Ухвала суду № 62513849, 21.10.2016, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 21.10.2016 Справа № 554/8784/16-к

Справа № 554/8784/16-к

Провадження № 1-кс/554/7679/2016

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2016 року м. Полтава

Октябрський районний суд міста Полтави у складі:

слідчого судді - Шевської О.І.,

при секретарі - Козаренко М.А.

прокурора - Савчук О.О.

слідчого- Шеремет М.В.

підозрюваного - ОСОБА_1

розглянувши клопотання слідчого Полтавського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області лейтенанта поліції ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1 МиколиМиколайовича, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянинаУкраїни, з неповноюсередньоюосвітою, офіційно не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, на даний час притягується до криміналноївідповідльностіОктябрським районним судом м. Полтави в кримінальних провадженнях:

1.№ 12015170040000482 від 14.02.2015 року за ч.1 ст.185 КК України. Рішення не прийнято;

2.№ 12015170040003168 від 13.11.2015 року за ч.2 ст.185 КК України. Рішення не прийнято.

3.№ 12015170040002040 від 24.11.2015 року за ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України. Рішення не прийнято.

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016170040002971 від 27.07.2016 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190, ч.3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий Полтавського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області лейтенанта поліції ОСОБА_2звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1., підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190, ч.3 ст. 185 КК України. У клопотанні орган досудового розслідування необхідність прийняття такого рішення аргументував наступним.

24.07.2016, близько 18 години 30 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи біля буд. №16 по бульварі Щепотьєва в м.Полтава, діючи повторно, з прямим умислом, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою потерпілого ОСОБА_3 під приводом зателефонувати у власних потребах, заволодів мобільним телефоном марки «SamsungS7262», IMEI 1: 358913058190028, IMEI 2: 358914058190026, у корпусі чорного кольору, вартістю 1033 грн. 65 коп. (згідновисновкутоварознавчоїекспертизи№ 1208/4 від 12.08.2016), якийпотерпілийОзерчукІванВолодимирович, добровільно передав ОСОБА_1 МиколіМиколайовичу. В подальшому ОСОБА_1 з місцяскоєннязлочинузникрозпорядившисьвикрадениммобільним телефоном на власнийрозсуд.

Продовжуючисвоїзлочиннідії, ОСОБА_1 МиколаМиколайович, 21.10.2016 р., близькогодини, з метою заволодіння чужим майном, проник до підсобногоприміщення, розташованого в під'їзді № 3 житловогобагатоповерховогобудинку № 7 по вул. ГероївСталінграда в м. Полтаві, звідкитаємновикрав велосипед марки «TREIL 3900 V-DR» б/в, чимспричинивпотерпіломуОлійникОлексіюІвановичуматеріальноїшкоди на суму 12000 гривень (зі слів потерпілого).

Таким чином своїми умисними діями, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом зловживаннядовірою (шахрайство), вчиненими повторно,та у таємномувикраденні чужого майна (крадіжка), вчиненими повторно, поєднанимиізпроникненням до приміщення, гр. ОСОБА_1 МиколаМиколайович вчинив кримінальніправопорушенняпередбачені ч. 2 ст. 190 та ч.3 ст. 185 КК України.

Вина підозрюваного ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190 та ч.3 ст. 185 України підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме:

●показаннями ОСОБА_3 від 27.07.2016, наданими ним під час допиту в якості потерпілого;

●показаннями ОСОБА_4 від 28.07.2016, наданими ним під час допиту в якості свідка;

●протоколом огляду та вилучення мобільного телефону від 28.07.2016;

●показаннями ОСОБА_5 від 01.08.2016, наданими ним під час допиту в якості свідка;

●висновком товарознавчої експертизи № 1208/4 від 12.08.2016;

●речовими доказами;

●протоколом пред'явлення особи на впізнання за фотознімками від 18.08.2016;

●показаннями ОСОБА_6 від 21.10.2016, наданими ним під час допиту в якості потерпілого;

●показаннями ОСОБА_7 Сергійович від 21.10.2016, наданими ним під час допиту в якості свідка;

●показаннями ОСОБА_8 роман В'ячеславович від 01.08.2016, наданими ним під час допиту в якості свідка;

●протокол огляду місяця події від 21.10.2016;

●протокол огляду місця події від 21.10.2016;

●іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності;

Такожслыдством встановлено, що інші більш мякі запобіжні заходи не можливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 з наступних причин:

1.особисте зобовязання - не можливо застосувати у звязку з тим, що даний запобіжний захід вимагає наявність особливої довіри до підозрюваного в підтвердження можливості дотримання процесуальних обовязків. Як встановлено, останній був раніше засуджений за корисливий злочини, але відповідних висновків для себе не зробив, знов вчинив злочини. Останній не має постійного місця проживання та вжив заходи до переховування. Враховуючи вказані обставини, вимагається постійний контроль за поведінкою підозрюваного, що може бути досягнуто лише при застосуванні запобіжного заходу, повязаного з позбавленням його свободи;

2.особиста порука на адресу правоохоронних органів не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за ОСОБА_1;

3.застава слідчому чи прокурору не надходили заяви або клопотання від підозрюваного, його захисника, рідних або інших осіб про врахування можливостей внесення грошових коштів на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України при звернені слідчого, прокурора до слідчого судді з клопотанням про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу;

4.домашній арешт - не можливо застосувати у звязку з тим, що ОСОБА_1 підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків, а також тому, що відносно останнього був обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який не підозрюваним не виконується.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав в ньому наведених, зазначив, що щодо обрання розміру застави покладається на розсуд суду.

Прокурор клопотання підтримала в повному обсязі, просила задовольнити, наголосила на наявності ризиків передбачених ст. 177 КПК України, зазначила, що щодо обрання розміру застави покладається на розсуд суду.

Підозрюваний вину визнає проти задоволення клопотання не заперечує.

Заслухавши слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі „ Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У відповідності до ст. 5 п. „С" Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про те що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від трьох до шести років, постійного місця роботи та джерела прибутку не має, що вказує на те, що перебуваючи на свободі він буде продовжувати вчиняти нові кримінальні правопорушення з метою отримання засобів на існування, а також, зважаючи на те що ОСОБА_1 вчинив нові кримінальні правопорушення під час перебування під домашнім арештом, що вказує на те, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, а також незаконно впливати на потерпілого та свідків у провадженні, а також знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушенняв, тому лише застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти спробам останнього:

-переховуватись від органів досудового розслідування та суду;

-знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

-незаконно вплинути на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні;

-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

-вчинити інше кримінальне правопорушення.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Одночасно, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує не доведеність на даний момент стороною обвинувачення наявності обставин, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, а відтак вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину.

Враховуючи особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 183, 193,196-197, 199, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого Полтавського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області лейтенанта поліції ОСОБА_2 задовольнити частково.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_5, офіційно не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.190, ч.3 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який обчислювати у відповідності до приписів ст. 209 КПК України з 20.30год. 21.10.2016 року.

Кінцевим днем тримання під вартою визначити 20.12.2016 року, до 20год. 30 хв.

Розмір застави визначити у межах 20 (двадцяти) мінімальних заробітних плат , що становить 27560 (двадцять сім тисяч пятсот шістдесят) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач: ТУ ДСАУ в Полтавськійобласті, р/р 37314008015950 в ДКСУ м. Київ, ЗКПО 26304855, МФО 820172, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім'я, по - батьковіплатниказастави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області протягом пяти днів з часу проголошення.

Слідчий суддя О.І. Шевська