Ухвала суду № 62514777, 03.11.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська 2а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 752/10165/16-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/12417/2016 Головуючий у суді першої інстанції: Колдіна О.О. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Семенюк Т.А.

3 листопада 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого - Семенюк Т.А.

Суддів - Саліхова В.В., Прокопчук Н.О.,

при секретарі - П'ятничук В.Г.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 7 липня 2016 року у справі за заявою ОСОБА_4 про забезпечення позову ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум-Інвест» про стягнення збитків, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 7 липня 2016 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій просить суд ухвалу скасувати та постановити нову про задоволення заяви про забезпечення позову, вважаючи, що судом порушено норми процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що у липні 2016 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення збитків та просила суд стягнути з ТОВ «Форум-Інвест» штраф у розмірі 780 690 грн. до Державного бюджету України та користь ОСОБА_4 компенсацію збитків у розмірі 574 700 грн.

4 липня 2016 року ОСОБА_4, через свого представника подала заяву про забезпечення позову, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що відповідач знаходиться у скрутному фінансовому становищі, що може унеможливити виконання рішення суду у майбутньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Згідно ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується шляхом забороною вчиняти певні дії.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні належні, допустимі та достатні докази існування реальної загрози невиконання можливого рішення суду; вжиття заходів забезпечення позову в даній справі у спосіб, визначений позивачем, може призвести до обмеження відповідача у праві користування та розпорядження власним майном, негативно вплинути на господарську діяльність відповідача та призвести до невідворотних наслідків.

Колегія суддів не може погодитися з доводами апеляційної скарги, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову, з огляду на наступне.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності, слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

В даному випадку позивачем не доведено, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, що є суттєвою обставиною при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову.

Водночас, дані про те, що існує декілька відкритих виконавчих проваджень, у яких ТОВ «Форум-Інвест» є боржником, та що останній знаходиться у скрутному фінансовому становищі, що може призвести до неможливості стягнення коштів у майбутньому без накладення на них арешту зараз, у матеріалах справи відсутні.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що накладення арешту на рахунки ТОВ «Форум-Інвест» може перешкоджати здійсненню господарської діяльності підприємства, що є неприпустимим.

Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду першої інстанції не спростовують і не впливають на їх правильність.

Оскільки ухвали суду постановлені з дотриманням норм процесуального права, висновки суду обґрунтовані, колегія суддів не вбачає підстав для їх скасування.

Керуючись ст.ст. 303,307, 312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 7 липня 2016 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді