Ухвала суду № 62514791, 03.11.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_______

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 листопада 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого - судді Рейнарт І.М.

суддів Кирилюк Г.М., Слюсар Т.А.

при секретарі Ігнатьєву Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 8 серпня 2016 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків,

№ апеляційного провадження: № 22-ц/796/12717/2016 Головуючий у суді першої інстанції:Кричина А.В. Н.Є.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Рейнарт І.М.встановила:

у жовтні 2015 року ТОВ «Кредекс Фінанс» звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача збитків у сумі 107 914грн. 33коп. та судові витрати.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що 3 листопада 2014 року у м. Києві по вул. Тимошенко, 5 сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки «Фольксваген Транспортёр», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу марки «Субару», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ТОВ «Кредекс Фінанс».

Відповідно до постанови Оболонського районного суду м. Києва від 31 серпня 2015 року ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, ст. 1224 КпАП України.

Позивач посилався на те, що у результаті ДТП належному йому транспортному засобу завдані механічні пошкодження, а вартість відновлювального ремонту згідно звіту експертного дослідження №793 від 15 вересня 2015р. становить 106 924грн. 33коп.

Також позивач просив стягнути з відповідача витрати за проведення експертизи у розмірі 990 грн.

У квітні 2016р. позивач уточнив позовні вимоги і просив стягнути з відповідача вартість відновлювального ремонту у розмірі 105 268грн. 77коп., 990грн. витрат за проведення автотоварознавчого дослідження та 689грн. коштів, сплачених за забезпечення позову.

Рішенням суду від 8 серпня 2016 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» матеріальну шкоду в розмірі 71 065грн. 37коп. та 2 227грн. 72коп. судових витрат.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.

Відповідач посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, не врахування тієї обставини, що позивач не ставив питання про передачу відповідачу замінених деталей та не надання позивачем доказів проведення ремонтних робіт.

Також відповідач вважав, що позивачем не надано доказів, що пошкоджений

- 2 -

автомобіль належав йому на праві власності на момент ДТП.

Крім того, відповідач вважав, що визначений розмір майнової шкоди є явно завищеним і необґрунтованим, а з урахуванням його матеріального становища суд мав зменшити розмір відшкодування шкоди до 49 000 грн.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, який підтримав апеляційну скаргу, пояснення представника позивача, який вважав, що апеляційна скарга повинна бути відхилена, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що 3 листопада 2014 року у м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Фольксваген», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Субару», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який був припаркований.

Постановою судді Оболонського районного суду м. Києва від 31 серпня 2015 року провадження про адміністративне правопорушення стосовного ОСОБА_1 за ст.ст. 124, ст. 1224 КпАП України закрите у зв'язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КпАП України.

Згідно висновку № 793 експертного дослідження від 15 вересня 2015р. матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «Субару», державний номер НОМЕР_3, у результаті його пошкодження при ДТП складає 60 338,22грн.

Відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи № 122/16 від 18 березня 2016р., складеного ТОВ «Агенція «Експертиза та оцінка», вартість відновлювального ремонту автомобіля «Субару», номерний знак НОМЕР_2 (державний номерний знак на момент звернення до суду НОМЕР_3) на момент звернення позивача до суду з позовом становить 71 065,37грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що матеріальна шкода завдана позивачу винними діями відповідача, а відтак підлягає відшкодуванню у розмірі, визначеному судовою експертизою.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи, наданим сторонами доказам та ґрунтується на нормах матеріального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Пунктом 1 частини 1 статті 1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Пошкодження відповідачем автомобіля «Субару», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, підтверджено постановою судді Оболонського районного суду м. Києва від 31 серпня 2015р. і відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України повторного доказування не потребує.

Враховуючи викладені обставини та норми матеріального права, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку, що саме відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану пошкодженням автомобіля позивача.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не надано належних доказів у підтвердження права власності на пошкоджений автомобіль на момент ДТП та перебування автомобіля на балансі підприємства, колегія суддів вважає безпідставними.

Рішенням Борівського районного суду Харківської області від 28 квітня 2014р. передано у власність ТОВ «Кредекс Фінанс» автомобіль «Субару», 2007р. випуску, номери агрегатів шасі № НОМЕР_4, державний номер НОМЕР_2.

З тексту експертного дослідження вбачається, що експертом досліджувався автомобіль «Субару», 2007р. випуску, кузов № НОМЕР_4, державний номер НОМЕР_3.

Тимчасовим реєстраційним талоном, виданим 30 травня 2015р., підтверджено, що

- 3 -

автомобілю «Субару», 2007р. випуску, номер шасі (кузова, рамки) № НОМЕР_4, наданий реєстраційний номер НОМЕР_3, а власником є ТОВ «Кредекс Фінанс».

Також з наданих позивачем суду першої інстанції документів вбачається, що на автомобіль «Субару», 2007р. випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, був накладений арешт постановою державного виконавця 4 квітня 2014р., який був скасований рішенням Київського районного суду м. Харкова від 19 лютого 2015р. та виконаний державною виконавчою службою Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області 30 березня 2015р., що позбавляло позивача можливості здійснити державну реєстрацію автомобіля після рішення Борівського районного суду Харківської області.

Крім того, спричинення шкоди користувачу майна випливає з факту його користування цим майном на достатній правовій підставі відповідно до пункту 2.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку, що автомобіль, який був пошкоджений відповідачем у результаті дорожньо-транспортної пригоди 3 листопада 2014р., належав позивачу і саме позивачу були завдані збитки пошкодженням автомобіля, які підлягають відшкодуванню відповідачем.

Статтею 1192 ЦК України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи № 122/16 від 18 березня 2016р., складеного ТОВ «Агенція «Експертиза та оцінка», вартість відновлювального ремонту автомобіля «Субару», номерний знак НОМЕР_2 (державний номерний знак на момент звернення до суду НОМЕР_3) на момент звернення позивача до суду з позовом становить 71 065,37грн.

Вказана вартість визначена з врахування коефіцієнту фізичного зносу, що спростовує твердження відповідача на завищення вартості ремонтних робіт та необхідності вирішення питання про передачу йому зношених деталей, які підлягають заміні. При цьому, відповідачем такі вимоги не заявлялися, а суд повинен вирішувати дане питання з врахуванням положень ст. 11 ЦПК України.

Посилання відповідача у апеляційній скарзі на те, що позивач не проводив ремонтних робіт, а відтак не має право на відшкодування їх вартості, колегія суддів вважає безпідставними.

З наданих суду першої інстанції доказів встановлено, що вартість пошкодженого автомобіля на момент ДТП складала 249 713,20грн. Вартість відновлювального ремонту автомобіля без урахування коефіцієнта фізичного зносу становить 105 268,77грн.

За час розгляду справи судом позивачем автомобіль був проданий за 98 000грн., що спростовує твердження відповідача про відсутність доказів у підтвердження завдання збитків позивачу.

Також безпідставними вважає колегія суддів доводи апеляційної скарги про необхідність врахування ч. 4 ст. 1193 ЦК України, за змістом якої суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, оскільки відповідачем не надано доказів його матеріального становища.

При цьому, з наданих суду першої інстанції позивачем доказів вбачається, що станом на 3 листопада 2014р. відповідач був власником п'яти транспортних засобів, один з яких «Тайота Прадо», 2008р. випуску. Проте, станом на 14 травня 2016р. у власності відповідача залишився тільки автомобіль «Фольксваген», державний номерний знак НОМЕР_1, на який був накладений арешт ухвалою суду у забезпечення даного позову.

- 4 -

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно не застосував ч. 4 ст. 1193 ЦК України.

Судом першої інстанції повно з'ясовані обставини справи, оцінені надані сторонами докази, правильно застосовані норми матеріального права, не допущено порушень норм процесуального права, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Оболонського районного суду м. Києва від 8 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: