Ухвала суду № 62511200, 07.11.2016, Василівський районний суд Запорізької області

311/1442/16-ц

07.11.2016

Провадження № 2-п/311/12/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2016 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Пушкарьової С.П.,

при секретареві Гончаровій К.Ю.,

за участю: заявниці ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі м. Василівка заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Василівського районного суду Запорізької області від 06 липня 2016 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду перебувала цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, заочним рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 06.07.2016 року позов було задоволено.

Відповідачка ОСОБА_1 подав заяву про перегляд заочного рішення.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилається на те, що судом справа була розглянута за її відсутності, оскільки 14 липня 2016 року нею було отримано заочне рішення. Так, стягнута сума заборгованості є значно завищеною. Розрахунок є не достовірним, оскільки проведені в ньому нарахування не відповідають заяві, з якою звернулося ПАТ КБ «ПриватБанк» до неї, так як станом на 31.03.2016 р. відсутнє розмежування пені та комісії, у звязку з чим неможливо визначити розмір комісії, яку просить стягнути позивач. Розрахунок, в якому розмежовано нарахування пені та комісії, банком не надано. Крім того, вимоги позивача щодо стягнення з неї штрафних санкцій, а саме: штрафу 500 грн. (фіксована частина) та штрафу 539,66 грн. (процентна складова) є незаконними, оскільки покладення на неї подвійної цивільно-правової відповідальності одного і того ж виду за одне і теж саме порушення договірного зобовязання суперечить вимогам ст. 61 Конституції України. Дії позивача свідчать про безпідставне намагання застосувати до неї подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду за одне й те ж порушення договірного зобовязання (прострочення виконання грошового зобовязання). В обґрунтування своїх вимог позивачем надано лише копію вищевказаної анкети-заяви, розрахунок заборгованості та умови і правила надання банківських послуг, які не можуть бути визнані належними і допустимими доказами наявності кредитних правовідносин між сторонами саме з такими умовами повернення кредиту, на які вказує ПАТ КБ «ПриватБанк». Крім того, платіжна картка їй видавалася на один рік. Проте, банк не надав суду належних і допустимих доказів, які свідчили б про те, що їй було видано нову картку після спливу дії старої. Крім того, позивачем не надано належних доказів оформлення та укладання між сторонами та відповідно отримання позичальником

памятки клієнта, Умов та правил надання банківських послуг і тарифів, що у сукупності із заявою свідчило про укладений у належній формі договір між сторонами про надання банківських послуг. Вказані умови та правила надання банківських послуг їй для ознайомлення та підпису представниками банку не надавалися, з нею не узгоджувалися, їх примірник нею не підписувався та не отримувався, докази на це суду позивачем ПАТ КБ «Приват Банк» не надані. Тому заявниця просить скасувати заочне рішення Василівського районного суду Запорізької області від 06 липня 2016 року в цивільній справі № 311/1442/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заявниця ОСОБА_1 у судовому засіданні просить задовольнити її заяву та скасувати заочне рішення. Суду пояснила, що вона не отримувала судових повісток на судові засідання, однак рішення суду отримала 14 липня 2016 року. Проживає більше року за адресою: Запорізька обл., Василівський р-н, м. Дніпрорудне, вул. Центральна 14-47, а за адресою: АДРЕСА_1 проживає її мама - ОСОБА_2, яка отримала копію заочного рішення та передала їй. Вважає, що сума боргу значно завищена. Крім того, на протязі 2-х років працівники банку не предявляли до неї ніяких претензій з приводу боргу.

Представник заінтересованої особи ПАТ КБ «ПриватБанк» не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

У відповідності до п. 1,2 ч. 3 ст. 231 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Згідно ст. 232 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню у тому разі, коли суд встановить, що відповідач не зявився у судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто, для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.

Оглядаючи матеріали цивільної справи № 311/1442/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд вважає, що ОСОБА_1 була судом про час, дату та місце розгляду цивільної справи повідомлялась своєчасно, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення їй поштового відправлення (а.с. 44-45). Більше того, на аркуші справи 42 є від ОСОБА_1 клопотання про відкладення розгляду справи, так як їй потрібен був час на написання заперечень на позовну заяву. Тобто, ОСОБА_1 була належним чином повідомлена судом про розгляд даної цивільної справи. На момент винесення заочного рішення від ОСОБА_1 не надходило до суду ніяких заперечень на позовну заяву.

При розгляді цивільної справи по суті, сторонам надавались усі процесуальні можливості для подання відповідних заяв, судом за клопотанням відповідачки ОСОБА_1 відкладався розгляд цивільної справи, проте відповідачка ОСОБА_1 за власної ініціативи не використала своє право, яке надавалося їй судом, ніяких заперечень від неї не надходило.

Ч. 1 ст. 60 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, залишаючи заяву відповідачки про перегляд заочного рішення без задоволення, суд виходить із того, що підставами перегляду заочного рішення є поважність неявки у судове засідання відповідача, та наявність істотних доказів по справі, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. ОСОБА_1 не надала суду ніяких доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

За відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не має законних підстав для

скасування заочного рішення.

Ч. 4 ст. 231 ЦПК України, передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене у загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст.ст. 60, 222, 228, 229, 231, 232, 293 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Василівського районного суду Запорізької області від 06 липня 2016 року в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, залишити без задоволення.

Розяснити сторонам, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене у загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_3