 року № 42.

Після смерті бабусі на праві спільної сумісної власності залишилася спадщина спадкодавцю та відповідачу по справі ОСОБА_2 нерухоме майно – трикімнатна квартира, розташована за адресою: 62021, Харківська область, Краснокутський район, селище Оленівське, АДРЕСА_1.

Право спільної сумісної власності бабусі та відповідачки на вказану квартиру підтверджується Свідоцтвом про право власності на житло, виданим згідно із розпорядженням № 1253ж Бюро по оформленню документів про право власності на квартири (будинки) виконкому Краснокутської районної ради від 15 листопада 1999 року, зареєстрованим Краснокутським бюро технічної інвентаризації.

Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 21732109, складеному районним комунальним підприємством «Краснокутське бюро технічної інвентаризації» 31 січня 2009 року, вартість нерухомого майна для цілей оформлення спадщини становить 27400,00 (двадцять сім тисяч чотириста гривень 00 копійок). Крім цього, відповідно до цього витягу, назву населеного пункту, на території якого розташоване спадкове майно, змінено з «село Оленівка» на «селище Оленівське».

Відповідно до положень ст. 1223 ЦК України, позивачка має право на спадкування на підставі заповіту, складеному її бабусею 06 березня 2007 року, посвідченому секретарем Мурафської сільської ради Краснокутського району Харківської області та зареєстрованому в реєстрі за № 43. Цим заповітом спадкодавець зробила таке розпорядження, відповідно до якого все належне їй майно, де б таке не було та з чого б воно не складалося, заповідано позивачці. У тексті вказаного заповіту її прізвище зазначено як Коваль. Вже після смерті бабусі позивачка вступила до шлюбних відносин із її теперішнім чоловіком ОСОБА_4, що зареєстровано Мурафською сільською радою Краснокутського району Харківської області 20 січня 2008 року. Після реєстрації шлюбу позивачка отримала нове прізвище - Данило відповідно до свідоцтва про шлюб серії 1-ВЛ № 088231 від 20 січня 2008 року.

В порядку ст.ст. 1297, 1298, 1299 ЦК України отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі позивачка не змогла, оскільки нотаріус зазначив про необхідність письмової згоди на це від відповідачки по справі. Відповідачка такої згоди не надала.

Всі ці обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 будучи спадкоємцем за заповітом, фактично прийняла спадщину після смерті своєї бабусі, але досі не може оформити належним чином правові документи.

В зв’язку з тим, що позивачка ОСОБА_1 являється спадкоємицею померлої ОСОБА_3 за заповітом, позивачка звернулася до суду з позовом про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування АДРЕСА_2 в порядку спадкування за заповітом після померлої ОСОБА_3.

В судовому засіданні представник позивачка за дорученням ОСОБА_5 підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на нерухоме майно на 1/2 частину вищевказаної трикімнатної квартири.

Відповідач в судове засідання не з’явилася, причину неявки суду не повідомила, хоча була викликана своєчасно та належним чином.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, так як позов являється обґрунтованим та підтверджений матеріалами справи.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.8 Закону «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19 червня 1992 року під час приватизації державного житла громадянами України їм передається житло в тому числі в спільну сумісну власність.

Відповідно до ст.ст. 370, 372 ЦК України у випадку виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності або поділу такого майна, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

На підставі вищевказаного та керуючись Законом «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19 червня 1992 року, ст.ст. 355, 368, 1233, 1247, 1251, 1268 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 31, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на нерухоме майно - 1/2 частину трикімнатної квартири, загальною площею 63,80 кв.м., житловою площею 38,10 кв.м., АДРЕСА_3 в порядку спадкування після бабусі ОСОБА_3, яка померла 6 серпня 2008 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

СУДДЯ В.І. Мордовенко