Постанова № 62505870, 07.11.2016, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/10177/16-а

Провадження № 2-а/750/1019/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2016 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі судді Коверзнева В.О.,

розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування шкоди,

в с т а н о в и в:

26.10.2016 року позивач звернувся до суду з позовом про:

- визнання неправомірними дій відповідача по нарахуванню і виплаті йому як учаснику бойових дій щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в меншому розмірі, ніж передбачено частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- зобов'язання відповідача здійснити перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня виходячи з положень частини п'ятої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, визначеної частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на момент проведення виплати, в сумі 4730 грн.

Ухвалою судді від 27.10.2016 року відкрито скорочено провадження і запропоновано відповідачеві - Управлінню праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради, надати суду заперечення проти позову та необхідні документи.

04.11.2016 року на адресу суду надійшли заперечення відповідача на позовну заяву. Їх суть полягає в тому, що, на думку відповідача, виплата позивачеві допомоги до 5 травня 2016 року проведена у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року № 141 «Про деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», яка прийнята на виконання пункту 26 розділу VI Прикінцевих положень Бюджетного кодексу України, та в межах бюджетних призначень, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», у зв'язку з цим відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.

Позивач, з 04.06.2015 року має статус учасника бойових дій і, як наслідок цього, - право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а. с. 5).

Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII, в редакції Закону від 25.12.1998 № 367-XIV (далі по тексту - Закон), чинної на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

В травні 2016 року відповідач, керуючись пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року № 141 «Про деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі - Постанова № 141) виплатив позивачеві щорічну разову грошову допомогу до 5 травня в сумі 920 грн, що є значно меншим розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, чим порушив права позивача на належний соціальний захист.

Таким чином, станом на день виплати позивачеві щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли і частина п'ята статті 12 Закону і Постанова № 141, яка в частині визначення розміру щорічної грошової допомоги до 5 травня, що підлягає виплаті учасникам бойових дій, суперечить Закону.

Суд констатує, що пунктом 2 частини першої статті 9 КАС України встановлено пріоритет законів України над підзаконними актами, а тому, при виплаті позивачеві щорічної разової грошової допомоги до 5 травня відповідач повинен був керувати саме нормами Закону, а не Постанови № 141.

Зазначений висновок суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, сформульованою в постанові від 10.02.2016 року № 21-6508а15, яка в силу положень статті 2442 КАС України є обов'язковою для застосування усіма суб'єктами владних повноважень.

За таких обставин, вимоги позивача про визнання неправомірними дій відповідача по нарахуванню і виплаті йому щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в меншому розмірі, ніж передбачено частиною п'ятою статті 12 Закону та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок цієї допомоги, виходячи з положень частини п'ятої статті 12 Закону в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, визначеної частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на момент проведення виплати, підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 94, 158 - 163, 183-2 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити.

Визнати неправомірними дій Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради по нарахуванню і виплаті ОСОБА_1 як учаснику бойових дій, щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в меншому розмірі, ніж передбачено частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради здійснити перерахунок розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, виплаченої ОСОБА_1, із застосуванням положень частини п'ятої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначивши її в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням положень частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і сплатити заборгованість, що виникне внаслідок такого перерахунку.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради на користь держави судовий збір в сумі 1378 грн, за рахунок відповідних бюджетних асигнувань.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії в порядку, встановленому статтею 186 КАС України.

Суддя В. О. Коверзнев