Ухвала суду № 62516309, 31.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1611/16 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

31 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

за участі секретаря: Козлової І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.05.2016 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни про скасування рішення про державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.05.2016 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, третя особа подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Також, в апеляційній скарзі апелянт просив вважати причини пропуску на апеляційне оскарження спірної постанови суду першої інстанції поважними та поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду.

Колегія суддів вважає можливим задовольнити дане клопотання третьої особи, з урахування наведених мотивів у апеляційній скарзі.

Під час апеляційного розгляду апелянтом заявлене клопотання про закриття провадження у справі, у зв'язку з тим, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства та додано судову практику адміністративних судів.

Колегія суддів вважає, що в даній справі підстав для закриття провадження немає, оскільки суд не вирішує питання невиконання або неналежного виконання сторонами договору цивільно-правових зобов'язань.

Оскільки зміст позовної заяви базується на твердженнях позивача про те, що рішення нотаріуса № 26017191 від 10.11.2015 є протиправним у зв'язку з відсутністю у нотаріуса повноважень щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права власності без вчинення нотаріальної дії з майном, тобто з порушенням діючого на той час порядку реєстрації речових прав на нерухоме майно, а також у зв'язку з тим, що квартира за адресою: АДРЕСА_1, яка має загальну площу 73,5 кв.м не може бути примусово стягнута на підставі Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», колегія суддів вважає, що дана справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що спірна квартира підпадає під дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредиторів в іноземній валюті», в порушення п. 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 868 від 17.10.2013 відсутній доказ наявності письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та документу, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя, тому у відповідача були відсутні підстави для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на вказану квартиру за ТОВ «Кей-Колект».

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно матеріалів справи, між ОСОБА_2 та Акціонерний комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» укладено договір про надання споживчого кредиту від 18.02.2008 №11300100000, відповідно до якого позивачу надано кредит в сумі 162 000 доларів США (а.с. 11-15).

Також, між ОСОБА_2 та Акціонерний комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» укладено договір іпотеки № 77381 від 18.02.2008, яким позивачем передано в іпотеку нерухоме майно, а саме: трьох кімнатну квартиру загальною площею 73,5 кв.м., житловою площею 37,60 кв.м., що належить позивачу на праві власності та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 20-21).

В подальшому, 12.12.2011 між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Коллекст» укладено договір факторингу №1, яким передано право вимоги та зокрема, за договором про надання споживчого кредиту №11300100000.

Рішенням № 26017191 від 10.11.2015 зареєстровано право приватної власності ТОВ «Кей Колект» на вказану вище квартиру (а.с. 63).

Згідно частини першої ст. 2 Закону України № 1952-IV від 01.07.2004 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції від 10.11.2015) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини четвертої ст. 15 Закону України, № 1952-IV від 01.07.2004 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Частиною першою ст. 15 Закону України, № 1952-IV від 01.07.2004 державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно абзацу 2 частини першої ст. 9 Закону України № 1952-IV від 01.07.2004 у випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини дев'ятої ст. 15 Закону України № 1952-IV від 01.07.2004 державна реєстрація прав, їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії (надання відмови в ній) проводиться одночасно з вчиненням такої дії.

Згідно абзаців другого та третього частини п'ятої ст. 3 Закону України № 1952-IV від 01.07.2004 державна реєстрація прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчиняється така дія.

Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.

Згідно абзацу 3 п. 2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМ України № 868 від 17.10.2013 (в редакції від 18.03.2015) нотаріус, яким вчинено нотаріальну дію з нерухомим майном, проводить державну реєстрацію прав, набутих виключно у результаті вчинення такої дії, крім випадків, визначених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Виходячи з аналізу вказаних норм, колегія суддів доходить висновку, що державна реєстрація права власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, яке діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчиняється така дія.

На момент виникнення спірних правовідносин законодавством не було передбачено можливість проведення державної реєстрації речових прав на об'єкт нерухомого майна нотаріусом без вчинення ним нотаріальної дії, пов'язаної із переходом таких прав на об'єкт нерухомості.

Тобто, повноваження нотаріусів на виконання реєстраційних дій у Державному реєстрі прав пов'язуються законодавцем із вчиненням нотаріальної дії з нерухомим майном.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем нотаріальна дія з нерухомим майном не вчинялася.

Таким чином, дії нотаріуса щодо прийняття спірного рішення про державну реєстрацію права власності були протиправними у зв'язку з відсутністю у нотаріуса повноважень щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права власності без вчинення нотаріальної дії з майном, тому реєстраційна дія щодо реєстрації права власності за третьою особою на предмет іпотеки: квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 проведена з порушенням компетенції, а тому, не відповідає вимогам закону.

Згідно ст. 35 Закону України № 898-IV від 05.06.2003 «Про іпотеку» (в редакції від 30.10.2014) у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не отримував будь-яких повідомлень від третьої особи про усунення порушень та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Крім того, відповідачем під час вчинення реєстраційних дій не було звернуто уваги та не надано оцінки обставинам про неповідомлення позивача про намір третьої особи звернути стягнення на предмет іпотеки.

Колегія суддів не бере до уваги повідомлення про намір звернути стягнення на предмет іпотеки № 9872-юр від 19.04.2014 (а.с. 74), у зв'язку з відсутністю доказів надсилання такого повідомлення на адресу позивача.

Згідно частин першої та другої ст. 1082 Цивільного кодексу України № 435-IV від 16.01.2003 (в редакції від 03.09.2015) боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.

Відповідно до ст. 24 Закону України № 898-IV від 05.06.2003 «Про іпотеку» (в редакції від 30.10.2014) відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.

Іпотекодержатель зобов'язаний письмово у п'ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов'язанням.

Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Відступлення прав за іпотечним договором та основним зобов'язанням не допускається у разі видачі заставної. Після видачі заставної перехід прав іпотекодержателя за іпотечним договором та основним зобов'язанням до іншої особи здійснюється шляхом передачі заставної у встановленому цим Законом порядку.

Отже, особа, якій відступлено право вимоги за іпотечним договором, або та особа, яка вчинила таке відступлення мають письмово повідомити боржника про вказані дії.

Водночас, повідомлення про відступлення права вимоги не було направлено позивачу, жодних доказів на підтвердження вказаних обставин відповідачем та апелянтом не надано.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає необхідним, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» залишити без задоволення, а спірну постанову - без змін.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про закриття провадження у справі відмовити.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.05.2016 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст виготовлено: 07.11.2016.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Безименна Н.В.

Аліменко В.О.