Ухвала суду № 62517030, 25.10.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 459/54/15 Головуючий у 1 інстанції: Кріль М.Д.

Провадження № 22-ц/783/2179/16 Доповідач : Шумська Н. Л.

ОКРЕМА УХВАЛА

25 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючий суддя: Шумська Н.Л.

судді: Струс Л.Б., Шандра М.М.

секретар: Бадівська О.О.

особи, які беруть участь у справі: ОСОБА_1, представники КП «Червонограджитлокомунсервіс» Микитюк В.Р., Алхутов А.Г., ОСОБА_4

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Червонограського міського суду Львівської області від 29 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до КП «Червнограджитлокомунсервіс», Червоноградської міської ради, ОСОБА_4 про зобов»язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Червонограського міського суду Львівської області від 29 грудня 2015 року у позові ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до КП «Червнограджитлокомунсервіс», Червоноградської міської ради, ОСОБА_4 про зобов»язання демонтувати цегляну перегородку на сходовій площадці в житловому будинку відмовлено; зоборону КП «Червнограджитлокомунсервіс» (та усім підприємствам, організаціям, установам, що здійснюють реконструкцію під»їзду №5 буд. №2 по вул. Грушевського в м. Червонограді Львівської області) накладену ухвалою судді Червоноградського міського суду Львівської області від 23.01.2015 року скасовано.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_1. В апеляційній скарзі покликається на його незаконність, необґрунтованість, на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, на порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що допоміжні приміщення, відповідно до пункту 2 статті 10 ЗУ «Про приватизацію Державного житлового фонду», яким являється приміщення під'їзду 5, ХLV-площею 9,2 м. кВ., XLVI- площею 29.9 м. кВ., ХLVII- площею 9.3 м. кВ ( згідно даних технічного паспорту) стали об'єктами права спільної власності співвласників, тобто їх спільним майном, одночасно з приватизацією жильцями квартир під'їзду, що підтверджено єдиним документом - свідоцтвом про право власності на квартиру. Ніяких доказів, належності спірного приміщення ХLVII до нежитлового відповідачі і співвідповідачі суду не дали, позовні вимоги позивачів по справі доказами не спростовані. Спірне допоміжне приміщення ХLVII площею 9.3 м. кВ. не є відокремленим, знаходиться на балансі КП ЧЖКС, обслуговується жильцями приватизованих квартир, з моменту закінчення будівництва по теперішній час, які забезпечують його отримання і оплачують комунальні платежі. Приміщення ХLVII площею 9.3 м. кВ. і ХLVI площею 29.9 м. кВ. є приміщеннями загальної часткової власності, які обслуговують доступ в підвал в якому знаходяться інженерні комунікації будинку (загальна електрощитова, труби каналізації, опалення, водопостачання з запорами, і побутові кладові жильців). Вказує, що факт самозахвату допоміжного приміщення площею 19,2 м. кв. судом не досліджувався. Також зазначає, що договір оренди нежитлового приміщення заключений між КП «Червнограджитлокомунсервіс» і ОСОБА_4 закінчився 02.11.2015 року. Просить рішення Червонограського міського суду Львівської області від 29 грудня 2015 року скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги, докази, колегія суддів знаходить підстави для скасування рішення суду першої інстанції та часткового задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.ст.11, 59, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому кожна із сторін зобов»язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до вимог ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам не відповідає.

Відповідно до ч. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як видно з матеріалів справи, позивачі звернулися до суду 06.01.2015 року з позовом до КП «Червонограджитлокомунсервіс» про усунення перешкод в користуванні приміщеннями загального користування - під»їздом №5 будинку №2 по вул.. Грушевського в м.Червоноград, призначеного для обслуговування і потреб власників квартир, шляхом демонтажу замка на вхідних дверях у під»їзд. Сплачено судовий збір 243грн. Ухвалою від 23.01.2015року суд відкрив провадження у справі за цим позовом та призначив до слухання по суті (а.с.20). Справа розглядалась на судових засіданнях по суті, оголошувались перерви.

Відповідно до ст.31 ЦПК позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову. До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову.

Тому після початку слухання справи по суті позивачем втрачається право, передбачене ст.31 ЦПК, на збільшення розміру позовних вимог чи зміну предмету позову.

Тим більше у ЦПК не передбачено можливості шляхом подачі клопотання заявити нові позовні вимоги - визнати недійсним договір оренди нежитлового приміщення №300 від 02.11.2012року між КП «Червонограджитлокомунсервіс» та ОСОБА_4 та зобов»язати КП «Червонограджитлокомунсервіс» та ОСОБА_4 демонтувати зведену ним цегляну перегородку на сходовій площадці вхідного коридору в житловий будинок біля сходової клітки.

Таким чином, суд першої інстанції не вправі був приймати таке клопотання та зобов»язаний був роз»яснити позивачу ОСОБА_1, відповідно до ст.10 ЦПК, наслідки вчинення чи не вчинення дій. Роз»яснити необхідність звернення з оокремим позовом, з дотриманням вимог ЦПК щодо змісту та форми позовної заяви (ст.. 118, 119 ЦПК), сплати судового збору, подачі доказів тощо.

Натомість, суд першої інстанції прийняв клопотання позивача в порушення норм процесуального права, однак фактично не проводив розгляду справи у межах цих вимог, порушуючи процесуальні права позивача на судовий захист.

Про це свідчить описова частина рішення суду першої інстанції, де суддя зазначає про уточнення позивачами позовних вимог (а.с.116).

Крім того, суд першої інстанції залишив поза увагою, що позивач ОСОБА_1 не був уповноважений іншими позивачами на представництво їх інтересів, довіреність чи доручення йому не видавалось. Письмова вказівка на представлення їх інтересів ОСОБА_1 у позовній заяві правового значення не має, оскільки довіреність повинна бути нотаріально посвідчена.

Таким чином єдиною правомірно заявленою позовною вимогою є позовна вимога про усунення перешкод в користуванні приміщення спільного користуванні - під»їздом №5 буд 2 по вул. Грушевського в м.Червонограді шляхом зобов»язання КП №Червонограджитлокомунсервіс» демонтувати замок на вхідних дверях.

Як пояснили учасники на судовому засіданні апеляційного суду, суд першої інстанції не проводив розгляд справи за іншими позовними вимогами, ніж заявлені у позові, копії позовних заяв їм вручено не було, мито не сплачено, докази не зібрані та не оцінювались.

З усіх з»ясованих обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції допустив грубі порушення норм процесуального права при розгляді справи, спричинив плутанину щодо учасників судового розгляду та заявлених позовних вимог, що призвело до неправильного проведення судового розгляду та неправильного вирішення спору.

Окрім скасування судового рішення з підстав, передбачених п.1,2,3,4ч.1ст.309 ЦПК, колегія суддів вимушена реагувати окремою ухвалою на виявлені порушення при розгляді справи судом першої інстанції.

Керуючись ст.320 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Червоноградському міському суду Львівської області вжити заходи реагування на виявлені грубі порушення вимог закону при розгляді цивільної справи суддею Кріль М.Д. з метою усунення умов, що сприяли порушенню закону та запобігання їх виникнення у майбутньому.

Про прийняті заходи повідомити Апеляційний суд Львівської області протягом 1 місяця.

Головуючий суддя

Судді