Рішення № 62514323, 02.11.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/1080/16-ц Номер провадження 22-ц/786/2010/16Головуючий у 1-й інстанції Цибізова С.А. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді : Одринської Т.В.,

Суддів : Карпушина Г.Л., Корнієнка В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 26 травня 2016 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А :

В лютому 2016 року ПАТ КБ "Приватбанк" звернувся з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову Банк зазначав, що 06 вересня 2011 року між сторонами у справі було укладено кредитний договір, за яким відповідач одержав кредит в сумі 4020,98 грн. зі сплатою 0,12 % річних. Відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами, комісію в строки та в порядку, встановленому договором. Внаслідок неналежного виконання відповідачем цих зобов'язань утворилась заборгованість, розмір якої станом на 27 січня 2016 року складав 12188,99 грн., в тому числі: заборгованість за кредитом - 2514,37 грн.;заборгованість за відсотками - 2,29 грн., заборгованість за комісією 1676,31 грн.; пеня 6939,40 грн.; штраф - 500 грн. (фіксована частина) і 556,62 грн. (процентна складова).

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 26 травня 2016 року у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - відмовлено.

З даним рішенням суду не погодилося ПАТ КБ «Приватбанк» в зв'язку з чим його представник подав на нього апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги банку задовольнити в повному обсязі. Вважає, що дане рішення суду винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги вказав, що судом першої інстанції неправильно встановлено та визначено порядок перебігу строку позовної давності у спірних правовідносинах, оскільки не враховано, що відповідно до умов кредитного договору, сторони узгодили, що заборгованість за кредитом, починаючи з 211 дня порушення, вважається простроченою.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Згідно п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, між сторонами у справі було укладено кредитний договір - заяву позичальника № PLOKRX46470007 від 06.09.2011 року, згідно якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 4020,98 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно до даної заяви починаючи з 10 по 14 число кожного місяця позичальник повинен надавати банку грошові кошти (місячний платіж) у сумі 308,48 грн., для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотків, винагороди, комісії, а також інших витрат згідно з Умовами та правилами. Дата останнього погашення заборгованості має бути не пізніше ніж 05.09.2013 року (а.с.6).

До суду також надано графік погашення кредиту, підписаний відповідачем із зазначенням періодичних платежів за період з 06.09.2011року по 05.09.2013 року.(а.с. 32 )

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що з 10.07.2012 року відповідач платежів по кредиту не здійснював, згідно графіку та умов договору наступний платіж повинен був сплачений - 14.08.2012 року, а отже з 15.08.2012 року зобов'язання вважається порушеним і саме з цієї дати необхідно обчислювати строк позовної давності у спорі, що виник між сторонами. В свою чергу, позивач звернувся до суду лише 16.02.2016 року, тобто поза строком позовної давності.

Однак, з таким висновком місцевого суду, колегія суддів погодитися не може, виходячи з наступних підстав.

Згідно зі ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається із матеріалів справи, 06 вересня 2011 року між ПАТ « КБ « ПриватБанк» та ОСОБА_3 був укладений договір кредиту шляхом підписання заяви позичальника, за яким відповідач одержав кредит в сумі 4020,98 грн. для придбання товару з розстроченням платежу, зі сплатою 0,12 % річних за користування кредитом та щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 140,73 грн., строком до 05 вересня 2013 року. Умовами договору розмір щомісячного платежу визначено у 308,48грн., а період сплати - з 10 по 14 число кожного місяця. В заяві позичальника також зазначено, що платежі здійснюються відповідно до графіку платежів, який є невід'ємним додатком до цієї заяви.

Крім цього, в заяві позичальника зазначено, що відповідач ознайомився та згоден із Умовами та Правилами, які разом з Тарифами складають між ним та Банком договір про надання банківських послуг

В зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором, станом на 27 січня 2016 року заборгованість складає 12188,99 грн.

Доказів, які спростовували б доводи Банку про наявність у відповідача заборгованості за кредитним договором, відповідач не надав.

В заяві позичальника зазначено про згоду сторін стосовно того, що терміном повернення кредиту вважається 211 день з моменту виникнення порушення, а заборгованість за кредитом вважається простроченою, починаючи з 211 дня порушення /а.с.6/

Із розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем здійснено останній платіж 10 липня 2012 року / а.с.35/.

В свою чергу, 15 серпня 2012 року в зв'язку з несплатою чергового платежу відбулося порушення зобов'язання, тому терміном повернення кредиту вважається 14.03.2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи, з відповідним позовом до суду Банк звернувся 16 лютого 2016 року, тобто в межах позовної давності.

Із врахуванням наведених обставин, колегія приходить до висновку про наявність підстав для стягнення на користь Банку із відповідача заборгованості за кредитом - 2514,37 грн.;заборгованість за відсотками - 2,29 грн., заборгованість за комісією 1676,31 грн., та штрафу - 500 грн. (фіксована частина) і 556,62 грн. (процентна складова).

В свою чергу, колегія суддів вважає за необхідне зменшити розмір пені, яка підлягає до стягнення з відповідача, виходячи з наступного.

За правилами п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України період, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобов'язання не може перевищувати одного року. Виходячи з правової природи пені, яка нараховується за кожен день прострочення, право на позов про стягнення пені за кожен окремий день виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність за позовом про стягнення пені відповідно до статті 253 ЦК України обчислюється по кожному дню, за який нараховується пеня, окремо, починаючи з дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Вказані вимоги ст. 258 ЦК України, позивачем не враховано та заявлено позовні вимоги про стягнення пені за весь період, починаючи з 05 березня 2012 року, а тому колегія суддів приходить до висновку про зменшення пені , яка підлягає стягненню з ОСОБА_3Б, та вважає за можливе задовольнити позовні вимоги щодо стягнення пені в межах річного строку, передбаченого ст.258 ч.2 ЦК України, нарахування якої слід проводити з 15.03.2013 року, розмір якої складає 705,80 грн.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про скасування рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 26 травня 2016 року з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк».

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, враховуючи відсоток задоволених позовних вимог, який складає 48,9 %, необхідно стягнути на користь ПАТ « ПриватБанк» судовий збір за подачу позовної заяви та апеляційної скарги в розмірі 1414,68 грн.

Керуючись ст.ст.303, 307, п.п.3,4 ст.309, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" - задовольнити частково.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 26 травня 2016 року - скасувати. Ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна перемоги, буд. 50, рахунок № 29092829003111, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором № PLOKRX46470007 від 06.09.2011 року у розмірі 5955,39 грн., яка складається: 2514,37 грн. - заборгованість за кредитом; 2,29 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1676,31 - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 705,8 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором., штраф - 500 грн. (фіксована частина) і 556,62 грн. (процентна складова).

Стягнути з ОСОБА_3на користь публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна перемога, 50, рахунок № 64993919400001, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) в рахунок відшкодування понесених судових витрат в сумі - 1414,68 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя: ____ Т.В. Одринська

Судді: ______ Г.Л. Карпушин ____ В.І.Корнієнко